Рішення

від 10.08.2015 по справі 666/8805/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХЕРСОНА

Справа № 666/8805/14-ц

Провадження № 2/666/462/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.08.2015 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.,

при секретарі Коверді А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державного нотаріуса другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко Ірини Олегівни, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вона в грудні 2011р. звернулась до Суворовського районного суду м.Херсона з позовом про розподіл майна подружжя, де 09.12.2011р. було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2, в тому числі на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Даний вид обтяжень був внесений до реєстру за реєстраційним номером 11959772 13.12.2011р. Вказаний житловий будинок та земельна ділянка, на якій розташований будинок, були придбані ОСОБА_2 в період перебування в шлюбі з позивачем. Дніпровським районним судом м.Херсона 13.09.2012р. було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, але умови мирової угоди ОСОБА_2 не були виконані.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що право власності ОСОБА_2 на житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 було припинено 29.01.2014р. на підставі укладення договору купівлі-продажу вказаного майна, який був виданий державним нотаріусом другої Херсонської Державної нотаріальної контори Кравченко І.О.

Вище вказані договори купівлі-продажу були укладені в період дії заборони на відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 Крім того, посвідчуючи нотаріально договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, державним нотаріусом було порушено право власності ОСОБА_1 на ? частину спільного майна подружжя на домоволодіння.

У зв'язку з наведеним просить визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 №118 від 29.01.2014р., виданий державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко І.О.; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 10441737 від 29.01.2014р.; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки: кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою , АДРЕСА_1, №1-119 від 29.01.2014р., виданий державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко І.О.;скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку: кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, індексний номер 10441737 від 29.01.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві, які просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 та представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач Кравченко І.О. в судове засідання не з'явилась, однак надала заяву, відповідно якої просила провести розгляд справи без її участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №71635780 виданої 01.10.2014р. було встановлено, що право власності ОСОБА_2 на житловий будинок який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було припинено 29.01.2014р. на підставі укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер 1-118 від 29.01.2014р. виданого державним нотаріусом другої Херсонської Державної нотаріальної контори Кравченко І.О. та право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 було припинено 29.01.2014р. на підставі укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 1-119 від 29.01.2014р. виданого державним нотаріусом другої Херсонської Державної нотаріальної контори Кравченко І.О., що також не заперечувалось сторонами.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №71635106 виданої 01.10.2014р. було встановлено, що 13.12.2011р. було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_2

Однак відповідно до відповіді Суворовського РУЮ м.Херсона на запит ОСОБА_2 №389 від 29.01.2014р. повідомлено, що арешт на майно, а саме будинок АДРЕСА_1 відділом не накладався.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона №2/2110/1120/12, 2110/2258/12 від 13.09.2012р. було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ПАТ «Укрсіббанк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «СЕБ Банк» про поділ майна подружжя та затверджено мирову угоду між сторонами. Умовами зазначеної мирової угоди зазначено, що:

1) ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 130000грн., що еквівалентно 16000дол.США;

2) ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області, державний акт серії НОМЕР_2 зареєстрований 22.02.2012року за №1АА002202-011072000019, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

2)Строк передання грошових коштів встановлюється в 1 місяць, перебіг якого починається з наступного дня після визнання судом даної мирової угоди.

3)Строк укладення цивільно-правового договору, що підтверджуватиме перехід права власності на земельну ділянку встановлюється в 2 місяця, перебіг якого починається з наступного дня після визнання судом даної угоди.

В свою чергу ОСОБА_1 відмовляється від своїх позовних вимог до ОСОБА_2, а саме:

1. визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

2. визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області;

3. визнання права власності на 1/2 частку запчастин до сільськогосподарської техніки, що зберігаються за адресою: АДРЕСА_2;

4. стягнення коштів в розмірі 20000грн., витрачених на надання правової допомоги та послуг адвоката;

5. визнання права власності на 1/2 частину автомобіля «Субару-Форестер» д.н.НОМЕР_3 та автомобіля ЗАЗ110557 д.н.НОМЕР_4;

6. визнання права власності на 1/2 частку будівлі майстерні з навісом, що розташована за адресою: АДРЕСА_3;

7. визнання права власності на 1/2 частку комплексу будівель НОМЕР_5, механізовану ділянку, що розташована на території Правдинської сільської ради Білозерського району Херсонської області;

8. визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя доходи(дивіденди) одержані від діяльності ПП «Комерційна фірма «Агро-мир» (код ЄДРПОУ 35667468), ПП «Агро-маркет-юг» (код ЄДРПОУ 37124914), приватної підприємницької діяльності ПП ОСОБА_2;

9. визнання права власності на 1/2 частку одержаних доходів ОСОБА_2 в результаті діяльності ПП «Комерційна фірма «Агро-мир» (код ЄДРПОУ 35667468), ПП «Агро-маркет-юг» (код ЄДРПОУ 37124914) приватної підприємницької діяльності ПП ОСОБА_2;

10. визнання права власності на 1/2 частку одержаних доходів ПП ОСОБА_2 в результаті діяльності ПП «Комерційна фірма «Агро-мир» (код ЄДРПОУ 35667468), ПП «Агро-маркет-юг» (код ЄДРПОУ 37124914) за період 2009 року і покладення обов'язку на відповідача компенсувати частку в грошовому еквіваленті;

11. визнання права власності на 1/2 частку одержаних доходів від зайняття підприємницькою діяльністю ПП ОСОБА_2 за період 2009 року і покладення обов'язку на відповідача компенсувати частку в грошовому еквіваленті;

12. визнання права власності на 1/2 частку спільно нажитих грошових коштів, які розміщенні на рахунках, відкритих відповідачем у банківських установах м.Херсона;

13. про стягнення витрат на судовий збір.

Після підписання сторонами даної мирової угоди, жодна із сторін немає будь-яких претензій як майнового так і морального характеру один до одного по цій справі.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу. В межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 346 ЦК України право власності може бути припинене лише у випадках, передбачених законом.

Взявши до уваги постанову Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зі змісту якої вбачається, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат», при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно положень ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, а ст.657 вказаного Кодексу встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Відповідно до ст.216 ЦК України - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статей 58,59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 212 ЦПК).

До матеріалів справи позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про недійсність оскаржуваних договорів купівлі-продажу, оскільки ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, перелік яких є вичерпним відповідно до ст.203 ЦК України, а наявність обтяжень на момент вчинення правочинів, не є підставою для визнання їх недійсними, крім того, на момент укладання оспорюваних договорів, майно було особистою приватною власністю ОСОБА_2 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона №2/2110/1120/12, 2110/2258/12 від 13.09.2012р., якою було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ПАТ «Укрсіббанк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «СЕБ Банк» про поділ майна подружжя та затверджено мирову угоду між сторонами. Позовні вимоги про скасування записів про державну реєстрацію, не підлягають задоволенню, як похідні.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст.3, 6, 15, 16, 203, 215, 216, 234, 321, 328, 346, 626, 655, 657 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Державного нотаріуса другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко Ірини Олегівни, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Дорошинська В.Е.