Рішення

від 31.08.2009 по справі 41/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/145

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.09 р.                                                                                     Справа № 41/145                               

Суддя господарського суду Донецької області        Гончаров С.А.          

при секретарі судового засідання Говор О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі:

1. Малоянісольської сільської ради Володарського району Донецької області, с. Мала Янісоль

2. Державної екологічної інспекції в Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін”, с. Катеринівка

про стягнення 21860,35 грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земель, зарахувавши її до місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради

При участі представників:

від позивача 1: не з'явились

від позивача 2: не з'явились

від відповідача: Кузьмін Є.О. – довіреність від 13.07.2009р. №249,

                          Скрипова А.О. – довіреність від 13.07.2009р. №250

в засіданні приймали участь: прокурор Ушкалов Є.В. – посвідчення №1565

По справі оголошувалася перерва

з 26.08.2009р. до 11год. 15хв. 31.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Маріупольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі Малоянісольської сільської ради Володарського району Донецької області та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін”, про стягнення 14084,16 грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земель, зарахувавши її до місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 40, 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 35 Закону України „Про охорону земель” та ст.ст. 91, 96, 168 Земельного кодексу України використовуються земельні ділянки не за цільовим призначенням, а саме земельні ділянки кар'єру „Катеринівський”, які надані підприємству для розробки родовищ корисних копалин, загальною площею 21225 м2, використовуються для вирощування баштанових культур та кукурудзи.

Прокурором зазначено, що розмір шкоди, заподіяній державі в результаті нецільового використання земель, складає 14084,16 грн., яка розрахована згідно з „Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963.

Позивач, Державна екологічна інспекція в Донецькій області, надав пояснення в яких повідомив, що в термін з 12.08-01.09.2008 року відділом екоконтролю ПЗФ біологічних, земельних ресурсів та надр Держекоінспекції в Донецькій області проведено сумісну планову перевірку додержання вимог природного законодавства на підприємстві відповідача. В результаті перевірки встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку  площею 1840 м2, земельну ділянку площею 9500 м2, земельну ділянку площею 21225 м2 не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України. Позивачем надано копію відповідно акту перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Справу №41/146 порушено за позовом Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Малоянісольської сільської ради Володарського району Донецької області та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін” про стягнення 1472,33 грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земель, зарахувавши її до місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 40, 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 35 Закону України „Про охорону земель” та ст.ст. 91, 96, 168 Земельного кодексу України використовуються земельні ділянки не за цільовим призначенням, а саме земельні ділянки кар'єру „Катеринівський”, які надані підприємству для розробки родовищ корисних копалин, загальною площею 1840 м2, використовуються для складування готової продукції (каоліну), що суперечить вимогам проекту розробки родовища та видобутку корисних копалин.

Прокурором зазначено, що розмір шкоди, заподіяній державі в результаті нецільового використання земель, складає 1472,33 грн., яка розрахована згідно з „Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963.

Справу №41/147 порушено за позовом Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Малоянісольської сільської ради Володарського району Донецької області та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін” про стягнення 6303,86 грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земель, зарахувавши її до місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що в ході перевірки встановлено, що відповідачем в порушення вимог ст.ст. 40, 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 35 Закону України „Про охорону земель” та ст.ст. 91, 96, 168 Земельного кодексу України використовуються земельні ділянки не за цільовим призначенням, а саме земельні ділянки кар'єру „Катеринівський”, які надані підприємству для розробки родовищ корисних копалин, загальною площею 9500 м2, використовуються для складування готової продукції (каоліну), що суперечить вимогам проекту розробки родовища та видобутку корисних копалин.

Прокурором зазначено, що розмір шкоди, заподіяній державі в результаті нецільового використання земель, складає 6303,86 грн., яка розрахована згідно з „Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства”, затвердженої Постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963.

Позивач, Малоянісольська сільська рада, надав пояснення по справах, у яких  повідомив про те, що спірні земельні ділянки розташовані за межами села Катеринівка, повноваження про надання в оренду цієї ділянки передано Володарській райдержадміністрації, яка уклала договір на передачу землі ТОВ „УкрРосКаолін”, контроль за дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки несе райдержадміністрація.

Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне:

-          висновки прокурора, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, не відповідають обставинам справи, так як згідно довідки відділу Держкомзему у Володарському районі Донецької області №3 від 16.09.2008р. та відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, вказана земельна ділянка відносить до земель добувної промисловості, а відповідач і використовує зазначену земельну для видобування та реалізації каоліну лужного, таким чином відповідач має право використовувати вищевказану земельну ділянку для розміщення готової продукції, оскільки це розміщення проводиться в межах визначеної Земельним кодексом України категорії земель і не порушує законні права та інтереси держави та третіх осіб.

-          державна екологічна інспекція не може бути належним позивачем по справі, оскільки у відповідності до законодавства не є компетентним органом для здійснення контролю за законністю чи не законністю використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, у даного позивач відсутні встановленні законодавством повноваження про поданні позовів на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

-          Малоянісольська сільська рада не може бути належним позивачем по справі, виходячи з того, що спірна земельна ділянка належить Володарській районній державній адміністрації, що підтверджується договором оренди земельної ділянки від 10.10.2006р., тому Малоянісольська сільська рада не є власником зазначеної ділянки. Крім того, прокурором не зазначено чим саме порушуються права позивача, який представляє інтереси держави, не визначено правову підставу вважати, що Малоянісольська сільська рада уповноважена здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Як вбачається з матеріалів наведених справ, вони порушені за однорідними позовними заявами прокурора в інтересах держави в особі тих самих позивачів до одного відповідача. Прокурором по зазначеним справам заявлені ідентичні обставини, які на його думку обґрунтовують позовні вимоги, заявлені відповідачем заперечення щодо позовних вимог ґрунтуються на однакових обставинах.

З урахуванням зазначеного, оскільки у справах беруть участь ті ж самі сторони та вимоги є однорідними, відповідно до положень статті 58 Господарського процесуального кодексу України,  позовні вимоги по справам № 41/145, № 41/146, № 41/147 об'єднуються в одну справу - № 41/145.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:  

Начальником відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, біологічних, земельних ресурсів та надр Держекоінспекції в Донецькій області, головним ДГТІ, головним держінспектором Державної інспекції з нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин в період з 12.08.-01.09.2008р. здійснено планову сумісну перевірку ТОВ „УкрРосКаолін” з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства України, результати якої викладені у відповідному акті перевірки   

Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, зокрема, що відповідач використовує промислову ділянку кар'єру „Катеринівський” площею 1840 м2 не за цільовим призначенням під розміщення готової продукції (каоліну), що суперечить вимогам проекту розробки родовища та видобутку корисних копалин. На цій ділянці без попереднього зняття поверхневого родючого шару ґрунту було розміщено каолін в об'ємі 11040 м2, що призвело до засмічення земель. Також, не за цільовим призначенням для розміщення готової продукції  (каоліну), підприємство використовує промислову ділянку кар'єру „Катеринівський” площею 9500 м2 , що суперечить вимогам проекту розробки родовища та видобутку корисних копалин. Земельні ділянки кар'єру „Катеринівський” надані підприємству для розробки родовища корисних копалин загальною площею 21225 м2 використовуються не за цільовим призначенням, а саме для вирощування баштанових культур та кукурудзи.

20.08.2008 року начальником відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду біологічних, земельних ресурсів та надр складено протоколи, у яких зазначено про виявлення використання земель на площах 21225 м2, 1840 м2, 9500 м2, що суперечить вимогам проекту розробки родовища та видобутку корисних копалин і є порушенням ст.ст. 91, 96, 211 Земельного кодексу України.

Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області на підставі Методики визначення розмірів шкоди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 було здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання не за цільовим призначенням промислових земельних ділянок кар'єру „Катеринівський” підприємством „УкрРосКаолін”, на яких вирощуються баштанові культури, кукурудза та на яких розміщена готова продукція (каолін), відповідно до якого розмір шкоди склав, відповідно, 14084,16 грн., 1472,33 грн., 6303,86 грн.

Державною екологічною інспекцією в Донецькій області на ім'я відповідача направлялись претензії, в яких зазначалось про порушення та пропонувалося відшкодувати збитки, завдані державі.

Суд вважає, що вимоги прокурора про стягнення шкоди на користь бюджету Малоянісольської сільської ради не узгоджуються з приписами законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів згідно ч. 2 ст. 5 цього Закону здійснює Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель.

Статтею 7 Закону конкретизований перелік питань, що входить до компетенції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель. Так, до повноважень цих органів належать:

а) здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства України про охорону земель у частині: додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель; консервації деградованих і малопродуктивних земель; збереження водно-болотних угідь; виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів щодо запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами; додержання встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні; додержання вимог екологічної безпеки під час транспортування, зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактивних речовин та відходів; додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель; додержання вимог екологічної безпеки при розробленні нової техніки і технологій для обробки ґрунтів, а також під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів;

б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, в зонах безпосереднього впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій;

в) участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони земель;

г) організація ліквідації екологічних наслідків аварій, залучення до цього підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування та форм власності, а також громадян;

Питання перевірки виконання вимог щодо використання  земельних  ділянок  за цільовим призначенням за ст. 6 Закону належить спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель.

Тобто, перевірка цих питань іншими органами виконавчої влади, у тому числі й підрозділами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, якими, зокрема, є обласні державні екологічні інспекції – діючим законодавством не передбачена.

Не зазначено таке право у Державних обласних екологічних інспекцій і у п. 4 “Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. N 548.

Крім того, наведеним положенням ( пп. 9) п. 5)  Державним екологічним інспекціям в областях надані повноваження уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Повноважень на подання позовів про відшкодування збитків завданих за іншими підставами Державним екологічним інспекціям не надано.

Суд зазначає, постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963 затверджено „Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”. Шкода заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, розрахована за даною методикою за своєю природою не є шкодою заподіяною внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а може бути визначена виключно як шкода, заподіяна власнику земельної ділянки через обмеження такого власника у відповідних правах цивільного характеру.

Натомість, на розв'язання всіх питань щодо використання  земельних  ділянок  за цільовим призначенням і пов'язані з цим обставини виникнення шкоди уповноважені саме органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів, а саме, Державні інспекції з контролю за використанням і охороною земель.

Так відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2002 р. N 1958 передбачено (пп. 2, 3 п. 4), що Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель, зокрема, вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам; обстежує земельні ділянки, на яких заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, аналізуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про те, що позивач не є компетентним органом для здійснення контролю за використання відповідачем земельних  ділянок  за цільовим призначенням. У позивача відсутні встановлені законодавством повноваження про подання позовів на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки.

Також, відповідно до ст.47 "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами та доповненнями), для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:

а) зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;

в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Статтею 48 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік"  встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2009 році є, зокрема, 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.

Тобто, шкода, яка зараховується до спеціального фонду місцевого бюджету за місцем заподіяння шкоду на підставі наведеної ст.47 "Про охорону навколишнього природного середовища" є шкодою, яка виникла внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Шкода ж яка розрахована Держінспектором з охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області і визначена як така, що виникла внаслідок нецільового використання земельних ділянок не є шкодою яка виникла внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. Така шкода носить зовсім інший правовий характер, може бути визначена як шкода заподіяна власнику земельної ділянки через порушення вимог земельного законодавства, а тому і повинна відшкодовуватись на користь особи, яка здійснює права власника земельних ділянок.

У спірних правовідносинах, як вбачається з пояснень наданих Малоянісольською сільською радою та з урахуванням відповідних положень земельного законодавства таким власником є Володарська райдержадміністрація.

Проте, особа, яка здійснює права власника земельних ділянок в якості позивача по справі не визначена, вимоги про стягнення шкоди на її користь не заявлено. До суду не надходило відповідних клопотань належної сторони або прокурора.

З огляду на викладене, вимоги прокурора про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земель, зарахувавши її до місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради задоволенню не підлягають.          

          На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 7 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, постановою КМУ від 25.07.2007 року № 963, постановою КМУ від 25 грудня 2002 р. N 1958, наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. N 548, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 41, 42, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Маріупольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Малоянісольської сільської ради Володарського району Донецької області та Державної екологічної інспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрРосКаолін” про стягнення 21860,35 грн. шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земель, зарахувавши її до місцевого бюджету Малоянісольської сільської ради - відмовити.

Суддя