Рішення

від 01.09.2009 по справі 27/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/407

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  27/407

01.09.09

За позовом     

Приватного підприємства «Буд-Маркет-2005»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ріко-Групп»

простягнення  11 850, 09 грн.

                                       Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Шапошнікова Т.Г. –представник за довіреністю від 02.07.09;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Буд-Маркет-2005»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріко-Групп »про стягнення заборгованості у розмірі 10 035, 20 грн., 3% річних у сумі 239, 36 грн. та 1 575, 53 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.09.2009 року.

Позивач у судове засідання 01.09.2009 року з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань за усним договором купівлі-продажу та не сплачує позивачу вартість переданого товару.

У судове засідання 01.09.2009 року не з'явився, вимоги попередньої ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Оскільки, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку, що на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

25.03.2008 року Приватне підприємство «Буд.-Маркет-2005»(надалі - позивач) виставило для оплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріко-Групп»(надалі - відповідач) рахунки-фактури № СМ-0000249 та № СМ-0000413 на загальну суму 30 035, 20 грн. за поставку товару, а саме сітки кладової.

15.04.2008 року та 01.09.2008 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 30 035, 20 грн., що підтверджується видатковими накладними № СМ-0000313 від 15.04.2008 року та № СМ-0000689 від 01.09.2008 року підписаними сторонами та скріпленими печатками. Товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Рихальською С.В. на підставі довіреностей серія НБК № 324557 від 15.04.2008 року та серія ЯПК № 543708 від 19.08.2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Виходячи з суті спірних взаємовідносин, сторони уклали договір надання послуг у спрощений спосіб.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Рахунками-фактурами № СМ-0000413 від 25.03.2008 року та № СМ-0000249 від 25.03.2008 року передбачено, що оплата поставленого товару здійснюється протягом 7 календарних днів з дня одержання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав доказів, які б підтверджували направлення вищезазначених рахунків на адресу відповідача. А отже, немає доказів погодження з відповідачем строку оплати поставленого товару.

Таким чином, у зв'язку із відсутністю погодження сторонами строку оплати поставленого товару, застосовуються положення ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

02.04.2008 року та 24.04.2008 року відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 20 000, 00 грн.

10.07.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 08/07-09-В з вимогою оплатити вартість поставленого товару у 7-денний строк.

Отже, з урахуванням поштового перебігу, відповідач повинен був здійснити оплату товару у строк до 21.07.2009 року.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату за поставлений товар не здійснив.   

Таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 035, 20 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази виконання робіт не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за поставлений товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів у розмірі 10 035, 20 грн., тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 1 575, 53 грн. та 3% річних у розмірі 239, 36 грн. за період з 10.09.2008 року по 31.06.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідач повинен був здійснити оплату за товар у строк до 21.07.2009 року, тому 3% річних та збитки від інфляції повинні нараховуватися починаючи з 22.07.2009 року.  

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи те, що позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та збитки від інфляції за період з 10.09.2008 року по 31.06.2009 року та беручи до уваги те, що позивач не подав клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні вимог про стягнення втрат від інфляції у розмірі 1 575, 53 грн. та 3% річних у розмірі 239, 36 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 100, 35 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 266, 74 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 525, 530, 639, 640, 901 ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріко-Групп»(04086, м. Київ, вул. Рилєєва, 34; код ЄДРПОУ 33305252), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного підприємства «Буд-Маркет-2005»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 10; код ЄДРПОУ 33415938) заборгованість у розмірі  10 035 (десять тисяч тридцять п'ять) грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 100 (сто) грн. 35 коп., та 266 (двісті шістдесят шість) грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В іншій частині позову відмовити.

     4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

      Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя

                                                                    Дідиченко М.А.

Дата підписання 14.09.2009 року