Рішення

від 30.09.2009 по справі 17/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/16-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

          30.09.2009                                                                Справа №  17/16-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Сулімовської М. Б. при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз", м.Київ

до Товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект", м.Херсон  

про   стягнення 6347 грн. 73 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача - Ємельянов С.М., представник за довіреністю від 23.06.2009 р.,

від  відповідача - Долгополов О.В. - представник, дов. від 26.08.09 р.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" (відповідач) 6347 грн. 73 коп. боргу за надані послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобілів.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на наряд-замовлення від 29.07.06р. № С300029196/СН00024719 на суму 2818 грн. 63 коп., послуги за яким, відповідно до довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛТ від 28.07.06р. № 295271, отримані відповідачем, але не оплачені та  від 22.02.07р. № С300038138/СН00035982 на суму 3529 грн. 10 коп., послуги за яким також отримані та неоплачені.

          Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягає на задоволенні позову.

          Заперечуючи проти позову, представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилається на те, що керівник підприємства відповідача не підписував  нарядів - замовлень, а підписала інша особа, в той час як відповідно до приписів ст.88 та ст.99 Цивільного кодексу України та ст. 47 Закону України "Про господарські товариства", право підпису, в даному випадку, не може бути делеговане іншій особі; тобто документи, на які посилається позивач, є нікчемними.

          Крім того, представник відповідача зазначив, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯЛТ від 28.07.06р. № 295271 була видана уповноваженій особі товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" для отримання автозапчастин на суму 5402 грн. згідно рахунків №СЗ 25252/СС9379 від 27.05.2006р., №СЗ 20087/СС7328 від 04.03.2006р. і № СЗ 19196/СС 11007 від 29.07.2006р. які, на думку відповідача, не були об'єктом господарських правовідносин сторін, що склалися.

         В судовому засіданні 21.09.2009 року судом оголошено перерву до 30.09.2009 року для ухвалення рішення по справі.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд  

в с т а н о в и в:

          В період з 29.07.2006 року по 22.02.2007 року товариством з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (позивач) було надано товариству з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" (відповідач) послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобілів на загальну суму 6347 грн. 73 коп., що підтверджується:

- нарядом-замовленням №СЗ00029196/СН00024719 від 29.07.2006р. на суму 2818 грн. 63 коп.;

- довіреністю на отримання ТМЦ ЯЛТ №295271 від 28.07.2006р.;

- нарядом-замовленням №СЗ00038138/СН00035982 від 22.02.2007р. на суму 3529 грн. 10 коп.

    Ремонт автотранспорту здійснюється станціями технічного обслуговування згідно з договором, укладеним у письмовій або в усній формі - за згодою сторін.

    Відповідно до приписів статті 25 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року в редакції від 24.09.2008 року, договір про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

    Істотними умовами договору про технічне обслуговування і ремонт транспортного засобу є: найменування та місце розташування сторін за цим договором; перелік робіт з технічного обслуговування чи ремонту та термін їх виконання; вартість робіт та порядок розрахунків; перелік складових частин (матеріалів), використаних виконавцем, а також наданих замовником виконавцю для виконання робіт із технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу; перелік документів, який надається замовнику для підтвердження виконання технічного обслуговування чи ремонту, та гарантійні зобов'язання виконавця щодо проведених робіт.

    Відповідно до п.6 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11.11.2002р. №792 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.02.2003р. за №122/7443), надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів  здійснюється за зверненням замовника чи за його попередньою заявкою.

    Як слідує з матеріалів справи, 29 липня 2006 року позивачем було надано відповідачеві послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобіля Volkswagen Touareg номерний знак 77707 ХН на загальну суму 2818 грн. 63 коп.

  Надання зазначених послуг було оформлено нарядом-замовленням №СЗ00029196/СН00024719 від 29.07.2006 року за заявкою №СЗ00029196 (а.с.8), який, в свою чергу, має юридичну силу акта виконаних робіт.

    Наряд-замовлення було оформлено відповідно до вимог ст.25 Закону України "Про автомобільний транспорт" із зазначенням переліку та вартості проведених робіт; складових частин (матеріалів), використаних при проведенні ремонтних робіт, тощо.

    На підставі наряду-замовлення відповідачеві було видано рахунок №СЗ00029196/СС00011007 від 29.07.06р. (а.с.63), в якому встановлено строк оплати 5 банківських днів.

    Виконані за нарядом-замовленням роботи  було прийнято без зауважень уповноваженим представником відповідача на підставі довіреності серія ЯЛТ №295271 від 28.07.2006 року (зі строком дії до 08.08.2006р.), засвідченою підписом директора відповідача та скріпленою печаткою ТПВ "Постачтехкомплект"(а.с.10-11), виданою на отримання матеріальних цінностей від ТзОВ "Автосоюз", а саме - автозапчастин та робіт на суму 5402 грн. 07 коп. та 2818 грн. 63 коп. за рахунками №СЗ25252/СС9379 від 27.05.2009р., №СЗ20087/СС7328 від 04.03.2006р. та, в тому числі -  №СЗ29196/СС11007 від 29.07.2006р.

    22 листопада 2007 року позивачем   було надано відповідачеві послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобіля VW Touareg номерний знак 77770 ХН на загальну суму 3529 грн. 10 коп. за заявкою останнього №СЗ00038138.

    Згідно з положеннями п.9 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, якщо послуги надаються СТО у присутності замовника і включають надання виконавцем гарантійних зобов'язань, то це оформлюється нарядом-замовленням, в якому зазначаються дані про обсяги робіт  і перелік матеріалів та запасних частин, які встановлені на автомобілях.

    Як вбачається з матеріалів справи, надання послуг з ремонту автомобіля відповідача 22.02.2007р. було оформлено нарядом-замовленням №СЗ00038138/СН00035982, відкритим 22.02.07р. о 19 год.44 хв. та закритим цією ж датою о 21 год. 56 год. Такий короткий проміжок часу, за який було проведено роботи, дає суду всі підстави вважати, що ремонтні роботи проводились виконавцем в присутності замовника.

    Виконані за нарядом-замовленням №СЗ00038138/СН00035982 роботи були прийняті представником ТПВ "Постачкомплект" без зауважень, про що свідчить підпис на наряді-замовленні, скріплений печаткою відповідача (а.с.64).

    В судовому засіданні 21.09.2009 року представником позивача було надано на огляд суду оригінал зазначеного наряду-замовлення, у зв'язку з чим суд констатує, що підпис замовника скріплено круглою печаткою "Для документів" з чітким відбитком найменування товариства  з повною відповідальністю "Постачтехкомплект"  та коду за ЄДРПОУ.

    Той факт, що відбиток печатки на наряді-замовленні від 22.02.2007р. співпадає з відбитком печатки ТПВ "Постатехкомплект" представником відповідача не спростовано.

    Також суд зазначає, що відповідно до п.3.4.1 Інструкції про порядок видачі Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 року №17 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за №264/3557), відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

    При зміні керівника печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом. Обов'язковому обліку підлягають печатки і штампи з повним найменуванням організацій. Порядок обліку, зберігання і використання інших видів печаток, штампів визначається відповідними відомчими інструкціями. Печатки і штампи повинні зберігатися в сейфах або металевих шафах.

    Згідно з п.3.1.12 зазначеної Інструкції, у разі крадіжки, втрати печаток чи штампів керівники підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань або громадяни зобов'язані вжити заходів задля їх розшуку, а також негайно повідомити про це органи внутрішніх справ.

    Доказів втрати або крадіжки печаток товариства відповідачем не надано, що дає підстави вважати, що підпис замовника в наряді-замовленні №СЗ00038138/СН00035982 скріплено печаткою відповідача.

    На підставі зазначеного наряду-замовлення відповідачеві було видано рахунок №СЗ00038138/СС00017305 від 22.02.07р. (а.с.62), в якому встановлено строк оплати 5 банківських днів.

    Виконані роботи з ремонту автомобіля 22.02.2007 року  були передані відповідачеві без довіреності, що не суперечить вимогам Правил  надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів. Відповідно до пунктів 34-37 Правил довіреність замовника на отримання автомобіля та ремонтних робіт необхідна у випадку передання-прийняття дорожніх транспортних засобів та їхніх складових після технічного обслуговування і ремонту за актом передання-прийняття ДТЗ (його складових).

    Згідно з ч.3 п.60 Прикінцевих положень Правил у разі надання послуг у присутності замовника, коли немає необхідності залишати ДТЗ (його складові) на відповідальне збереження у виконавця чи замінювати складові частини ДТЗ, і коли письмовий договір не укладається, акт передання-приймання не оформляється, а отже і відсутня необхідність у пред'явленні довіреності на отримання матеріальних цінностей.

    Оскільки наявність печатки відповідача на підписі його представника не дає підстави для сумніву та перевірки повноважень особи, що підписала наряд-замовлення від 22.02.2007 року, суд, відповідно до положень статей 32, 34 Господарського процесуального кодексу України приймає до уваги зазначений наряд-замовлення як належний доказ виконання позивачем зобов'язань по наданню послуг.

   Таким чином, суд дійшов висновку, що наряди-замовлення №СЗ00029196/СН00024719 від 29.07.2006 року та №СЗ00038138/СН00035982 від 22.02.2007 року є належними доказами по справі, оскільки містять достатньо інформації у зв'язку з чим їх було підписано, а саме: зі змісту нарядів вбачається, що вони укладені на підставі заявок відповідача №СЗ00029196 та №СЗ00038138; в них визначено обсяг ремонтних робіт, ціну та найменування складових частин (матеріалів), використаних виконавцем для виконання зазначених робіт; визначено, що наряди мають юридичну силу актів виконаних робіт.

    Відповідно до встановленої форми наряди-замовлення з боку позивача повинен підписувати майстер-прийомщик, а з боку відповідача (замовника) конкретна особа не встановлена. Всі підписи на зазначених документах скріплені печатками сторін. Про факт виконання позивачем робіт та прийняття їх відповідачем без зауважень свідчать підписи та печатка відповідача на зазначених нарядах-замовленнях, у зв'язку з чим факт належного виконання позивачем робіт згідно цих нарядів вважається встановленим.

    У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що у відповідності з Установчим договором виконавчим органом, який керує поточною діяльністю підприємства є директор, який єдиний має право діяти від імені відповідача на підставі Статуту без оформлення відповідної довіреності; що наряди-замовлення від 29.07.2006 року і 28.07.2007 року, в порушення вимог ст.ст.88,89 ЦК України, ст.47 Закону України „Про господарські товариства”, були підписані не директором підприємства, а тому не можуть породжувати жодних прав або обов'язків для ТПВ „Постачтехкомплект”, у тому числі і оплату визначених в них сум.

    Суд не приймає до уваги зазначені доводи представника відповідача, оскільки в матеріалах справи міститься Установчий договір товариства з повною відповідальністю „Постачтехкомплект” (а.с.45-53) , в пунктах 7.1-7.2 Розділу 7 „Керівництво діяльністю компанії” якого визначено, що керівництво справами Компанії здійснюється Єремеєвським В.Ю., який є одним із засновником Компанії, за погодженням співзасновників Тартинського В.А., ПП „Вектор”. Питання діяльності Компанії, включаючи кадрові, фінансово-господарчі, представницькі, вирішують Єремеєвський В.Ю. чи особи, які діють за його дорученням.

    Отже, Установчим договором товариства передбачено можливість надання повноважень іншим особам окрім директора діяти від імені відповідача на підставі довіреності, виданої керівником.

    Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    З метою досудового врегулювання спірних відносин позивачем, на юридичну та фактичну адреси  відповідача 25.05.2009 року були направлені претензії №№329, 330 про сплату суми основної заборгованості, які останнім не отримані, що підтверджується відміткою поштового відділення про повернення листів у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.12-15).

    Суд зазначає, що відповідно до вимог статей 33, 36 ГПК України позивачем надано в матеріали справи всі докази, які в повному обсязі обґрунтовують законність вимог до відповідача.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості в розмірі 6347 грн. 73 коп. є обґрунтованими, документально доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

    Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі, з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    За правилами статті 49 ГПК України 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.   

    На підставі наведених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82,  84, 85  Господарського процесуального кодексу України, суд -

    В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити.

          2.Стягнути з товариства з повною відповідальністю "Постачтехкомплект" (м. Херсон, вул. Карла Маркса, буд. 44, код ЄДРПОУ 30768888, р/рах. 26006320020401 в ХФ АКБ "Південний", МФО 352640) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автосоюз" (м. Київ, проспект Московський, буд. 28, код ЄДРПОУ 30223848, р/рах. 260031842 в ВАТ "Ерсте Банк", МФО 380009) 6347 грн. 73 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

               Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

                     Суддя                                                                 Сулімовська М. Б.