Ухвала

від 22.12.2010 по справі 1-801/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-801/10Головуючий у 1-й інстанції Берегуляк Ф.Г. Провадження № 11-313/2010 Доповідач - Кунець І.М. Категорія - ч.2 ст. 15,ч.З ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р. м.Тернопіль

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Декайла П.В.

Суддів - Кунець І. М., Коструба Г. І.,

з участю - прокурора-Семенця O.A.

засуджного - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_3 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя М.Тернополя вул. Симоненка 2/89, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше судимого:

- вироком Тернопільського міського суду від 14.05.1997 року за ч.2 ст.ст. 229-6 , ч.І ст. 229-4, ст. 42 КК України (в редакції 1960 р.) на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 14 травня 2002 р. після відбуття строку покарання.

-вироком Тернопільського міськрайонного суду від

07.05.2004 року за ч.2 ст. 309 , ст.75 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі з випробуванням на 1 рік;

-вироком Тернопільського міськрайонного суду від

23.12.2005 року за ч.2 ст. 309 України на 3 роки позбавлення волі, 15.03.2006 року ухвалою апеляційного суду Тернопільської області вирок

змінено і призначено покарання-2 роки 6 місяців позбавлення волі;

вироком Тернопільського міськрайонного суду від 16.01.2008 року року за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільненого 15.01.2010 року по відбуттю покарання,

засуджено за ч.2 ст.15, ч.З ст. 185 КК України на три роки позбавлення

волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3-підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишено попередньою до вступу вироку в законну силу.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь НДЕКІД при УМВСУ в Тернопільській області судові витрати за проведення експертизи в сумі 300 грн. 48 коп.

Згідно з вироком ОСОБА_3 29 січня 2010 року біля 04 год. 00 хв., з метою викрадення чужого майна проник шляхом пошкодження за допомогою лому навісного замка у підвальне приміщення п"ятого під"їзду будинку №10 по вул. В. Великого в м. Тернополі, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю власника підвального приміщення квартири №206 потерпілого ОСОБА_4, намагався таємно

викрасти електронасос "БН-11-18-У 1.1" вартістю 200 гри., спричинивши матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Підсудний ОСОБА_3, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції, тобто вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжку) поєднану з проникненням в інше сховище.

В апеляції засуджений ОСОБА_3, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить вирок суду змінити в частині призначеного судом покарання, призначивши йому міру покарання не пов'язану з позбавленням волі, оскільки злочин вчинено ним в зв'язку з важким матеріальним становищем, в якому він опинився після звільнення з місць позбавлення волі, злочин, пов'язаний з крадіжкою він вчинив вперше, в скоєному щиро розкаюється, в даний час працює вантажником на ринку, злочином збитки потерпілому не спричинено і він жодних претензій до нього немає.

В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочинних дій, передбачених ч.2 ст.15, ч.З ст.185 КК України відповідають фактичним

обставинам справи і підтверджуються, дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку і їх, як вбачається з апеляції, засуджений не заперечує.

Що стосується призначеної міри покарання, то суд першої інстанції призначив її правильно, відповідно до вимог ст.ст.50,65-67 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують його покарання .

Враховуючи дані щодо особи ОСОБА_3, який неодноразово судимий за вчинення злочинів, відбував міру покарання в місцях позбавлення волі, після чого на шлях виправлення не став, суд першої інстанції правильно прийшов до переконання про необхідність призначення йому покарання в виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.

Призначивши ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.З ст.185 КК України мінімальну міру покарання, передбачену вказаною статтею, тим самим, суд в повній мірі врахував сукупність обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_3, в тому числі і тих, на які він посилається в апеляції .

Підстав пом'якшувати міру покарання ОСОБА_3, як про це він просить в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Таким чином, колегія суддів не вбачає будь-яких, передбачених ст.367 КПК України, підстав для скасування чи зміни вироку суду щодо ОСОБА_3.

Разом з тим, в процесі розгляду справи встановлено, що в мотивувальній частині вироку, в даних про особу ОСОБА_3 помилково записано, що він українець, що вироком Тернопільського міськрайонного суду від 23.12.2005 року він судимий також за ч.І ст.317 КК України, і що вироком Тернопільського міськрайонного суду від 07.05. 2004 року до нього застосовано ст.79 КК України, хоча, фактично, згідно вироку суду ст.75 КК України. Ці неточності слід виправити в порядку ст.365 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366,377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

В порядку ст.365 КПК України виключити із мотивувальної частини вироку дані щодо особи ОСОБА_3, а саме, що він українець, і вироком Тернопільського міськрайонного суду від 23.12.2005 р. судимий за ч.І ст.317 КК України. Також уточнити, що вироком Тернопільського міськрайонного суду від 07.05.2004 року до нього застосовано ст.75 КК України, а не ст. 79 КК України.

В решті вирок Тернопільського міськрайонного суду від 04 жовтня 2010 року стосовно ОСОБА_3 залишити без зміни.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_5