Рішення

від 17.09.2009 по справі 3/119-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/119-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

17.09.2009                                                                Справа №  3/119-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю  Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного  товариства  "Херсонський суднобудівний завод", м. Херсон  

про стягнення 13281 грн. 95 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

          Позивач звернувся з  позовом про  стягнення з  відповідача 13281,95 грн. основного  боргу та  судових витрат, посилаючись  на невиконання відповідачем своїх  обов'язків по  своєчасних  розрахунках  за виконанні роботи  згідно з  договором підряду від 03.06.2008 року № 762/01-46.

          Відповідач визнає позовні вимоги. 21 серпня 2009 р. надав суду клопотання про розстрочку виконання рішення (а.с.23).

          В судовому засіданні 08.09.2009 р. оголошувалась перерва до 17.09.2009 р. до 10-00 для виготовлення повного тексту рішення.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи  докази, заслухавши представника відповідача, суд

                                        в с т а н о в и в:

          Звертаючись  з  позовом, позивач підставою  позовних  вимог  зазначив невиконання відповідачем  обов'язків по  розрахунках  згідно з  договором підряду від 03.06.2008 року № 762/01-46.

При дослідженні судом умов зазначеного  договору встановлено  наступне.            

3 червня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс»(позивач) та Відкрите акціонерне товариство “Херсонський суднобудівний завод”(відповідач) підписали договір  підряду  № 762/01-46 (далі –Договір). Згідно з цим договором  позивач  прийняв на себе зобов'язання щодо виконання робіт з капітального ремонту електродвигуна мостового крану в/п 125/20 т, інв.№2442280.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою, протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

          Згідно з  частиною 1 статті 173 Господарського  Кодексу України  господарським визнається зобов'язання, що  виникає  між  суб'єктом   господарювання та іншим  учасником   (учасниками) відносин  у сфері господарювання з  підстав, передбачених  Господарським Кодексом України, в силу якого  один  суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити  певну дію господарського  чи  управлінсько-господарського характеру на користь іншого  суб'єкта (виконати  роботу, передати  майно,  сплатити  кошти, надати  інформацію, тощо), або  утриматися від  певних  дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має  право  вимагати від  зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських  зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

           Договір від 3 червня 2008 року за своєю правовою природою є договором підряду, тому в даному випадку слід застосовувати    до  правовідносин  сторін  главу 61 Цивільного  Кодексу України.

          Відповідно до статті 837 ЦК України за   договором   підряду  одна  сторона  -  (підрядник)  зобов'язується  на свій ризик виконати певну роботу за завданням  другої  сторони (замовника), а замовник  зобов'язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

          Згідно з п.п.3.1. Договору загальна вартість робіт складає  13779,00 грн.

          Відповідно до п.2.1. Договору позивач зобов'язався виконати роботи протягом тридцяти календарних днів.

          Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт №547Д, підписаного  відповідачем 18.08.2008 р. (а.с.10,11), сума фактично виконаних робіт та вартість витрачених матеріалів складає 13281,95 грн.

          Пунктом 3.4. Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться на підставі акту виконаних робіт після 20-го числа місяця підписання акту протягом 5 банківських днів, тобто до 25.08.2008 р.

          З метою врегулювання спору позивачем на адресу відповідача був направлений лист №99  від 30.04.09. (а.с.13) з вимогою сплатити заборгованість, який відповідач залишив без відповіді та реагування.

          Оскільки відповідачем не надано доказів сплати основного боргу в сумі

13281,95 грн., позовні вимоги суд визнав доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

          Відповідно до ч.6 ст.83 ГПК України суд вправі надати боржнику розстрочку примусового виконання рішення, однак при вирішенні цього питання слід враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи, тому зобов'язань задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання суд не має.

                    В клопотанні про розстрочення виконання рішення відповідач посилається на складне фінансове становище. В обґрунтування вимог щодо надання розстрочки відповідачем надано наказ Відкритого акціонерного товариства “Херсонський суднобудівний завод”№121 від 10.03.2009 р. щодо скорочення робочого тижня на підприємстві, звіт з праці за липень 2009 року щодо підтвердження заборгованості по заробітній платі в сумі 6 млн.811 тис.грн., інші докази.                    

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд враховував матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що саме неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань призвело до виникнення вказаного спору, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх справ та охоронюваних законом інтересів. Судом враховується наявність інфляційних процесів у економіці держави, період на який відповідач просить розстрочити виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, - суд відмовляє відповідачу в наданні розстрочки виконання рішення суду.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до положень ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати  відповідно до  статті 49 ГПК України відносяться на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Оскільки позивачем платіжним дорученням №1197 від 16 липня 2009 р. (а.с.5) зайво сплачено 70,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд дійшов висновку повернути позивачу 70,00 грн.

          З урахуванням  вищезазначених  норм права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, ч.6 ст.83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Херсонський суднобудівний

завод”(73035, м.Херсон, Карантинний острів, 1, р/р 26008029801179 в ХФ ВАТ “Кредит промбанк”, МФО 352651, код ЄДРПОУ 14308500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс»(49064, м.Дніпропетровськ, вул..Мічуріна, 9, р/р 26005120608001 в Петровському відділенні КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 30619540) 13281,95 грн. основного боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі  132,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.  

          3.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська