Рішення

від 15.09.2009 по справі 9/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

15 вересня 2009 р.   Справа № 9/115   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина",  вул. Середньофонтанська, 16, м. Одеса, 65039

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Європродукт",  вул. Л. Українки, 25а, с. Степанівка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77323; вул. Писарська, 36, м. Калуш, Івано-Франківська область

про стягнення коштів в сумі 9 096, 67 грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

СУТЬ СПОРУ:  Заявлено вимогу про стягнення 9 096, 67 грн., в тому числі 7 000 грн. - основного боргу; 1 157, 38 грн. - пені; 190, 29 грн. - три відсотки річних; 749 грн. - індексу інфляції.

    Представник позивача в судове засідання не з"явився та подав суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача та за наявними в матеріалах справі доказами. В позовній заяві позивачем зазначено наступне. Відповідно до умов договору купівлі-продажу № В/08-05950 від 13.11.08 року, укладеного мід сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання:  продавець ( ТзОВ  "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" зобов"язується на умовах, передбачених цим договором,  передавати у власність покупця (ТзОВ "Європродукт")  по його попереднім заявкам, а покупець зобов"язується приймати і оплачувати масложирову продукцію ВАТ "Одеський масложиркомбінат" ( товар).

       Позивач зазначив, що ним поставлено відповідачу товар на загальну суму 17 600 грн.  Станом на день подання позову борг відповідача  становить 7000 грн.

       Із посиланням на  ст.  611, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що  позивачем нараховано три відсотки річних за користування  чужими коштами в сумі 190, 29 грн.,  а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 749 грн. та пеню в сумі 1 157, 38 грн.

       Представник відповідача в судове засідання не з"явився,  відзиву на позов не подав.

     Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 26.08.09 року  направлена рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: вул. Л. Українки, 25а, с. Степанівка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77323. Факт направлення ухвали за правильною адресою та отримання ухвали представником відповідача підтверджується підписом представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення, оригінал якого наявний в матеріалах справи. Відповідачем не повідомлено суд про причини неявки представника в судове засідання 15.09.09 року.

          Відповідно до п. 1 ст. 6    Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний  розгляд  його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

        Частина 1 ст. 69 ГПК України встановлює, що  спір  має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

       Судом  здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про  дату, час та місце судового засідання, однак відповідач не скористався своїм правом та не направив представника в судове засідання.

  Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № В/08-05950 від 13.11.08 року, укладеного мід сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання:  продавець ( ТзОВ  "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина" зобов"язується на умовах, передбачених цим договором,  передавати у власність покупця (ТзОВ "Європродукт")  по його попереднім заявкам, а покупець зобов"язується приймати і оплачувати масложирову продукцію ВАТ "Одеський масложиркомбінат" ( товар). Повна назва, кількість, асортимент, ціна одиниці, загальна вартість, умови, строк і адреса поставки товару вказані в специфікаціях, які оформляються сторонами на кожеу партію товару і являються невід"ємною частиною даного договору ( п. 1.1 Договору).

           Відповідно до п. 2.2 Договору оплата вартості товару проводиться покупцем  на умовах відстрочки платежу 14 календарних днів з моменту передачі товару у власність покупцю, в грошовій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок продавця.

          В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

         Судом встановлено, що 15.11.08 року на виконання умов договору ТзОВ  "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина"  передано у власність відповідача товар на загальну суму 17 600 грн., що підтверджується ТТН № Т0032843 від 15.11.08 року.  За вказаний товар відповідачем частково сплачено кошти: 17.08.09 року сплачено 10 600 грн., 17.03.09 року сплачено 3 000 грн.

      Заборгованість на день подання позову становить 7 000 грн.  Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу.

         Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

            Відповідно до ст.  629 ЦК України  договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

       Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України  у  разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  сплата неустойки.

       Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

        Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”  розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

      Відповідно до п.  6.1 Договору  при порушенні терміну оплати, покупець зобов"язується сплатити продавцю пеню у  розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу  за кожний день прострочки.

        Отже, нарахована пеня за період прострочки з 29.11.08 року по 28.05.09 року в сумі  1157, 38 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

        Щодо вимоги позивача про стягнення  індексу  інфляції за спірний період  в сумі 749 грн. та  трьох відсотків річних  в сумі  190, 29 грн., то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.

       Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

      Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

      Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів звернення до відповідача  із вимогою про сплату інфляційних збитків та трьох відсотків річних. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.

        За наведених обставин  позовні вимоги  в частині стягнення  інфляційних збитків та трьох відсотків річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині  позову слід відмовити.

      Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

             Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.  11,  202, 509,  525, 526,  549, 551,  610-612, 625, 629  ЦК України , ст. 193, 231  ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.  49, 75, 2-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

            Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю  "Європродукт",  вул. Л. Українки, 25а, с. Степанівка, Калуський район, Івано-Франківська область, 77323; вул. Писарська, 36, м. Калуш, Івано-Франківська область ( код ЄДРПОУ 32754201; р/р 2600701044347 в ПЛФ ВАТ "Кредобанк"; МФО 325365) на користь позивача  Товариства з обмеженою відповідальністю  "Одеський Торговий Дім "Сонячна долина",  вул. Середньофонтанська, 16, м. Одеса, 65039 ( код ЄДРПОУ 32067506; р/р 2600101019621 в філії АТ "Укрексімбанк", м. Одеси, МФО 328618): 7000 грн. - основного боргу; 1 157, 38 грн. - пені;   91, 46 грн. - витрат по сплаті державного мита;  105, 81 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

              В решті позову відмовити.

              Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.