Рішення

від 17.11.2015 по справі 666/8805/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/8805/14-ц

Номер провадження №22-ц/791/2594/2015 Головуючий в І інстанції: Дорошинська В.Е.

Категорія: 20 Доповідач: Майданік В.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року листопада місяця 17 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого: Майданіка В.В.

суддів: Орловської Н.В.,

Кутурланової О.В.

при секретарі: Павловській Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Державного нотаріуса другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко Ірини Олегівни, ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію, -

В С Т А Н О В И Л А:

29 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила: визнати недійсним договір від 29.01.2014р купівлі-продажу житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 №1-118, виданий державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко І.О.; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, який знаходиться за вказаною адресою, індексний номер 10441737 від 29.01.2014р.; визнати недійсним договір від 29.01.2014р купівлі-продажу земельної ділянки: кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за тією ж адресою, №1-119, виданий державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко І.О.; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказану земельну ділянку індексний номер 10441737 від 29.01.2014р.

Позов обґрунтувала тим, що вона в грудні 2011 року звернулась до Суворовського районного суду м.Херсона з позовом про розподіл майна подружжя, де 09.12.2011р. було накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_3, в тому числі на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Даний вид обтяжень був внесений до реєстру за реєстраційним номером 11959772 13.12.2011р. Вказаний житловий будинок та земельна ділянка, на якій розташований будинок, були придбані ОСОБА_3 в період перебування з нею в шлюбі, який був зареєстрований 24.02.1996 року. Дніпровським районним судом м.Херсона 13.09.2012р. було затверджено мирову угоду між нею та ОСОБА_3, але умови мирової угоди відповідачем виконані не були. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що право власності ОСОБА_3 на житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за вказаною вище адресою, було припинено 29.01.2014р. на підставі укладення договору купівлі-продажу вказаного майна, який був виданий державним нотаріусом другої Херсонської Державної нотаріальної контори Кравченко І.О. Вище вказані договори купівлі-продажу були укладені в період дії заборони на відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 Крім того, посвідчуючи нотаріально договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, державним нотаріусом було порушено її право на частину спільного майна подружжя.

Ухвалою суду від 09.04.2015 року до участі в розгляді справи були залучені: ОСОБА_5 - в якості співвідповідача, ОСОБА_6 - в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (а.с.85).

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 серпня 2015 року в задоволені позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначила, що суд не звернув уваги на те, що спірні договори були укладені в період дії заборони на відчуження нерухомого майна, а державним нотаріусом було порушено її права власності на 1/2 частину спільного майна подружжя на домоволодіння. Також вказала, що суд не оцінив докази щодо предмета позову, зокрема, висновки перевірок діяльності нотаріуса Кравченко І.О., які були проведені Міністерством юстиції України і які засвідчили порушення нотаріусом законодавства при посвідченні вказаних договорів.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів, які б свідчили про недійсність оскаржуваних договорів купівлі-продажу, оскільки ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, перелік яких є вичерпним відповідно до ст.203 ЦК України, а наявність обтяжень на момент вчинення правочинів, не є підставою для визнання їх недійсними. Крім того, суд вважав, що на момент укладання оспорюваних договорів, майно було особистою приватною власністю ОСОБА_3 на підставі ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона №2/2110/1120/12, 2110/2258/12 від 13.09.2012р., якою було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ПАТ «Укрсіббанк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «СЕБ Банк» про поділ майна подружжя та затверджено мирову угоду між сторонами. Позовні вимоги про скасування записів про державну реєстрацію, не підлягають задоволенню, як похідні.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки до нього суд дійшов порушивши норми матеріального і процесуального права, що згідно з п.п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Згідно з долученої при апеляційному розгляді справи копії рішення суду - сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21.07.1996р, рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 19.10.2011р шлюб розірвано.

Відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м.Херсона №2/2110/1120/12, 2110/2258/12 від 13.09.2012р., що набрала законної сили, було закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ПАТ «Укрсіббанк», ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «СЕБ Банк» про поділ майна подружжя та затверджено мирову угоду між сторонами. Умовами зазначеної мирової угоди зазначено, що:

1) ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 130000грн., що еквівалентно 16000дол.США;

2) ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області, державний акт серії НОМЕР_2 зареєстрований 22.02.2012року за №1АА002202-011072000019, що належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

2) Строк передання грошових коштів встановлюється в 1 місяць, перебіг якого починається з наступного дня після визнання судом даної мирової угоди.

3) Строк укладення цивільно-правового договору, що підтверджуватиме перехід права власності на земельну ділянку встановлюється в 2 місяця, перебіг якого починається з наступного дня після визнання судом даної угоди.

В свою чергу ОСОБА_2 відмовляється від своїх позовних вимог до ОСОБА_3, а саме:

1. визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

2. визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області;

3. визнання права власності на 1/2 частку запчастин до сільськогосподарської техніки, що зберігаються за адресою: АДРЕСА_2;

4. стягнення коштів в розмірі 20000грн., витрачених на надання правової допомоги та послуг адвоката;

5. визнання права власності на 1/2 частину автомобіля «Субару-Форестер» та автомобіля ЗАЗ110557;

6. визнання права власності на 1/2 частку будівлі майстерні з навісом, що розташована за адресою: АДРЕСА_3;

7. визнання права власності на 1/2 частку комплексу будівель НОМЕР_3, механізовану ділянку, що розташована на території Правдинської сільської ради Білозерського району Херсонської області;

8. визнання об'єктом спільної сумісної власності подружжя доходи (дивіденди) одержані від діяльності ПП «Комерційна фірма «Агро-мир» (код ЄДРПОУ 35667468), ПП «Агро-маркет-юг» (код ЄДРПОУ 37124914), приватної підприємницької діяльності ПП ОСОБА_3;

9. визнання права власності на 1/2 частку одержаних доходів ПП ОСОБА_3 в результаті діяльності ПП «Комерційна фірма «Агро-мир» (код ЄДРПОУ 35667468), ПП «Агро-маркет-юг» (код ЄДРПОУ 37124914) приватної підприємницької діяльності ПП ОСОБА_3;

10. визнання права власності на 1/2 частку одержаних доходів ПП ОСОБА_3 в результаті діяльності ПП «Комерційна фірма «Агро-мир» (код ЄДРПОУ 35667468), ПП «Агро-маркет-юг» (код ЄДРПОУ 37124914) за період 2009 року і покладення обов'язку на відповідача компенсувати частку в грошовому еквіваленті;

11. визнання права власності на 1/2 частку одержаних доходів від зайняття підприємницькою діяльністю ПП ОСОБА_3 за період 2009 року і покладення обов'язку на відповідача компенсувати частку в грошовому еквіваленті;

12. визнання права власності на 1/2 частку спільно нажитих грошових коштів, які розміщенні на рахунках, відкритих відповідачем у банківських установах м.Херсона;

13. про стягнення витрат на судовий збір.

Після підписання сторонами даної мирової угоди жодна із сторін немає будь-яких претензій як майнового так і матеріального характеру один до одного по цій справі (а.с.71-73).

В матеріалах справи відсутні докази виконання вказаної ухвали щодо передачі від ОСОБА_3 у власність ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 130000грн., що еквівалентно 16000дол.США, та земельної ділянки площею 0,15га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в межах Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

Крім того, відповідно до рішення державного реєстратора РС Генічеського РУЮ від 28.04.2015 року ОСОБА_2 було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельну, що розташована в АДРЕСА_4, кадастровий номер НОМЕР_4. Підстава відмови - наявність в Державному реєстрі заборон відчуження обтяжень, а саме арешт нерухомого майна на підставі трьох ухвал Генічеського районного суду від 05.11.2007р, 01.09.2008, 01.09.2008р (а.с.101). В судовому засіданні сторони підтвердили тотожність вказаної земельної ділянки з тією, що була предметом мирової угоди.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №71635780, виданої 01.10.2014 року:

право власності ОСОБА_3 на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, було припинено 29.01.2014р. на підставі укладення договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер 1-118 від 29.01.2014р., посвідченого державним нотаріусом другої Херсонської Державної нотаріальної контори Кравченко І.О.; підставою внесення вказаного запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10441737 від 29.01.2014року;

право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, яка знаходиться за тією ж адресою, було припинено 29.01.2014р. на підставі укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 1-119 від 29.01.2014р., посвідченого державним нотаріусом другої Херсонської Державної нотаріальної контори Кравченко І.О.; підставою внесення вказаного запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10441737 від 29.01.2014року (а.с.9-14).

Відповідно до свідоцтва від 17.12.2007 року, посвідченому приватним нотаріусом Скульським А.А., зареєстрованому в реєстрі за №4587, виданому на підставі акта про проведення прилюдних торгів, ОСОБА_3 належав на праві власності житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0620га, які розташовані в АДРЕСА_1. Майно було придбано за 319252грн. (а.с.47, 64).

За договором купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами до нього від 29.01.2014 року, посвідченим державним нотаріусом Кравченко І.О., ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_5 купив вказаний вище житловий будинок за 157093грн. (а.с.40).

Того ж дня ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки розміром 0,0620га, яка розташована за тією ж адресою (а.с.54).

При цьому, згідно інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до ДРРПНМ в день укладання оспорюваних договорів нотаріусом Кравченко І.О., 29.01.2014р було зроблено запит на предмет наявності обтяження на нерухоме майно, що є предметом договорів, як результат все нерухоме майно ОСОБА_3 було обтяжено шляхом накладення арешту на підставі постанови ВДВС Суворовського РУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборон на його відчуження від 24.12.2013 року (а.с.50 зв). При апеляційному розгляді справи сторони зазначили, що вказаний арешт не пов'язаний з їхньою справою.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №71635106, виданої 01.10.2014р, було встановлено, що 13.12.2011 року було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження 30339298 від 13.12.2011 року ВДВС Суворовського РУЮ у м.Херсоні (а.с.15-21).

Також згідно копії ухвали судді Суворовського районного суду м.Херсона від 09.12.2011р, долученої при апеляційному розгляді справи (у справі №2-5013/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна та розірвання шлюбу) було накладено арешт, зокрема, на житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Проте сторони не змогли пояснити рух цієї справи.

Згідно відповіді Суворовського РУЮ м.Херсона на запит ОСОБА_3 №389 від 29.01.2014р. повідомлено, що арешт на майно, а саме будинок АДРЕСА_1 відділом не накладався (а.с.52).

Відповідно до листа від 12.03.2015 року завідувача Другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко І.О. на адресу суду першої інстанції - на теперішній час відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірних будинку та земельної ділянки є ОСОБА_6 (а.с.39).

Крім того, матеріали справи містять відповідь Міністерства юстиції України від 14.05.2015 року про результати розгляду заяви, де зазначено наступне: проведеною перевіркою встановлено, що при посвідченні 29.01.2014 року договору в купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку,АДРЕСА_1, державним нотаріусом Кравченко І.О. не надано належної оцінки документам, на підставі яких вони посвідчувались. Зокрема, як вбачається з наданих матеріалів, земельна ділянка та житловий будинок, що були предметом договорів купівлі-продажу, вважаються спільною сумісною власністю, однак державним нотаріусом Кравченко І.О. не витребувано заяву про згоду дружини продавця ОСОБА_2 на відчуження нерухомого манна, чим порушено вимоги підпункту 4.2 пункту 2 глави 1 розділу II Порядку.

Також при посвідченні вказаних договорів купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку державним нотаріусом Кравченко І.О. не взято до уваги відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні про накладений арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, чим порушено вимоги статті 55 Закону та підпункту 2.1 пункту 2 глави 2 розділу II Порядку.

Враховуючи викладене, Головним територіальним управлінням юстиції у Херсонській області до державного нотаріуса Кравченко І.О. вжито заходів дисциплінарного впливу у вигляді догани. Листом Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 05.05.2015 року №5-25/1029 було зобов'язано державного нотаріуса Кравченко І.С. вжити заходів, передбачених статтею 51 Закону України "Про нотаріат" (а.с.102-103).

Колегія суддів вважає, що відмова ОСОБА_2 від своїх позовних вимог до ОСОБА_3, як складова частина мирової угоди, затвердженої ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 13.09.2012р і викладеної відповідним чином, ніяким чином не спростовую ту обставину, що вона, як дружина ОСОБА_3, є співвласником зазначених будинку та земельної ділянки, придбаних під час їх шлюбу, і що за ч.3 ст.65 СК України при відчуженні зазначених об'єктів повинна була бути її нотаріально посвідчена згода на укладення договорів. Однак такої нотаріально посвідченої згоди ОСОБА_2 немає.

Відповідно до ч.ч.1, 4, 5 ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Ухвала суду про визнання мирової угоди є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою лише в разі, якщо ця ухвала відповідає вимогам, передбаченим ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Аналіз ч.ч.1, 4, 5 ст.175 ЦПК України, п.2 ч.2 ст.17, ст.18, п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" показав, що в разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди, інша сторона угоди може звернутися до державної виконавчої служби для примусового виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди, якщо ця ухвала відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", але інша сторона угоди також не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 6-342цс15.

Отже, укладена в іншій цивільній справі вказана мирова угода не свідчить про визнання за ОСОБА_3 права власності на зазначені житловий будинок та земельну ділянку.

Таким чином, досліджені по справі докази свідчать про неправомірність укладення спірних договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, оскільки під час їх укладення були порушені норми чинного законодавства та права ОСОБА_2 на спільне майно, набуте під час шлюбу.

Зі змісту постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року ?Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними? вбачається, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст.55 Закону України ?Про нотаріат?, при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна. В разі наявності заборони угода про відчуження майна, обтяженого боргом, посвідчується лише у разі згоди кредитора і набувача на переведення боргу на набувача.

За ч.3 ст.65 СК України: для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово (абз.1); згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд же на вказане уваги не звернув, неналежним чином дослідив матеріали справи, не врахував, що вказаний правочин було вчинено всупереч положень ч.3 ст.65 СК України і ст.55 Закону України "Про нотаріат" та прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позову.

Отже, позов ОСОБА_2 є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом визнання недійсними договору купівлі-продажу вищевказаного житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко І.О., а також договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за тією ж адресою. Також підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок, індексний номер 10441737 від 29.01.2014р. та запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказану земельну ділянку індексний номер 10441737 від 29.01.2014 року.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати у розмірі 365,40грн. за подачу апеляційної скарги та позовної заяви (а.с.139).

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, ст.55 Закону України ?Про нотаріат?, ст.65 СК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 10 серпня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Державного нотаріуса другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко Ірини Олегівни, ОСОБА_5 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_6) - задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 29.01.2014 року, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 №118 від 29.01.2014р., посвідчений державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко Іриною Олегівною, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок від 29.01.2014року, який знаходиться за вказаною адресою, індексний номер 10441737.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки №1-119 від 29.01.2014 року кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, посвідчений державним нотаріусом другої Херсонської державної нотаріальної контори Кравченко Іриною Олегівною, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1, індексний номер 10441737 від 29.01.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 365,40грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: