Рішення

від 11.08.2015 по справі 922/3505/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р.Справа № 922/3505/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Екопарк "Сосновий бор", м. Харків до Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція", смт. Покотилівка 3-я особа - Державне підприємство "Вовчанське лісове господарство", м. Вовчанськ про визнання частково недійсними планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 14.01.2015 року;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Екопарк "Сосновий бор" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна інспекція", в якому просить:

1. Визнати частково недійсним планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувалий планшет розроблений відповідачем у 2000 році № 7 у частині включення до нього кварталів № 76,78, 82, 86, 91, 102;

2. Визнати частково недійсним планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувалий планшет розроблений відповідачем у 2010 році № 7 у частині включення до нього кварталів № 76,78, 82, 86, 91, 102.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує невідповідністю актів вимогам чинного законодавства, а також порушенням, в зв'язку з їх прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2015 року розгляд справи відкладено на 11 серпня 2015 року об 11:15 год.

16 липня 2015 року від представника третьої особи до суду надійшло клопотання про витребування доказів за вх. № 28553 року. Відповідно до клопотання, останній просить в порядку ст. 38 ГПК України витребувати в судовому порядку Висновок № 3578/6152 (кримінальне провадження № 12015220000000044) у Прокуратури Харківської області або безпосередньо в ХНДІСЕ ім. Бокаріуса, а також просить відкласти розгляд справи до отримання результатів судово-технічної експертизи.

В судовому засіданні були присутні представник позивача та третьої особи.

Представник третьої особи просить розглянути клопотання щодо витребування доказів по справі.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки ті з документів, котрі дійсно мають істотне значення для встановленні істини у справі, надані сторонами самостійно. Відтак, потреба у їх витребуванні відсутня. Крім того, суд зауважує, що згідно покладення судом за ініціативою однієї сторони на іншу сторону обов'язку надання доказів на підтвердження позиції першої є таким, що суперечить принципу змагальності -ст.ст. 4-3, 33 ГПК України. Згідно положень цих норм судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, у заявника клопотання і у суду відсутні правові підстави для спонукання однієї сторони подати докази на підтвердження своєї позиції, або позиції противної сторони. Сторони компетентні самостійно вирішити це питання, і самостійно несуть ризик недостатності поданих ними доказів.

Щодо відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строку, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України по даній справі спливає 15 серпня 2015 року, однак жодних заяв від сторін щодо продовження строку розгляду спору до суду надано не було. Крім того, сторонами були надані до справи усі необхідні докази для вирішення справи по суті, а одже відсутня необхідність у витребуванні додаткових доказів по справі.

Вказане дає суду підстави відмовити представнику третьої особи у клопотанні щодо відкладення розгляду справи.

Позивач у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач свого представника до суду не направив, про причину неявки суд не повідомив, проте 10 серпня 2015 року від відповідача до канцелярії суду були надані додаткові матеріали за вх. № 32014, планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувальний планшет території, яку використовує ДП "Вовчанське лісове господарство" станом на 2015 рік, відповідно до яких спірні земельні ділянки віднесені до земель Революційної сільської ради.

Представник третьої особи заперечує проти задоволення позову з підставі викладених у письмових поясненнях.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надаючи правову оцінку позовним вимогам, вислухавши пояснення представників позивача, суд встановив наступне.

Згідно Рішення XIX Сесії Революційної сільської ради Вовчанського району Харківської області VI скликання від 03.10.2012 року ОК "ЖБК "Екопарк "Сосновий бор" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею орієнтовно 210 Га, що розташована в межах с. Революційне, на території Революційної сільської ради Вовчанського району Харківської області із земель житлової та громадської забудови, для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови.

Згідно Рішення XXX Сесії Революційної сільської ради Вовчанського району Харківської області VI скликання від 19.10.2012 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОК "ЖБК "Екопарк "Сосновий бор" площею 206,8263 Га, що розташована в межах с. Революційне, на території Революційної сільської ради Вовчанського району Харківської області із земель житлової та громадської забудови, для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови та передано у власність ОК "ЖБК "Екопарк" "Сосновий бор".

Водночас, слід звернути увагу, що доказів щодо скасування вищевказаних рішень Революційної сільської ради Вовчанського району про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою до суду надано не було, що дає суду підстави вважати вказані рішення чинними на час розгляду справи.

Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Екопарк "Сосновий бор" були отримані державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки. Копії актів знаходяться в матеріалах справи.

18 травня 2015 року Революційною сільською радою Вовчанського району Харківської області листом за № 176 позивача було доведено до відома, що вищевказані землі згідно матеріалів лісовпорядкування розроблених ДП "Харківська державна лісовпорядна експедиція" у 2000 році та 2010 році - планшет №7 віднесені до земель лісового фонду ДП "Вовчанське лісове господарство" як квартали № 76, 78, 82, 86, 91, 102.

Згідно розділу VIII ст. 5 (Прикінцеві положення) Лісового кодексу України "До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово- картографічні матеріали лісовпорядкування".

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21.01.94 р. N 3853-ХІІ «Про введення в дію Лісового кодексу України», до приведення законодавства України у відповідність із Лісовим кодексом України законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу.

На сьогодні є чинною ОСОБА_3 з проведення лісовпорядкування, затверджена постановою Держкомлісу СРСР від 12.09.85 року N 4 ( в частині, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до п. 2.3.3 ОСОБА_3 лісогосподарське підприємство у порядку підготовки до лісовпорядкування повинно перевірити і узгодити із органами землеустрою за наявними матеріалами і в натурі межі підприємства та розв'язати всіх спірні питання із суміжними землекористувачами; скласти перелік урядових рішень про передачу і прийомку земель, здійснених після попереднього землеустрою, уточнити розподіл території на лісництва та їх межі; скласти перелік кварталів та по всім зазначеним питанням скласти записку-пояснення, один екземпляр якої направити управлінню лісового господарства, інший - лісовпорядній організації.

Також у відповідності п. 3.6.4 ОСОБА_3 лісогосподарське підприємство складає та завіряє у органах землевпорядкування акт, у якому перелічує усі ділянки, що прийняті або виключені із його складу, та передають його керівнику підготовчих робіт лісовпорядкування.

Згідно із положень п. 3.6.2.2 ОСОБА_3 лісовпорядна організація зобов'язана отримати:

- згідно п. 3.6.1 у обласних органах землевпорядкування письмовий дозвіл на право збору геодезичних даних, проведення викопіровок на землекористування суміжних організацій з планово-картографічних матеріалів, що є в районних органах землеустройства,

- згідно п. 3.6.2.1. у лісогосподарських підприємствах планшеті попереднього лісовпорядження, плани лісонасаджень, карту-схему об'єкту, відомості координат або геодезичні журнали, викопіровки з планових матеріалів меж лісництв,

- згідно п. 3.6.2.2 в районних (обласних) органах лісного господарства викопіювання меж суміжних лісогосподарських підприємств,- згідно п. 3.6.2.3 в районних (обласних) органах землеустрою викопіювання меж встановлених землеустроєм, по землекористувачах, суміжних із територією впорядковуваного об'єкту; викопіровки кордонів міської або селищної межі; викопіровки матеріалів внутрішньогосподарського землевпорядкування.

Того ж дня, 18.05.2015 року, позивач звернувся до відповідача з запитом вих.№1805/1 щодо дотримання відповідачем вимог ОСОБА_3 з проведення лісовпорядкування при складанні планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування. З відповіді відповідача, а саме листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання "Харківська державна лісовпорядна експедиція" від 20 травня 2015 року № 130 вбачається, що вищевказані вимоги при складанні матеріалів лісовпорядкування - лісовпорядних планшетів № 7 від 2000 та 2010 року виконані не були.

Також у відповідності до частини 3 статті 48 Лісового кодексу України вищевказані матеріали лісовпорядкування не погоджувались органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища. Доказів такого погодження відповідач не надав.

На думку позивача, вищевказане свідчить, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувальні планшети були розроблені з порушенням відповідачем ОСОБА_3, а включення кварталів № 76, 78, 82, 86, 91, 102 до лісовпорядкувальних планшетів порушують та оспорюють право власності позивача на земельні ділянки. Вказане стало підставою звернення позивача до суду з вимогами щодо визнання частково недійсними планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування - лісовпорядкувальних планшетів розроблених відповідачем у 2000 році № 7 та у 2010 році № 7 у частині включення до них кварталів № 76,78, 82, 86, 91, 102.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним вимогам, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України № 02-5/35 зі змінами від 22.10.2007 року на підставі рекомендацій Президії Вищого Господарського суду України № 04-5/198: акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Відповідно до ч. 2 вищевказаних Роз'яснень, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Враховуючи те, що матеріали лісовпорядкування у частині включення до них кварталів № 76, 78, 82, 86, 91, 102 оспорюють право власності позивача на вказані у позові земельні ділянки, судом, а саме ухвалою господарського суду Харківської області від 14 липня 2015 року було зобов'язано відповідача провести інвентаризацію та виготовити планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувальний планшет території, яку використовує ДП "Вовчанське лісове господарство" станом на 2015 рік та надати матеріали до суду.

З наданого відповідачем на виконання ухвали суду планшету № 7 Рубіжанського лісництва ДП "Вовчанське лісове господарство" вбачається, що квартали № 76, 78, 82, 86, 91, 102 віднесені до земель Революційної сільської ради, а одже вказане свідчить, що включення вказаних кварталів до земель ДП "Вовчанське лісове господарство" у планшетах за № 7 у 2000 році та 2010 року - є порушенням прав та законних інтересів позивача.

Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено можливість захисту кожним суб'єктом господарювання своїх прав та законних інтересів шляхом визнання повністю або частково недійсним актів, зокрема, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

На підставі вказаного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувалий планшет розроблений відповідачем у 2000 році № 7 у частині включення до нього кварталів № 76,78, 82, 86, 91, 102.

Визнати частково недійсним планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - лісовпорядкувалий планшет розроблений відповідачем у 2010 році № 7 у частині включення до нього кварталів № 76,78, 82, 86, 91, 102.

Стягнути з Державного підприємства "Харківська державна лісовпорядна експедиція" (62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Залізнична, 11, код ЄДРПОУ 00968644) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Екопарк "Сосновий бор" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 22, к. 210, код ЄДРПОУ 38277728) - 2436,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/3505/15