Рішення

від 30.09.2009 по справі 15/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/208

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.09.09 р.                                                                                     Справа № 15/208                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Коланьски Трейд-Україна” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34583686)

до відповідача-1 спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 25328948)

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю “ХЕМ Юго-Восток” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 35455506)

про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за поставлений товар за договором № 05/08 від 26.02.2008 р. та договору поруки № 1/09 в сумі 11163,20 грн., стягнення з відповідача-1 пені в сумі 925,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Коланьски Трейд-Україна” м. Донецьк до спільного українсько-литовського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” м. Маріуполь та до товариства з обмеженою відповідальністю “ХЕМ Юго-Восток” м. Маріуполь про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за поставлений товар за договором № 05/08 від 26.02.2008 р. та договору поруки № 1/09 в сумі 11163,20 грн., стягнення з відповідача-1 пені в сумі 925,44 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/208, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

29.09.2009 р. від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

У порушення вимог ухвал суду від 31.07.2009 р., 09.09.2009 р. відповідачі в судові засідання 09.09.2009 р., 30.09.2009 р. не з'явилися без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслали.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про місце, дату та час проведення судового засідання. В матеріалах справи є довідка Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-20/3937 від 07.08.2009 р., з якої вбачається, що спільне українсько-литовське підприємство у формі ТОВ “Тел-Мар”, ідентифікаційний код 25328948, зареєстровано за адресою: 87516, м. Маріуполь, вул. 50 років Жовтня, 21/43, та товариство з обмеженою відповідальністю “ХЕМ Юго-Восток”, ідентифікаційний код 35455506, зареєстровано за адресою: 87516, м. Маріуполь, вул. 50 років Жовтня, 21/43. Саме такі адреси відповідачів вказані позивачем у позовній заяві, та за цими адресами суд направляв відповідачам ухвали у даній справі. Крім того, в матеріалах справи є повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення їх відповідачу-1 та відповідачу-2 (їх представнику). Відзив на позов та витребувані документи відповідач-1 та відповідач-2 до суду не представили.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо  відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.  

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2008 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Коланьски Трейд-Україна” та спільне українсько-литовське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” уклали договір поставки товару № 05/08, згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити у власність покупця (відповідача–1) товар, в кількості, комплектності, асортименті, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в даному договорі та товарно–транспортних накладних на кожну партію товару, що поставляється, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар згідно умов договору.

Пунктом 4.1, 4.2, 4.3 даного договору передбачено, що загальна сума договору складає суму товару, отриманого по товарно–транспортним накладним, яку сторони за взаємною згодою вказують в специфікації. Ціни на товар, кількість та загальна вартість товару визначаються в товарно–транспортній накладній. Розрахунки здійснюються з відстрочкою платежу на 30 календарних днів з моменту поставки товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника.

Завірена копія договору поставки товару додана до позову.

На виконання договору поставки товару № 05/08 від 26.02.2008 р. постачальник (позивач) поставив покупцю (відповідачу–1) за період з 04.03.2008 р. по 10.09.2008 р. товар за видатковими накладними на загальну суму 21356,96 грн. Факт отримання відповідачем–1 товару на вказану суму підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично отримали товар для відповідача–1, на видаткових накладних в графі „Отримав”, засвідченими штампом відповідача–1, а також податковими накладними до спірних видаткових накладних. Завірені копії видаткових та податкових накладних додані до позову.

Відповідач–1 здійснив часткове повернення отриманого товару за видатковими накладними на повернення на загальну суму 1193,77 грн. Завірені копії видаткових накладних на повернення містяться в матеріалах справи.

Отриманий товар відповідач–1 оплатив частково на загальну суму 9000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких додані до позову.

Таким чином, залишилася неоплаченою частина поставленого товару на суму 11163,20 грн. (21356,96 грн. – 1193,77 грн. – 9000,00 грн. = 11163,20 грн.).

Даний факт позивач підтверджує актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2008 р. по 30.11.2008 р., завірена копія якого міститься в матеріалах справи. Акт звірки підписаний постачальником та покупцем та скріплений з боку постачальника печаткою, з боку покупця – штампом, тому приймається судом до уваги як належний доказ у даній справі.

03.12.2008 р. позивач направив відповідачу–1 претензію № 158 з вимогою оплатити основний борг за отриманий товар та пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання. Факт направлення даної претензії позивачем та отримання її відповідачем–1 підтверджується вхідним номером та підписом представника відповідача–1 про отримання претензії із зазначенням дати такого отримання, якою є 05.12.2008 р. Завірена копія претензії додана до позову.

06.05.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Коланьски Трейд-Україна” та товариство з обмеженою відповідальністю “ХЕМ Юго-Восток” уклали договір поруки № 1/09, згідно якого поручитель (відповідач–2) зобов'язався солідарно з боржником (відповідач–1) відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання боржником зобов'язань з оплати товарів, поставлених боржнику відповідно до договору поставки № 05/08 від 26.02.2008 р. (основного договору), укладеного між кредитором та боржником.

Пунктом 1.2.1 договору поруки передбачено, що сума боргу визначається згідно акту звірки взаємних розрахунків між боржником та кредитором, що є невід'ємною частиною даного договору, та станом на 30.11.2008 р. складає 11163,20 грн.

Згідно п. 1.3 даного договору поручитель відповідає перед кредитором тільки щодо оплати вартості товару, поставленого за основним договором (основного боргу). Порука в будь–якому випадку не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків тощо.

Відповідно до п. 2.1 договору поручитель зобов'язався протягом п'яти банківських днів з дати підписання даного договору поруки сплатити кредиторові за грошовими зобов'язаннями боржника суму заборгованості, що складає 11163,20 грн.

Завірена копія договору поруки додана до позову.

Позивач стверджує, що ані боржник, ані поручитель свої договірні зобов'язання не виконали в повному обсязі та в установлені договорами поставки та поруки строки. Позивач звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права та просив суд стягнути солідарно з відповідача–1 та відповідача–2 суму основного боргу, пені з відповідача–1.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача–1 заборгованості, яка виникла згідно договору поставки № 05/08 від 26.02.2008 р., та стягнення з відповідача–2 заборгованості, яка виникла згідно договору поруки № 1/09 від 06.05.2009 р.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В договорі поставки № 05/08 від 26.02.2008 р. сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару протягом 30 календарних днів з моменту його поставки, тобто від дати підписання накладної.

Виходячи з того, що відповідач–1 за останньою видатковою накладною № КТ–0001494 отримав товар від позивача 10.09.2008 р., строк оплати наступив у період з 11.09.2008 р. по 10.10.2008 р. включно, а вже з 11.10.2008 р. для відповідача–1 почалося прострочення виконання грошового зобов'язання за цією партією товару. По іншим видатковим накладним строк оплати товару наступив раніше. Таким чином, строк оплати по всім видатковим накладним для відповідача–1 наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

В договорі поруки № 1/09 від 06.05.2009 р. сторони передбачили, що поручитель зобов'язався протягом п'яти банківських днів з дати підписання даного договору сплатити кредиторові за грошовими зобов'язаннями боржника суму заборгованості, що складає 11163,20 грн.

Виходячи з того, що договір поруки сторони підписали 06.05.2009 р., строк виконання грошового зобов'язання для відповідача–2 наступив у період з 07.05.2009 р. по 13.05.2009 р. включно, а вже з 14.05.2009 р. для відповідача–2 почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивач надав до суду заяву від 21.09.2009 р. про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з солідарних боржників основний борг з відповідача–1 в сумі 11163,20 грн. та з відповідача–2 в сумі 11163,20 грн., пеню з відповідача–1 в розмірі 925,44 грн. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Солідарний обов'язок виникає не в будь–якому випадку, а лише за певних умов. Згідно норм ЦК України солідарна відповідальність передбачає повну або часткову відповідальність боржника та поручителя перед кредитором. Але нормами закону не визначено конкретний розмір відповідальності кожного з них перед кредитором. Тобто кредитор має право стягувати суму боргу як з боржника, так і з поручителя як в повному розмірі, так і частково, на свій власний розсуд.

Відповідно до ст. 543 ч. 1 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь–кого з них окремо.

Отже, сутність солідарного обов'язку полягає у тому, що кожен з боржників, до якого пред'явлена вимога кредитора, повинен виконати зобов'язання у повному обсязі. При цьому кредитор, вирішуючи питання щодо пред'явлення вимоги до всіх боржників разом чи до кожного з них окремо, діє на свій власний розсуд  та не зобов'язаний дотримуватися будь–якої послідовності, оскільки це не передбачено законом.

Позивач надав до суду завірені копії банківських виписок, з яких вбачається, що відповідач–2 здійснив часткову оплату основного боргу на загальну суму 2000,00 грн., з яких 500,00 грн. він сплатив 22.07.2009 р., 1000,00 грн. – 31.07.2009 р., 500,00 грн. – 12.08.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі було порушено ухвалою від 31.07.2009 р. При цьому позивач звернувся до суду шляхом направлення позовної заяви поштою 24.07.2009 р., про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті. Таким чином, суд дійшов висновку, що часткова оплата відповідачем–2 суми основного боргу в розмірі 500,00 грн. фактично була здійснена до порушення провадження у справі, що є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення основного боргу в цій частині. В частині стягнення основного боргу на суму 1500,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (оплачено після порушення провадження у даній справі). В частині стягнення солідарно з відповідача–1 та відповідача–2 основного боргу в сумі 9163,20 грн. позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем–1 позивач, керуючись п. 5.1 договору поставки № 05/08 від 26.02.2008 р., нарахував відповідачу–1 пеню в розмірі 925,44 грн. (розрахунок є в матеріалах справи).

Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу постачальника сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від неоплаченої суми реалізованого товару.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу  господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач нарахував пеню на суму отриманого та своєчасно не оплаченого товару згідно спірних видаткових накладних, але п. 5.1 договору поставки передбачено нарахування пені від неоплаченої суми реалізованого товару. Будь–яких доказів того, що весь отриманий відповідачем–1 товар був ним реалізований, позивач до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача–1 пені в розмірі 925,44 грн. є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог та припинення провадження у справі на відповідачів (спір виник з їх вини), в частині відмови в задоволенні позовних вимог – на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 75; 80 ч. 1 п. 1-1; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Тел-Мар” (юридична адреса: 87513,  Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43; код ЄДРПОУ 25328948; рахунок 26000200031000 у Відділенні № 3 ЗАТ „Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970) та з товариства з обмеженою відповідальністю “ХЕМ Юго-Восток” (юридична адреса: 87513,  Донецька область, м. Маріуполь, бул. 50 років Жовтня, 21/43; код ЄДРПОУ 35455506; рахунок 26009202405000 в ЗАТ „Донгорбанк” в м. Маріуполі, МФО 334970) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Коланьски Трейд-Україна” (юридична адреса: 83111, м. Донецьк, вул. Стаханова, 1/9; код ЄДРПОУ 34583686; рахунок 2600401015418 в Донецькій філії ВАТ „Кредобанк”, МФО 335753) основний борг на суму 9163,20 грн., витрати на оплату державного мита в сумі 106,64 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104,09 грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 500,00 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 1500,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 925,44 грн.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. оголошено рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                              

Нєразік М.М.

Надруковано у 4 примірниках:

1 – позивачу

2 – відповідачу–1

3 – відповідачу–2

4 – господарському суду Донецької області