Рішення

від 13.08.2009 по справі 36/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/325

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/325

13.08.09

За позовом   Приватного підприємства «Негоциант»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс

                      Україна»

про                 стягнення  60 895 грн. 22 коп.

                                                                              Суддя   Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача         Крючков С.М. –по дов. №б/н від 20.05.2009р.

                              Сергієнко А.М. –по дов. №б/н від 20.05.2009р.

Від відповідача    не з»явився

Обставини справи:

         Приватне підприємство  «Негоциант»звернулося до Господарського суду міста Києва з  позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»про стягнення   60 895 грн. 22 коп., із яких:  52 997 грн. 66 коп. заборгованості за   поставлений товар,  6279 грн. пеня за протстрочку платежу, 654 грн. -3% річних, 964 грн. 56 коп. – інфляційні.  

         Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов  договору №251 від 12 грудня 2007 року повністю   не розрахувався за отриманий товар у зв”язку з чим виникла  заборгованість в сумі 52 997 грн. 66 коп.

          Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2009р. порушено провадження у справі №36/325, розгляд справи призначено на 13.08.2009р.

         Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду  від 31.07.2009 року про порушення провадження у справі.

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 07.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення  поштового відправлення. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва встановив:

ВСТАНОВИВ:

         12 грудня  2007 року між Приватним підприємством «Негоциант»(далі позивач)  та  Товариством з обмеженою відповідальністю «РІТЕЙЛ ПАРТНЕРС Україна»(далі відповідач) був укладений договір №251 поставки.

         Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язувався передати   відповідачу  у власність, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

         При розгляді справи судом встановлено, що станом на  24.02.2009р. відповідач не сплатив позивачу вартість отриманого товару на суму 24 349 грн. 73 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків.

         Після проведення звірки взаєморозрахунків позивач поставив відповідачу товар на  загальну суму 82 911 грн. 86 коп., що підтверджується видатковими накладним за  жовтень 2008 року,  листопад 2008 року, грудень 2008 року

(належним чином засвідчені копії видаткових накладних залучені до матеріалів справи).

         Відповідно до п.4.1 даного договору відповідач зобов'язувався  здійснювати  оплату товару через 7 (сім) календарних днів за конкретну партію товару.

         При розгляді справи судом встановлено, відповідач вартість отриманого товару сплатив частково в сумі  52 201 грн. 47 коп., що підтверджується  виписки по рахунку   позивача.

          Відповідно до п.п. 5.6, п. 5 договору поставки №251 від 12.12.2007р. відповідач в період з 30.10.2008р. по 06.01.2009р. частину товару повернув позивачу на загальну суму 2062 грн.  Факт повернення товару підтверджуться  накладними, що долучені до матеріалів справи.

        Як визначено ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

        Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

      Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Матеріалами справи встановлено, що відповідач порушив умови договору в частині повної  оплати вартості за отриманий товар, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 52 997 грн. 66 коп.   підлягають задоволенню в повному обсязі.

         Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

         Відповідач  доказів  належного виконання умов вищезгаданого договору в частині сплати повної  вартості отриманого товару суду не надав.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Відповідно до  п. 7.5 договору та закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань   з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі  6 279 грн., відповідно до наданого позивачем та неоспореного   відповідачем розрахунку.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу  України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі статті 625 Цивільного кодексу  України підлягають стягненню 964 грн. 56 коп. інфляційних витрат за увесь час прострочення платежу, а також 654 грн. 00 коп. - 3% річних від простроченої суми, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

         Крім того, на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України відносяться витрати по сплаті державного мита в сумі 608 грн. 95 коп. та 315 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Витрати позивача  по оплаті послуг СПД Сергієнко А.М. в сумі 6 500 грн. за ведення справи в господарському суді не підлягаюсть стягненню з відповідача виходячи з  наступного:

        Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

         Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

         Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

         Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатом, а не будь-яким представником.

          Враховуючи викладене та  керуючись ст.49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Партнерс Україна»(м. Київ, вул. Кибальчича, 2 А,  код 35207265) на користь Приватного підприємства «Негоциант»( м. Кривий Ріг, пр. 200 річчя Кривого Рогу, 24, код 24610803) 52 997 грн. 66 коп. основного боргу,  6279 грн. 00 коп. пені за прострочку платежу, 654 грн.  - 3% річних,  964 грн. 56 коп. –інфляційні, 605 грн. 80 коп. державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Суддя                                                                    Трофименко Т.Ю.