Рішення

від 04.08.2009 по справі 28/260/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/260/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.09                                                                                        Справа №  28/260/09

Суддя   

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжліфт-2», м.Запоріжжя

До відповідача: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №4», м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Яценко Д.В. –представник на підставі довіреності №09-07/09 від 09.07.2009р.

від відповідача: не з'явився

Заявлені вимоги про стягнення з КП «ВРЕЖО №4»183.178грн.64коп. основного боргу на підставі договору №59 від 01.01.2005р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.06.2009р. порушено провадження у справі №28/260/09, судове засідання призначено на 04.08.09р.

Представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі,  вважаються  повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно довідки ЄДРПОУ адреса Комунального підприємства «Виробниче комунально-експлуатаційне житлове об'єднання №4»–69106, м.Запоріжжя, вул. Фінальна, буд. 5. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція. Крім того, матеріали справи містять поштове повідомлення №5889286 від 06.07.2009р., яке також підтверджує факт повідомлення відповідача про призначення судового засідання. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

У відповідності до норм ст. 85 ГПК України представнику позивача за його згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив,

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать надані до суду документи,  01.01.2005р. між ТОВ «Запоріжліфт-2»(підрядник) та КП «ВРЕЖО №4»(замовник) було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт ліфтів та діспечерських систем №59, за умовами якого замовник передає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів та диспетчерських систем на об'єктах замовника відповідно до додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору щомісячна оплата робіт відповідно до договору обумовлена сторонами на день його укладання без урахування ПДВ та складає 9683,78грн.  Вартість робіт приведена у додатку №2, яка також є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що на підставі підписаних Актів замовник самостійно сплачує виконані роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

На виконання умов договору за період з серпня 2006р. по травень 2009р. позивачем надані послуги з технічного обслуговування ліфтів на загальну суму 567.711грн.74коп., про що свідчать акти здачі-прийняття робіт підписанні обома сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлені  законом або договором терміни.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату  у встановлений договором строк, в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 384533грн.31коп., чим порушив умови договору.

В зв'язку з неналежним виконання відповідачем умов договору на його адресу була направлена претензія (грошова вимога) №30/И від 03.06.2009р. з проханням сплатити суму боргу.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді.

Разом з тим, станом на 26.06.2009р. заборгованість за надані послуги відповідачем не погашена.

Таким чином, заборгованість за надані послуги за період з серпня 2006р. по травень 2009р. склала 183.178грн.64коп.

Факт наявності заборгованості у розмірі 183.178грн.64коп. підтверджується матеріалами справи.  

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 183.178грн.64коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на  відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Повернути з Державного бюджету України ТОВ «Запоріжліфт-2»зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 2грн.50коп, про що видати довідку.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, ст.526 ЦК України, ст. ст.  175, 193 ГК України суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №4»(69106, м.Запоріжжя, вул. Фінальна, 5, р/р 2609038030002 в АКБ «Індустріалбанк», МФО 313849, код ЄДРПОУ 05398013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжліфт-2»(69057, м.Запоріжжя, вул. Нем.Данченко, 60, р/р 26002805 в ВАТ «ЕРСТЕ банк», МФО 380009, код ЄДРПОУ 31806337) 183178(сто вісімдесят три тисяч сто сімдесят вісім)грн. 64коп. заборгованості, 1831(одна тисяча вісімсот тридцять одна)грн.79коп. державного мита та 312(триста дванадцять)гр50коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України ТОВ «Запоріжліфт-2»зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 2грн.50коп.

Видати довідку.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 07 серпня 2009р.