Рішення

від 25.08.2009 по справі 23/174

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/174

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.08.09 р.                                                                                     Справа № 23/174                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукова інжинірингова компанія ”Укрросінжиніринг” м. Київ

до відповідача: Державного підприємства ”Артемвугілля” м. Горлівка   

про стягнення 322 225, 67 грн.     

Третя особа: Міністерство вугільної промисловості України м. Київ  

Суддя              Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні,  яке відбулось 18.08.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 25.08.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукова інжинірингова компанія ”Укрросінжиніринг” м. Київ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, державного підприємства ”Артемвугілля” м. Горлівка, 256 548 грн. боргу, 58 302, 41 грн. інфляційних та 7 375, 26 грн. річних.  

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

-          укладення за результатами тендерних торгів, проведених Міністерством вугільної промисловості України 24.04.2008р., між останнім, позивачем та відповідачем договору про закупівлю № 02-01/1-45 від 27.05.2008р.;

-          здійснення відповідачем на виконання умов п.4.1. договору передплати в сумі    571 328 грн.;

-          поставку відповідачу 03.09.2008р. компресору ВВ-100/8 за накладною № 1 від 03.09.2008р. та актом приймання-передачі компресорної установки (станції) від 03.09.2008р.;      

-          сплату відповідачем 22.10.2008р. та 29.12.2008р. за отриманий товар ще 314 780 грн.;

-          неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю              № 02-01/1-45 від 27.05.2008р. стосовно оплати вартості отриманого компресору ВВ-100/8, внаслідок чого утворився борг в сумі 256 548 грн.;

-          нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі -                ЦК України) 58 302, 41 грн. інфляційних та 7 375, 26 грн. річних;     

-          ст.ст. 526, 530, 625, 629, 692 ЦК України.

   Відповідач під час розгляду справи пояснив, що заборгованість виникла не з вини підприємства, а через відсутність цільових коштів у державному бюджеті на програми щодо підтримки вугледобувних підприємств та просив суд на підставі ст.83 Господарського процесуального кодексу України та Закону України ”Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” № 2711-IV від 23.06.2005р. відмовити у стягненні пені (клопотання № 12-12/15-195 від 03.08.2009р.).

Ухвалою по справі від 04.08.2009р. суд з власної ініціативи залучив до участі у справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство вугільної промисловості України м. Київ (далі - Міністерство).

Міністерство не надало суду письмового відношення до позову, його представники у засідання суду не з'явились.                     

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників стоірн, суд      встановив:

Міністерство (замовник), державне підприємство ”Артемвугілля” (платник) та товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукова інжинірингова компанія ”Укрросінжиніринг” (виконавець) уклали між собою за результатами відкритих торгів, які відбулись 24.04.2008р., договір про закупівлю № 02-01/1-45 від 27.05.2008р. (далі - договір від 27.05.2008р.), за умовами якого виконавець зобов'язався передати у власність платнику продукцію - компресор ВВ-100/8 в кількості та за ціною згідно специфікації, а платник - прийняти, оплатити цю продукцію; найменування, ціна, кількість, загальна вартість товару, умови оплати за нього викладені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.3.1.).

Відповідно до специфікації  до договору від 27.05.2008р. поставці підлягав компресор ВВ-100/8 у кількості 1 шт. загальною вартістю 1 142 656 грн., а оплата за товар повинна здійснюватись наступним чином: 50% - передплата, 50% - за фактом поставки протягом 5 днів.

Пунктом 4.1. договору від 27.05.2008р. закріплено, що доставка товару здійснюється на умовах DDP (склад платника) згідно правил Інкотермс-2000 протягом до 90 календарних днів після 50% передплати за товар. Кінцевий розрахунок за товар здійснюється платником в строк до 5-ти днів після постачання товару (п.7.3. договору).    

Вказаний договір, як закріплено п.13.1., діє з дати його підписання до 31.12.2008р., а щодо виконання зобов'язань - до повного і належного їх виконання.

На виконання умов п.4.1. договору відповідач перерахував позивачу в якості попередньої оплати 571 328 грн. (50% від загальної вартості товару)., що підтверджується банківською випискою від 18.07.2008р. Таким чином, поставка компресору повинна була відбутись по 16.10.2008р. включно.     

Позивач 03.09.2008р. виконав взяті на себе за договором від 27.05.2008р. зобов'язання щодо поставки відповідачу компресору ВВ-100/8 у кількості 1 шт. зальною вартістю  1 142 656 грн., а відповідач прийняв цей товар. Вказаний факт підтверджується накладною від 03.09.2008р., довіреністю серії ЯЕО № 615661 від 28.08.2008р. та актом приймання-передачі компресорної установки (станції) від 03.09.2008р., затвердженим керівниками обох підприємств та скріпленим відповідними печатками. Відповідач факту отримання вищевказаного товару не спростував.      

За умовами договору від 27.05.2008р. (п.7.3.) кінцевий розрахунок за отриманий від позивача товар відповідач повинен був здійснити 08.09.2008р., сплативши позивачу                 571 328 грн.

В порушення вимог ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 655, 692 ЦК України відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором від 27.05.2008р. - він сплатив позивачу лише 314 780 грн. (22.10.2008р. -            14 780 грн. та 29.12.2008р. - 300 000 грн., що підтверджується відповідними банківськими  виписками. Таким чином, сума боргу відповідача складає суму 256 548 грн.    

Під час розгляду справи доказів оплати суми боргу в розмірі 256 548 грн. відповідач не надав. У зв'язку з цим суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення суми боргу і стягує з відповідача на користь позивача 256 548 грн. боргу.  

Посилання відповідача на те, що вказана заборгованість утворилась внаслідок недофінансування шахти за статтею ”державна підтримка на часткове покриття витрат по собівартості вугілля” та відсутності цільових коштів у державному бюджеті на програми щодо підтримки вугледобувних підприємств, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,  якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі вищезазначеної статті нарахував відповідачу 58 302, 41 грн. інфляційних за період з 09.09.2008р. по 20.06.2009р. та 7 375, 26 грн. річних за цей же період.    

  Перевіривши правильність арифметичного розрахунку суми інфляційних, суд зазначає, що позивач невірно обчислював суми боргу, які складались після кожної оплати відповідача (22.10.2008р. та 29.12.2008р.), і тому суд стягує з відповідача на користь позивача лише  58 096, 04 грн. інфляційних за період з 09.09.2008р. по 20.06.2009р. В решті вимог щодо стягнення інфляційних суд позивачу у позові відмовляє.

Щодо розрахунку суми річних, здійсненого позивачем, суд зауважує, що позивач помилково включив до суми боргу, на яку нараховувались річні, суму інфляційного збільшення боргу. За розрахунком суду, сума річних за період з 09.09.2008р. по 20.06.2009р. складає 8 798, 77 грн. Але оскільки заявлена позивачем сума річних, незважаючи на допущену ним помилку, є меншою і складає 7 375, 26 грн., саме цю суму річних суд стягує з відповідача на користь позивача.                

Клопотання відповідача про відмову у стягнення з нього пені з посиланням на ст.83 Господарського процесуального кодексу України та норми Закону України ”Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” № 2711-IV від 23.06.2005р. суд відхиляє з огляду на наступне: п.3 ст.83 ГПК України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню, а в даному випадку позивач не заявляв вимоги щодо стягнення пені; норми Закону № 2711-IV не містять підстав для відмови у стягненні пені.       

На підставі ст.ст. 20, 173, 193, 264-267 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

                                                     В И Р I Ш И В :

Стягнути з державного підприємства ”Артемвугілля” (м. Горлівка, пр. Леніна, 13,                    р/р 35241019002225 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 32270533) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-наукова інжинірингова компанія ”Укрросінжиніринг” (м. Київ, вул. Ушинського, 40, р/р 26009165495000 в АКІБ ”УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 35714842) - 256 548 грн. боргу, 58 096 грн.                 04 коп. інфляційних, 7 375 грн. 26 коп. річних, 3 220 грн. 19 коп. витрат на сплату держмита та 312 грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.  

Суддя