Рішення

від 31.08.2009 по справі 7/225/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/225/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.09                                                                                        Справа №  7/225/09

Суддя   

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс-3”,                          м. Запоріжжядо відповідача Комунального підприємства “Виробниче ремонтне-експлуатаційне житлове об'єднання № 2”, м. Запоріжжя про стягнення 62000  грн.                                                                                                               Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача   Колосков Г.М., дов. № 58 від 06.05.2009 р.

Від відповідача Яковенко В.І., дов. № 446-05/39 від 11.03.2009 р.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 62000 грн.,  основного боргу за договором  підряду на технічне обслуговування  ліфтів та диспетчерських систем № 2  від 01.01.2006 р.

08.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 31.08.2009 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст.                   ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, нормами Господарського кодексу України та умова договору підряду  № 2 від 01.01.2006 р.

Відповідач в судовому засіданні 31.08.2009 р. надав  суду відзив на позовну заяву, в якому   визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.   Пояснив, що враховуючи, що доходною частиною відповідача є квартирна плата, яка надходить від мешканців не в повному обсязі - 80% за отримані послуги є основною частиною прострочення взятих на себе фінансових зобов'язань за договором. Поскільки, загальна сума заборгованості є занадто великою, щоб оплатити її одразу, відповідач просить  на підставі ст. 121 ГПК України, розстрочити виконання платежу строком на 12 місяців, починаючи з вересня            2009 р. (відзив доданий до матеріалів справи).

Позивач проти задоволення клопотання відповідача  заперечує, надав документальні докази, що він несе збитки, сплачуючи штрафні санкції ДПІ за несвоєчасну сплату податків, у зв'язку з тяжким фінансовим положенням підприємства позивача.

За  усним клопотанням сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 31.08.2009 р. оголошено рішення суду в повному об'ємі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір  підряду № 2 (надалі – договір).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1.1 договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів та диспетчерських систем, на об'єктах відповідача відповідно з додатком  №  1 який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно п. 2.1. договору, загальна сума оплати робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на день його укладення складає: 2227092,60 грн. без ПДВ. Відомість щомісячної суми оплати робіт наведена у додатку 1 який є невід'ємною частиною договору.

Факт передачі позивачем відповідачу виконаних робіт на загальну суму                 62000 грн.  підтверджується підписаними обома сторонами  актами за лютий 2009 р.:                  №    2039/0209 (на суму 12729,19 грн.), № 2001/0209 (на суму 9780 грн.), №  20220/0209 (на суму 14845,67 грн.), № 2002/0209 (на суму 6378,46 грн.), № 2032/0209 (на суму                13011,10 грн.), № 2064/0209 (на суму 5255,58 грн.), копії яких долучені до матеріалів справи.

Пунктом 5.3 договору, визначено що на підставі підписаних актів відповідач самостійно оплачує виконанні роботи не пізніше десятого числа наступного місяця.

Відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору не виконав, внаслідок чого у нього утворився  борг в сумі 62000 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що, на момент розгляду справи в суді, відповідач має заборгованість, доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення                62000 грн. основного боргу є обґрунтованою і підлягає  задоволенню.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, слід залишити без задоволення, з наступних підстав: згідно з п. 2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/33 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки,  зміни способу і порядку  виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Тяжкий фінансовий стан  відповідача не звільняє його від належного виконання зобов'язань перед позивачем, не робить неможливим виконання рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши надані відповідачем обґрунтування, враховуючи інтереси обох сторін по справі, суд не знаходить об'єктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку для надання розстрочки виконання рішення на даний час

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44,  49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче  ремонтно –експлуатаційне  житлове об'єднання № 2” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А,            р/р 26005037520001, АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 05448685) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжліфтсервіс-3” (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 19, кв. 67,             р/р 26003219447900 в АКІБ “УКРСІББАНК” м. Запоріжжя, МФО 351005,  ЄДРПОУ 31334779) 62000  грн. основного боргу,   620 грн. державного мита,  315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

                     Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

                        Суддя                                                                                Кутіщева Н.С.