Рішення

від 27.08.2009 по справі 21/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.09                                                                                           Справа№ 21/101

За позовом:          ТзОВ “Н.П.Б.”, м. Львів

до відповідача:    ТзОВ “ВЕЕМ-Будмаркет”, м.Львів

про стягнення  9800 грн.

                                                                               Суддя  Масловська Л.З.

Представники:

від позивача  -       Юрчак Н.Р. - представник

від відповідача -    н/з

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Н.П.Б.”, м. Львів до ТзОВ “ВЕЕМ-Будмаркет”, м.Львів про стягнення 9800 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009 року розгляд справи призначено на 27.08.2009 року.

Представник  позивача  в судове засідання подав докази часткової оплати боргу відповідачем в сумі 8200 грн., що підтверджується платіжною вимогою-доручення №463 від 11.08.2009 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4465450 (в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

          Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Однією з підстав виникнення зобов'язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема  є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1,2 ст.639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Форма договору сторонами визначається на власний розсуд (усна, письмова), недотримання письмової форми не тягне недійсності такого договору.

Відповідно до ст.712 ЦК України за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити

за нього певну грошову суму.

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами) позивач здійснив поставку товару протягом 2008 року на загальну суму 28116 грн. на підставі накладної №32 від 31.01.2008 року та довіреності №748090 від 31.01.2008 року, накладної №64 від 29.02.2008 року та довіреності №748128 від 29.02.2008 року, накладної  №96 від 28.03.2008 року та довіреності №748155 від 28.03.2008 року, накладної №154 від 30.04.2008 року, накладної «307 від 01.05.2008 року та довіреності №748182 від 25.05.2008 року, накладної №366 від 27.06.2008 року та довіреності №748222 від 27.06.2008 року, видаткової накладної №445 від 09.07.2008 року та довіреності №748233 від 08.07.2008 року, накладної №522 від 28.08.2008 року та довіреності №419748 від 27.08.2008 року, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, здійснив лише часткове погашення боргу, внаслідок чого непогашеною залишилася сума 9800 грн.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

  Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був,  позивач, в порядку ст.530 ЦК України, направив відповідачу вимогу від 12.06.2009 року про сплату боргу, яку останній залишив без відповіді.

В судове засідання позивач подав докази часткової оплати боргу відповідачем в сумі 8200 грн. та просить стягнути 1600 грн.

          Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

          У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково, в частині стягнення 8200 грн. провадження у справі припинити.

           Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

           Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          В частині стягнення 8200 грн. –провадження припинити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЕМ-Будмаркет», м.Львів, пркт.Чорновола,57 (п/р 26004102806001 в ЗАТ «Альфабанк»у м.Києві, МФО 300346, ЄДРПОУ 31978712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.П.Б.», ЛЬвівська обл., Пустомитівський р-н, с.Сокільники, вул.Сірка,99; м.Львів, вул.Кульпарківська,131, м.Львів, вул.Пясецького,12 (р/р 26001310019601 у банку АБ “Південний”, МФО 385532, ЄДРПОУ 19170165)  - 1600 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя