Рішення

від 31.08.2009 по справі 38/195

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/195

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

31.08.09 р.                                                                                     Справа № 38/195                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Браташенко Н.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „МАШПРОМКОМПЛЕКТ” м. Слов'янськ, Донецької області  

до відповідача: Приватного підприємства Виробничої фірми „Ліспромцентр” м. Єнакієве, Донецької області

про стягнення 27 673грн.41коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Міновська В.В. – дов. № 27-07/09 від 27.07.2009р.;

від відповідача: не з'явився;  

Суть спору:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ВКФ „МАШПРОМКОМПЛЕКТ” м. Слов'янськ, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства Виробничої фірми „Ліспромцентр” м. Єнакієве, Донецької області про стягнення основного боргу у розмірі 21 200 грн., 3% річних у розмірі 390,31 грн., інфляції у розмірі                                                           2 960,60 грн., пені у розмірі 3 122,50 грн., а всього 27 673,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу вугільної продукції № 30-У від 03.11.2008р., специфікацію №2 до договору, видаткову накладну №РН-0307 від 06.11.2008р., рахунок-фактуру №СФ-00307 від 06.11.2008р.

20.07.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 13.07.2009р. № 14/4-20/3251, відповідно до якого Виробниче приватне підприємство фірма “Ліспромцентр” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 30615389) та знаходиться за адресою: 86488, м.Єнакієве, Донецька область, смт.Олександрівське, вул.Шевченка,54. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

          21.07.2009р. позивач на адресу господарського суду надіслав клопотання, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи акт звірки станом на 15.07.2009р., підписаний з боку  позивача та докази направлення вказаного акту відповідачу.

З акту звірки вбачається,  що  станом на 15.07.2009р. сума заборгованості складає 21 200грн. Акт звірки судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

17.08.2009р. позивач на адресу господарського суду надіслав клопотання, в якому просить суд приєднати до матеріалів справи банківські виписки від 05.08.2009р. на суму 11 000грн., від 13.08.2009р. на суму 10 200грн.

Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

31.08.2009 року в судовому засіданні представник позивача повідомив суд, що сума основної заборгованості в розмірі 21 200 грн. сплачена відповідачем в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 05.08.2009р. та від 13.08.2009р. Наполягає на задоволенні решти позовних вимог.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено відміткою канцелярії суду та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що відповідач своїм правом на захист не скористався, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

        Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

          Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                             ВСТАНОВИВ:

03.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВКФ „МАШПРОМКОМПЛЕКТ” м. Слов'янськ (за договором – продавець, далі-позивач) та Приватним підприємством Виробничої фірми „Ліспромцентр” м. Єнакієве (за договором – покупець, далі – позивач)  було укладено договір купівлі-продажу вугільної продукції                             № 30-У, згідно п. 1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити вугільну продукцію, ціна якість та кількість, якої обумовлюються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.    

Розділом 2 договору передбачені умови розрахунків платежів, а саме пунктом 2.1 передбачено, що розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України в строки і на умовах, зазначених у договорі на підставі рахунків продавця.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця через установу банку на умовах, зазначених у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

До договору №30-У від 03.11.2008р. надана специфікація №2 на поставку вугільної продукції з зазначенням показників якості.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили відповідальність сторін, а  саме:  за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань продавець або покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми невиконаного зобов'язання.       

Суд вважає договір купівлі-продажу вугільної продукції  №30-У від 03.11.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору купівлі-продажу вугільної продукції  №30-У від 03.11.2008р. позивачем було поставлено відповідачу вугілля марки Т на суму 83 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0307 від 06.11.2008р., податковою накладною №172 від 06.11.2008р., які містяться у матеріалах справи.

Відповідач прийняв товар, що підтверджується довіреністю ЯКЧ №202591 від 06.11.2008р. на ім'я директора Максимчук О.В., яка міститься у  матеріалах справи.

За отриманий товар, відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим, позивач направив рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача претензію №04-03/09 від 04.03.2009р. з проханням у добровільному порядку погасити заборгованість в сумі 33 200,00 грн., але відповіді на неї у встановлений строк не отримав.

Крім того, позивач направив на адресу відповідача вимогу за №19-03/09 від 19.03.2009р., в якій пропонував погасити існуючу заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи та акту звірки розрахунків наданого позивачем, на момент подачі позовної заяви відповідач частково розрахувався з позивачем на загальну суму  62 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлене по договору №30-У від 03.11.2008р. вугілля становить 21 200,00 грн.

У процесі розгляду справи відповідач повністю погасив суму основного боргу у розмірі 21 200,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.08.2009р. на  суму 11 000,00 грн., від 13.08.2009р. на суму 10 200,00 грн., які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання щодо оплати  отриманої вугільної продукції, позивач наполягає на стягненні з відповідача пені в сумі 3 122,50грн., інфляційних за період прострочення з 14.11.2008 року по 25.06.2009 року  в сумі 2 960,60грн. та 3% річних за період з 14.11.2008 року по 25.06.2009 року  в сумі 390,31грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу вугільної продукції  №30-У від 03.11.2008р., специфікацію №2 до договору, видаткову накладну №РН-0307 від 06.11.2008р., рахунок-фактуру №СФ-00307 від 06.11.2008р., акт звірки, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду не виконав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

        Відповідач у процесі розгляду спору погасив суму основної заборгованості у розмірі 21 200,00 грн.  

Положеннями пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського  процесуального  кодексу  України  визначено, що  у  випадку  відсутності  предмету  спору,  господарський  суд  повинен  припинити   провадження  по  справі.

Оскільки відповідач у процесі розгляду спору погасив суму основної заборгованості, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач, з посиланням на неналежне виконання зобов'язань просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 122,50 грн.

Як вбачається з розрахунку пені позивача, вона розрахована з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, суми заборгованості  21 200 грн. за період з 30.04.2008 по 11.06.2009 року.  

Оскільки пунктом 5.3 договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов'язань продавець або покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми невиконаного зобов'язання та враховуючи приписи статті 232 Господарського кодексу України, суд задовольняє вимоги позивача частково.

Пеня перерахована судом відповідно до норм чинного законодавства України та умов договору і складає 1 267,60грн.

Отже, позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 3 122,50грн. підлягають задоволенню частково у сумі 1 267,60грн. за період з 14.11.2008р. по 14.05.2009р. (182 календарних дні).

 Позовні вимоги щодо стягнення пені у залишковому розмірі 1 854,90грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

 Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 390,31грн. за період з 14.11.2008р. по 25.06.2009р., є такими, що підлягають задоволенню.

З розрахунку позивача вбачається, що інфляційні витрати нараховані з 14.11.2008р. по 25.06.2009р. та складають 2 960,60грн., але суд, перевіривши розрахунок позивача в цій частині, дійшов висновку про те, що він  зроблений арифметично невірно.

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення інфляційних за період з 14.11.2008р. по 25.06.2009р. підлягає задоволенню частково у сумі               2 653,68грн.

Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних у залишковому розмірі 306,92 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

 Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються  відповідачем.

 З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись 174, 193, 232, 343 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75 ст.80 п.1-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „МАШПРОМКОМПЛЕКТ” м. Слов'янськ, Донецької області до Виробничого приватного підприємства фірма “Ліспромцентр” м. Єнакієве, Донецької області про стягнення 3% річних у розмірі 390,31 грн., інфляції у розмірі  2 960,60 грн., пені у розмірі 3 122,50 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого приватного підприємства фірма “Ліспромцентр” м. Єнакієве, Донецької області (86488, Донецька область, м. Єнакієве, смт.Олександрівське, вул.Шевченка,54, п/р 26006260020000 ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, ЄДРПОУ 30615389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВКФ „МАШПРОМКОМПЛЕКТ” м. Слов'янськ, Донецької області (84116, Донецька область,  м.Слов”янськ, вул. Урицького,120, п/р 26000400024000 у відділенні №1 ЗАТ “Донгорбанк” у м.Краматорськ,  МФО 334970, ЄДРПОУ 34974616)  пеню в сумі                                   1 267грн.60коп.,  інфляції в сумі 2 653грн.68коп., 3% річних в сумі 390грн.31коп., всього                               4 311,59грн., держмито в сумі 255грн.12коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 288грн.09коп.

Припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення основного боргу у сумі 21 200,00 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 31.08.2009року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                              

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі