Рішення

від 04.09.2009 по справі 22/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/385

04.09.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Квітень»

до                   Закритого акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»

про                 стягнення заборгованості

                                                                                                    Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       Калита Т.М. (довіреність від 15.06.2009р.);

від відповідача:   не з'явились;

В судовому засіданні 04.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Квітень» (надалі ТОВ Торговий дім «Квітень», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»(надалі ТОВ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна», відповідач) заборгованості за поставлений товар в сумі 42 696, 13 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставленої продукції згідно видаткових накладних які додані до позовної заяви. Право вимоги щодо оплати отриманого відповідачем товару від ПП «ВКФ «Трейд-Пак»до позивача перейшло на підставі договору про відступлення права вимоги від 05.06.2009р., про необхідність погашення заборгованості на користь ТОВ «Торговий дім «Квітень»відповідачу було надіслано повідомлення. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача в сумі 42 696, 13 грн., з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява були направлені на юридичну адресу ЗАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»(довідка про знаходження в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.05.2009р. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

           Згідно досягнутих домовленостей з приводу поставки товарів ПП «ВКФ «Трейд Пак»на користь ЗАТ «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»в періоді з 17.03.2009р. по 04.04.2009р. було передано товару за накладними залученими до матеріалів справи. Відносини сторін були врегульовані договором № 1253 від 17.03.2006р., який згідно пояснень ПП «ВКФ «Трейд Пак»на момент поставки товарів станом на 17.03.2009р. - 04.04.2009р. (період поставки товарів з приводу оплати якого виник спір), втратив чинність, а до матеріалів справи такий не надано через його відсутність на підприємстві.

Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України  правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується відповідними видатковими накладними, про прийняття відповідачем товару свідчать підписи відповідальних осіб засвідчені печаткою підприємства.

           Так, до матеріалів справи позивачем додані видаткові накладні, що підтверджують поставку товару ПП «ВКФ «Трейд Пак»на користь відповідача, зокрема: від 17.03.2009р. № 1000000413 на суму 396 грн., № 1-00000414 на суму 396 грн., № 1-00000415 на суму 396 грн., № 1-00000416 на суму 396 грн., № 1-00000417 на суму 396 грн., № 1-00000418 на суму 396 грн., № 1-00000443 на суму 3 799, 18 грн. (з урахуванням неприйнятого товару), № 1-000004444 на суму 2 154, 50 грн. (з урахуванням неприйнятого товару), № 1-00000446 на суму 4 554, 94 грн. (з урахуванням неприйнятого товару), № 1-00000447 на суму 4 007, 10 грн. (з урахуванням неприйнятого товару), № 1-00000448 на суму 3 679, 60 грн. (з урахуванням неприйнятого товару), № 1-00000449 на суму 3 478, 20 грн. (з урахуванням неприйнятого товару), а також накладні від 01.04.2009р. № 1-00001207, № 1-00001209, № 1-00001210, № 1-00001211, № 1-00001214, № 1-00001227, № 1-00001228, № 1-00001229, № 1-00001230, № 1-00001231, від 04.04.2009р. № 1-00001232, від 02.04.2009р. № 1-00001236.

Розрахунок за отриманий товар відповідачем у повному обсязі не здійснений, заборгованість підприємства складала 42 696, 13 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Досягнення сторонами згоди з приводу поставки продукції свідчить про виникнення між сторонами відносин що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2009р. по 31.03.2009р. який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, у належним чином засвідченій копії міститься у матеріалах справи, відповідачем визнано заборгованість на дату складання акту в сумі 23 749, 54 грн., яка з урахуванням поставок 01, 02, 04 квітня 2009р. збільшилась.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар, ПП ВКФ «Трейд Пак»звернулось до відповідача з вимогою у якій зазначало про необхідність сплатити кошти в сумі 42 696, 13 грн. за поставлений товар у строк до 30 травня 2009р. (вимогу було направлено відповідачу 20.05.2009р. на юридичну адресу, що підтверджується поштовою квитанцією № 1337 та описом-вкладенням до цінного листа, які в оригіналах наявні у матеріалах справи). Строк виконання зобов'язань по оплаті поставленого товару за вказаними у вимозі накладними є таким, що настав та у зв'язку з неотриманням коштів від відповідача, позивачем право вимоги грошових коштів в сумі 42 696, 13 грн. було відступлене ТОВ «Торговий дім «Квітень»на підставі договору від 05.06.2009р..

В силу положень ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про відступлення права вимоги на користь ТОВ «Торговий дім «Квітень»щодо стягнення заборгованості в сумі 42 696, 19 грн. відповідача було повідомлено листом, який з доказами направлення (поштовий чек № 4958 від 18.06.2009р.) залучено до матеріалів справи.

Доказів сплати заборгованості в сумі 42 696, 19 грн., що виникла у зв'язку з несплатою поставленого товару за накладними від 17.03.2009р. № 1000000413, № 1-00000414, № 1-00000415, № 1-00000416, № 1-00000417, № 1-00000418, № 1-00000443, № 1-000004444, № 1-00000446, № 1-00000447, № 1-00000448, № 1-00000449, від 01.04.2009р. № 1-00001207, № 1-00001209, № 1-00001210, № 1-00001211, № 1-00001214, № 1-00001227, № 1-00001228, № 1-00001229, № 1-00001230, № 1-00001231, від 04.04.2009р. № 1-00001232, від 02.04.2009р. № 1-00001236 у періоді до надіслання повідомлення, на користь ПП ВКФ «Трейд Пак», а також і на користь позивача вже після надіслання повідомлення про відступлення  права вимоги, відповідачем суду не представлено.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар згідно вказаних накладних матеріали справи не містять, таких відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 42 696, 19 грн., обов'язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заявлені до стягнення витрати позивача на правову допомогу не підлягають стягненню з відповідача виходячи з наступного.

У п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від  18.03.2008р.  №  01-8/164 зазначено, що якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі ст. 49 ГПК, і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

В даному випадку договір про надання юридичних послуг від 14.08.2008р. укладено позивачем з фізичною особою-підприємцем Калитою Т.М. який не є адвокатом в розумінні наведених положень.

Натомість до інших  витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК), про що і зазначено в п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від  18.03.2008р.  №  01-8/164, абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 426, 97 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Ікс 5 Рітейл Груп Україна»(03022, м. Київ, вул. Васильківська 34, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30725116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Квітень»(33001, м. Рівне, вул. Дворецька 120-М, р/р 26001078416601 в ВАТ «Сведбанк»м. Київ, МФО 300164, ідент. код 36466786) 42 696, 13 грн. (сорок дві тисячі шістсот дев'яносто шість гривень 13 копійок) основного боргу, 426, 97 грн. (чотириста двадцять шість гривень 97 копійок) витрат по сплаті державного мита та 312, 50 грн. (триста дванадцять гривень 50 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                                Р.І. Самсін

                                                                                             дата підписання рішення 14.09.2009р.