Рішення

від 16.09.2009 по справі 37/459

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/459

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/459

16.09.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»

Простягнення 34 890, 17 грн.

                                                                                                   Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача :           Шинкарчук С.В. –директор                          

Від відповідача :            не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 32 350, 03 грн. основного боргу та 2 540, 14 грн. пені у зв'язку з  неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № В 00013 від 01.11.2006 р. щодо оплати за поставлений стиснений природний газ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/459, розгляд справи призначено на  26.08.09 р.

Представник позивача у судовому засіданні 26.08.09 р. підтримав позовні вимоги, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 24.07.09 р. у даній справі.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, хоча про судове засідання був обізнаний належним чином, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 26.08.2009 р. розгляд справи було відкладено до 16.09.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання.

У судовому засіданні 16.09.2009 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про  причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал від 24.07.2009 р. та від 26.08.2009 р. не виконав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином,

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника  вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                                         ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір  № В 00013 від 01.11.2006 р., відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов'язався відпустити, а відповідач –отримати та провести розрахунки за стиснений природний газ (метан), надалі «пальне», з позивачем на виконання договорів доручення, укладених з клієнтами позивача. Згідно з   пунктом 1.2. даного договору, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги по інформаційному, інформаційно-технічному забезпеченню процесу відпуску та реалізації пального через систему «Нафтогазтранскарт»по пластиковим ідентифікаційним карткам.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, в якому містяться елементи договорів поставки та надання послуг.

Згідно з частиною 2 статті 862 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з пунктом 2.1. договору № В 00013 від 01.11.2006 р., відповідач отримує та сплачує для своїх клієнтів стиснений природний газ у позивача  на АГНКС. Сторони домовились, що до моменту відпуску пального по пластиковим карткам, право його власності належить позивачу, послуги вважаються наданими відповідачем після відпуску пального.

Відповідно до пункту 2.2.  зазначеного договору, прийняття-передача пального оформляється щомісячно актом здачі-прийняття стиснутого природного газу та актом здачі-прийняття послуг. Акти складені уповноваженими представниками сторін з 8 по 12 число місяця, наступного за звітним і є підставою для остаточних розрахунків.

У відповідності до пункту 4.1. договору № В 00013 від 01.11.2006 р., оплата обсягів пального, реалізованого через систему «Нафтогазтранскарт», здійснюється відповідачем підсумком за 10 днів на підставі наявних даних про кількість відпущеного пального, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в обсязі вартості своїх послуг, або іншим чином, не забороненим законодавством.

На виконання умов договору позивач передавав відповідачу пальне, за яке відповідач здійснив оплату. Сторонами станом на 31.10.2008 р. складено акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого позивач мав заборгованість перед відповідачем у сумі 27 692, 61 грн. За період з 01.11.2008 р. до 28.02.2009 р. позивач, відповідно до актів приймання-передачі від 30.11.08 р., 31.12.08 р., 31.01.09 р. та 28.02.09 р., передав на адресу відповідача пальне на загальну суму 611 042, 64 грн. Відповідач у наведений період, у відповідності до платіжних доручень № 2612 від 07.11.08 р., № 2685 від 14.11.08 р., № 2741 від 21.11.08 р., № 2798 від 27.11.08 р., № 2936 від 15.12.08 р., № 2993 від 19.12.08 р., № 3033 від 26.12.08 р., № 3157 від 16.01.09 р., № 3223 від 23.01.09 р., № 3263 від 30.01.09 р., № 3321 від 05.02.09 р., № 3353 від 05.02.09 р., № 3414 від 06.02.09 р., № 3467 від 10.02.09 р., № 3523 від 11.02.09 р. та № 3557 від 13.02.09 р. здійснив оплату отриманого пального на загальну суму 551 000, 00 грн. Починаючи з лютого 2009 р. відповідач не виконує свої договірні зобов'язання з оплати пального, у результаті чого в нього станом на 15.07.09 р. утворилась заборгованість в розмірі    32 350, 03 грн.

16.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО»лист № 20-в від 16.02.2009 р., в якому повідомив позивача про тимчасове припинення своєї діяльності.

06.05.2009 р.  позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 162 від 06.05.09 р. з проханням сплатити на користь ТОВ «МЕТАН-АВТО»суму основного боргу в розмірі 32 250, 03 грн. протягом 1 місяця з дня отримання претензії.

Зазначена претензія була залишена відповідачем без реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення 32 350, 03 грн. основного боргу та 2 540, 14 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, грошові кошти не сплатив.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»основного боргу у розмірі 32 350, 03 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 540, 14 грн. пені за порушення договірного зобов'язання, посилаючись на пункт 7.2 договору № К 00013 від 01.11.2006 р., відповідно до якого за несвоєчасну оплату відпущеного пального відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, ще й пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період її нарахування від суми заборгованості за кожен день прострочення..

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Відповідно до розрахунку позивача в частині стягнення пені, перевіреного судом, стягненню з відповідача на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО» підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а всього –2 540, 14 грн.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»(пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАН-АВТО»(вул. Шевченка, 42, м. Перещепине, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл., 51220, код ЄДРПОУ 34550100) 32 350 (тридцять дві тисячі триста п'ятдесят) грн. 03 коп. основного боргу, 2 540 (дві тисячі п'ятсот сорок) грн. 14 коп. пені, 348 (триста сорок вісім) грн. 90 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.  Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                            Гавриловська І.О.