Рішення

від 16.09.2009 по справі 12/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.09                                                                                           Справа№ 12/145

Суддя  О. Запотічняк  при секретарі С. Маїк розглянула матеріали справи  

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Фукс Мастила Україна”, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс плюс”, м. Львів

Про стягнення 1 191,64 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Станкевич А.О. - представник

від відповідача: не з'явився

          Представнику позивача роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

          Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю „СП Фукс Мастила Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс плюс” про стягнення боргу в розмірі 1 191,64 грн.

          Ухвалою суду від 11.08.2009 року позовна заява була прийнята до розгляду та призначена до розгляду в судове засідання на 03.09.2009 року.  Відповідач   в  судове  засідання 03.09.2009 року  не з»явився  , причин неявки не  повідомив. Тому  розгляд справи було перенесено на  16.09.2009 року.

В судовому засіданні 16.09.2009 року позивач позов підтримав, просив задоволити позовні  вимоги з  мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 16.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

          В червні та жовтні року Товариством з обмеженою відповідальністю „СП Фукс Мастила Україна” було поставлено товар Товариству з обмеженою відповідальністю „Оліс плюс” на суму 1 120,98 грн. За отриманий товар відповідач зобов'язувався провести оплату, однак свої зобов'язання не виконав.

10.12.2008 року позивачем була направлена відповідачу претензія№01/343 з вимогою про оплату заборгованості, однак відповіді на претензію відповідач не подав та заборгованість не погасив.

Позивачем була направлена повторна претензія №01.236 від 11.06.2009 року про оплату заборгованості, яка повторно залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 120,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 56,66 грн. та три відсотки річних в сумі 14,00 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи,  відповідач в червні та жовтні 2007 року отримав від позивача товар, а саме: трансмісійну оливу, оливу для двигунів, індустріальну оливу на загальну суму 1 120,98 грн., що підтверджується видатковими накладними №000001001 від 22.06.2007 року, № 000001702 від 04.10.2007 року та № 000001870 від 25.10.207 року.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач не виконав, заборгувавши позивачу за отриманий товар 1 120,98 грн.

                    Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2008 року та 11.06.2009 року позивачем були направлені відповідачу претензії №01/343 та №01/236 про оплату заборгованості в розмірі 1 120,98 грн. яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем з 01.02.2009 року по 30.06.2009 року три відсотки річних в розмірі 14,00 грн. та інфляційні втрати в розмірі 56,66 грн., які нараховані за лютий-червень 2009 року підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення. Оскільки позивачем    зайво сплачено 17,16 грн. державного  мита , тому останньому  слід видати довідку  на  повернення  з державного бюджету  зайво  сплачену  суму  держмита.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оліс плюс” (79000, м. Львів, проспект Чорновола, 101/25, код ЄДРПОУ 20814667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СП Фукс Мастила Україна” (79024, м. Львів, вул. Промислова, 60, код ЄДРПОУ 20843516) –1 120,98 грн. –заборгованості, 14,00 грн. –трьох відсотків річних, 56,66 грн. –інфляційних втрат, 102,00 грн. –державного мита та 118,00 грн. –інформаційно технічного забезпечення судового процесу..

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя