Рішення

від 25.09.2009 по справі 1/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/387

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/387

25.09.09

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью –Парс ЛТД»

До                               Закритого акціонерного товариства «Мінський»

Про                              стягнення 14 114,08 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача           Макаренко Ю.О., довіреність б/н від 07.07.2009р.

від відповідача          не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью –Парс ЛТД»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Мінський»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 14 114,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № МН-38/11  від 24.11.2006 р.

Ухвалою суду від 25.08.2009р. порушено провадження у справі № 1/387 та призначено розгляд на 25.09.2009.

25.09.2009р. позивач в судовому засіданні підтримав свої  вимоги у повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, також позивач звернув увагу суду про те, що між сторонами підписано акт звірки, яким відповідач визнав заборгованість у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного між сторонами Договору № МН-38/11 від 24.11.2006р. (далі-договір) позивач  зобов'язався постачати товар у власність відповідача, який в свою чергу зобов'язався приймати та сплачувати вартість товарів, передбачених умовами договору.

Згідно п.4.3.2 договору відповідач повинен здійснювати оплату товару , що підлягає поставці згідно умов договору і який визначений сторонами в специфікації до нього кожні 5 банківських дні за фактично реалізований покупцем товар.

Вимогу позивача сплатити наявну заборгованість, відповідач залишив без задоволення.

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем складає 14 114,08 грн.

Між сторонами 31.10.2008р. було підписано акт звірки розрахунків, яким відповідач визнав наявну заборгованість у повному обсязі.

У своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 14 114,08 грн. боргу, 2000 грн. –адвокатських послуг, та покласти на відповідача судові витрати.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів того, що відповідачем здійснено повну оплату за поставлений позивачем товар по спірному договору суду не надано.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 141,14 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 236 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов'язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 222 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(04201, м.Київ, Мінське шосе 4, код ЄДРПОУ 23493904) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст. «Нью –Парс Лтд»(01103, м.Київ, вул. Кіквідзе 32,  код ЄДРПОУ 31088221) 14 114 (чотирнадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 08 коп. –основного боргу, 2000 (дві тисячі) грн. –адвокатський послуг;  141 (сто сорок одну) грн. 14 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.І. Мельник