Рішення

від 01.09.2009 по справі 25/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/303

01.09.09

За позовом  Відкритого акціонерного товариства «БМ Банк»

до                Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Оранта»

про              стягнення  18312,67 грн.             

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання  Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:            Донченко Т.Г. (довіреність № 04/72 від 28.05.2009)                                      

від відповідача:       Чабан К.І. (довіреність від 29.09.2008)

             В судовому засіданні   1 вересня 2009 року за згоди представників позивача і відповідача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «БМ Банк»(надалі –позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія «Оранта»(надалі –відповідач) про стягнення 18312,67 грн., в тому числі невиплаченого страхового відшкодування в сумі 17434,27 грн., інфляційних втрат в сумі 244,08 грн., 3% річних в сумі 128,97 грн. та пені в сумі 505,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є вигодонабувачем по договору добровільного страхування транспортного засобу, страхувальнику за цим договором було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, а відповідачем не виконане повністю зобов'язання по оплаті страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування.

Відповідач відзиву на позовну заяву надав, в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним повністю виконане зобов'язання по оплаті страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2008 року між відповідачем і Бегебою Кирилом Володимировичем було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу № 10011/214-22-08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір страхування).

Об'єктом договору страхування є автомобіль MITSUBISHI Lancer,  державний  реєстраційний номер  АН 2956 ЕН.

Згідно з умовами Договору страхування вигодонабувачем за ним визначено позивача.

У відповідності до п. 1.2 Договору страхування відповідач забезпечує страховий захист вказаного в Договорі страхування транспортного засобу в тому числі від ДТП.  

Відповідний страховий випадок настав 31.12.2008р., а саме в результаті ДТП автомобіль  MITSUBISHI Lancer,  державний  реєстраційний номер  АН 2956 ЕН отримав ушкодження.

За наслідками вказаної дорожньо –транспортної пригоди відповідачем 23.02.2009 було надіслано позивачу лист № 05-10-2/542/1, в якому просив надати Довідку –розрахунок кредитної заборгованості Бегеби К.В. та просив повідомити реквізити для перерахування страхового відшкодування. У вказаному листі зазначено, що розмір страхового відшкодування складає 17434,27 грн.  

23.02.2009 позивач направив позивачу відповідь (лист № 30-03/55), в якому повідомив про те, що ним прийнято рішення суму страхового відшкодування направити на погашення кредиту та повідомив реквізити для зарахування таких коштів.

У відповідності до п. 2.11.4 Договору страхування протягом 10-ти робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідки страхового випадку та визначення розміру збитків Страховик складає страховий акт із визначення розміру страхового відшкодування і в строк до 15-ти робочих днів після складення страхового акту здійснює його виплату.

Як свідчать матеріали справи, за результатами розгляду документів, що підтверджують факт і обставини настання страхового випадку відповідачем 16.04.2009 було затверджено Страховий акт № 241-І-3207/214-08/09, за яким сума страхового відшкодування визначена в розмірі 14528,55 грн. без врахування ПДВ.  

Як свідчать матеріали справи спір між позивачем і відповідачем виник щодо визначення суми страхового відшкодування. Так, позивач вважає, що у відповідача існує заборгованість з виплати суми страхового відшкодування в розмірі 17434,27 грн. Відповідач же вважає, що страхове відшкодування складає 14528,55 грн. Різниця складає суму ПДВ, на яку відповідачем зменшено розмір збитків.

Як свідчать матеріали справи, та як визначено Страховим актом і Розрахунком суми розміру страхового відшкодування за Договором страхування (копія в матеріалах справи), вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ і відповідно, сума прямих збитків в результаті ДТП 31.12.2008 складає 17434,27 грн., розмір матеріального збитку без ПДВ складає 14528,55 грн.

Відповідно до пп. 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з надання послуг із страхування особами, які мають ліцензії на здійснення страхової діяльності відповідно до закону не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування –це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно із ст. 25 цього Закону здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, а не спрямовуються на придбання у платників податку на додану вартість послуг (в т.ч. по ремонту застрахованого майна) чи товарно –матеріальних цінностей (які мають бути використані в процесі його ремонту), то податок на додану вартість не нараховується.

В даному випадку, позивач прийняв рішення про перерахування суми страхового відшкодування на його користь в рахунок погашення кредитної заборгованості страхувальника перед позивачем.

У відповідності до п 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Таким чином, операції банку, пов'язані із поверненням коштів за кредитним договором також не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи викладене, зважаючи на норми пп.  3.2.3 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»розрахунок суми страхового відшкодування здійсненний відповідачем без урахування сум ПДВ правомірно, у відповідності до чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного, сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті відповідачем на користь позивача складає 14528,55 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем було порушене зобов'язання щодо своєчасної сплати суми страхового відшкодування. На час винесення рішення сума страхового відшкодування в розмірі 14528,55 грн. відповідачем позивачу не перерахована. Заборгованість відповідача перед позивачем з виплати страхового відшкодування по страховому випадку 31.12.2008 із застрахованим ТЗ –автомобілем MITSUBISHI Lancer,  державний  реєстраційний номер  АН 2956 ЕН   складає 14528,55 грн., а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Застосування вказаних наслідків порушення зобов'язання пов'язане із визначенням строку виконання зобов'язання, після сплину якого можуть нараховуватися заходи відповідальності.

У відповідності до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Умовами п. 2.11.4 Договору страхування строк виконання зобов'язання пов'язаний з фактом одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідки страхового випадку та визначення розміру збитків.

Позивачем не надано доказів, що свідчили б про дату надання страхувальником та одержання відповідачем зазначених вище документів. В судовому засіданні представником позивача повідомлено про відсутність у позивача таких доказів. А тому позивачем не обґрунтовано правомірність розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат за відповідний період, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 14528,55 грн. заборгованості по виплаті страхового відшкодування.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 397,29 грн. (145,29 грн. державного мита та 252,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(ідентифікаційний код: 00034186, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.75) на користь Відкритого акціонерного «БМ Банк»(ідентифікаційний код 33881201, адреса: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 37/122,  р/р 3739507 в ВАТ «БМ Банк», м Київ, МФО 380913) 14528,55 (чотирнадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім гривень 55 копійок) грн. та судові витрати в розмірі 397,29 (триста дев'яносто сім гривень 29 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                                          С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення   11.09.2009р.