8/370
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 8/370
10.09.09
За позовом Акціонерного товариства закритого типу "Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Буд"
про стягнення 178 192,67 грн.
Суддя В.С. Катрич
Представники:
Від позивача представник –Гавриш В.А.(дов. № 10 від 10.03.09)
Від відповідача не з`явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 137 150,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 05/02 від 05.02.2008р. та 16 876,84 грн. пені, 19 975,33 грн. збитків від інфляції, 4 190,50 грн. трьох відсотків річних.
Ухвалою Господарського суду м.Києва від 04.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/370, розгляд справи призначений на 10.09.2009р.
У судове засідання, призначене на 10.09.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач не отримував копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Судом встановлено, що позивачем у відповідності до вимог ст. 56 ГПК України, до позовної заяви, датованої 10.07.2009р., додані докази направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а саме фіскальні чеки № 5749 від 10.07.2009р. та № 5750 від 10.07.2009р. та описи вкладення у цінний лист від 10.07.2009р.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –
ВСТАНОВИВ :
05.02.2008р. між Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-буд»- «замовник»та Акціонерним товариством закритого типу «АГРО»- «підрядник»був укладений договір підряду № 05/02 (договір), відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, «підрядник»прийняв на себе зобов'язання своїми силами та засобами на власний ризик виконати роботи по влаштуванню асфальтобетонного покриття по вул. Старонаводницькій, 2-20 (секція А; Б; В) у Печерському районі м.Києва, відповідно до умов договору, а «замовник»зобов'язався забезпечити «підряднику»доступ до об'єкта, прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.
Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно з п.3.1 договору, договірна ціна включає в себе відшкодування витрат «підрядника»на матеріали та вартість виконання робіт, що становить 551 960,40 грн. (у т.ч. ПДВ).
Умовами договору сторони погодили, що приймання-передача робіт оформляється актом виконаних робіт, підписаним повноважними представниками сторін та скріпленими печатками (п.5.1 договору).
Сторонами по спірному договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008р. на суму 55 868,40 грн., квітень 2008р. на суму 32 509,20 грн., травень 2008р. на суму 157 783,20 грн., липень 2008р. на суму 152 862,00 грн. та акти приймання виконаних підрядних робіт № 1 за березень 2008р. на суму 55 868,40 грн., № 2 за квітень 2008р. на суму 32 509,20 грн., № 3 за травень 2008р. на суму 157 783,20 грн., № 4 за липень 2008р. на суму 152 862,00 грн., на загальну суму 399 022,80 грн., які свідчать про виконання «підрядником»робіт та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.
Відповідно до п.4.3, п.4.4. договору, розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акта виконаних робіт та довідки ф. КБ-3; «замовник»проводить оплату «підряднику»виконаних робіт не пізніше 5-ти банківських днів після прийняття робіт за актом та підписання довідки ф.КБ-3.
Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 260 672,08 грн., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Наявними в матеріалах справи документами підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем на суму 138 350,71 грн., проте позивач наголосив на тому, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 137 150,00 грн.
Таким чином враховуючи положення п.2 ч. 1 ст. 83 ГПК України, та те, що станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором підряду № 05/02 від 05.02.2008р. правомірна та підлягає задоволенню в сумі 137 150,00 грн.
Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 16 876,84 грн. пені, 19 975,33 грн. збитків від інфляції, 4 190,50 грн. трьох відсотків річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.
При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору підряду № 05/02 від 05.02.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 4 190,50 грн. та збитків від інфляції в розмірі 19 975,33 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 4 190,50 грн. та збитків від інфляції в розмірі 19 975,33 грн. правомірні та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Умовами договору сторони погодили, що при простроченні платежу за виконані роботи «замовник»сплачує «підряднику»пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.8.3 договору).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 16 876,84 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Буд" (юридична адреса: 02068, м.Київ, вул. Драгоманова, 17; фантина адреса: 03151, м.Київ, вул. Волинська, 65; код ЄДРПОУ 33297027) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Агро" (02235, м.Київ, вул. Золоустівська, 44/22, к.71; фактична адреса: 04080, м.Київ, вул. Нижньоюрківська, 47; код ЄДРПОУ 16459456) 137 150 (сто тридцять сім тисяч сто п'ятдесят) грн. основного боргу, 16 876 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 84 коп. пені, 19 975 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 33 коп. збитків від інфляції, 4 190 (чотири тисячі сто дев'яносто) грн. 50 коп. трьох відсотків річних, 1 781 (одну тисячу сімсот вісімдесят одну) грн. 93 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Повернути Акціонерному товариству закритого типу "Агро" (02235, м.Київ, вул. Золоустівська, 44/22, к.71; фактична адреса: 04080, м.Київ, вул. Нижньоюрківська, 47; код ЄДРПОУ 16459456) з Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачені платіжним дорученням № 158 від 10.07.2009р. в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. Оригінал платіжного доручення № 158 від 10.07.2009р. на суму 315,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/370.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
СуддяВ.С. Катрич
Дата підписання: 24.09.2009р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4859218 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Катрич В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні