Рішення

від 16.09.2009 по справі 12/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.09                                                                                           Справа№ 12/135

Суддя О.Запотічняк  при секретарі С. Маїк розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо - будівельне управління №40”, м. Львів

До відповідача: Спільного українсько-польського дочірнього товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.Т.”, м. Львів

Про стягнення 45 635,86 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Багрій О.Л. –представник

від відповідача: Синявська І.В. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо - будівельне управління №40” до Спільного українсько-польського дочірнього товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.Т.” про стягнення 45 635,86 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2009 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначена до розгляду в судове засідання на 03.09.2009 року.

Причини відкладення розгляду справи було викладено в ухвалі господарського суду Львівської області від 03.09.2009 року.

В судовому засіданні 16.09.2009 року позивач позов підтримав, просив задоволити позовні  вимоги з  мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Не зважаючи на визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому завданні 16.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

Протягом 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо - будівельне управління №40” було поставлено товарно-матеріальні цінності Спільно українсько-польському дочірньому товариству з обмеженою відповідальністю „С.А.Т.” на загальну суму 60 635,86 грн. За отриманий товар відповідач зобов'язувався провести оплату, однак, розрахувався лише частково в розмірі 15 000,00 грн.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 45 635,86 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи,  відповідач протягом 2008 року отримав від позивача товарно-матеріальні цінності, на загальну суму 60 635,86 грн., що підтверджується накладними: №7р/04 від 14.04.08 на суму 1 838,38 грн., № 8р/05 від 13.05.08 на суму 30 639,60 грн., №10р/07 від 25.07.08 на суму 6 502,68 грн. та №6р/09 від 08.09.08 р. на суму 21 655,20 грн.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, провівши оплату в розмірі 15 000,00 грн.  Решта сума боргу за отриманий товар в розмірі 45 635,86 грн. відповідачем залишилась непогашеною.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позовні вимоги визнає, що підтверджується актом звірки розрахунків від 01.09.2009 року, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 456,36 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Спільного українсько-польського дочірнього товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.Т.”  (79000, м. Львів, вул. Чайковського, 31, код ЄДРПОУ 20800375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівське шляхо - будівельне управління №40” (79049, м. Львів,вул. Авіаційна, 7а, код ЄДРПОУ 32408720) –45 635,86 грн. –основного боргу, 456,36 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя