Постанова

від 21.02.2007 по справі 32/566

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 21.02.07 р.          № 32/566

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:                              Сотнікова С.В.

 суддів:                                         

Дзюбка П.О.

Дикунської  С.Я.

 при секретарі:                              Назаровій В.В.

 За участю представників:

 від позивача - Крупенко В.А.

 від відповідача - Мишковець О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від

19.10.2006 

 у справі № 32/566 (Хрипун О.О.)

 за позовом                               Товариство з

обмеженою відповідальністю "Інтеро"

 до                                                   Державна

податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва

 третя особа відповідача           Державна податкова інспекція у

Шевченківському районі м. Києва

 про                                                 

визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся з позовом про визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському  районі м. Києва №0000902301/0  від 05.07.2005р. та податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.

Києва від 15.09.2005р. №0000902301/1.

Постановою  Господарського суду м. Києва   від 19.10.2006р. у справі       № 32/566 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.

Києва від 05.07.2006р. №0000902301/0.

Визнано недійсним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.

Києва від 15.09.2005р. №0000902301/1.

                 Не погоджуючись із згаданою

постановою, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва оскаржила її в апеляційному

порядку, просить скасувати та прийняти 

нову, якою  в позові відмовити  за наведених в апеляційній скарзі підстав.

Позивачем заперечень на апеляційну

скаргу не надано.

Третьою особою заперечень на

апеляційну скаргу не надано. Представник 

в  судове засідання не

з'явився.  Враховуючи те, що в матеріалах

справи мають місце докази належного повідомлення  учасників судового процесу про час та місце

проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає

можливим здійснити перевірку постанови суду 

першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними

матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Колегія суду, розглянувши доводи апеляційної

скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення  представників позивача та відповідача вважає,

що апеляційна скарга ДПІ у Голосіївському районі м.Києва на постанову  від 19.10.2006р.  у справі № 32/566 підлягає частковому  задоволенню, 

з наступних підстав.

На підставі висновків Акту

перевірки від 01.07.2005р. №39-23-7/13692063 “Про результати планової виїзної

документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного

законодавства ТОВ “Інтеро" за період з 01.04.2002р. по 01.04.2005р.” , ДПІ

у у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення

від 05.07.2005р.  № 0000902301/0, яким

згідно плі. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, плі. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17

Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами", п.п.7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону

України "Про податок на додану вартість" позивачу визначено податкове

зобов'язання по ПДВ на загальну суму 166726,00 грн., в тому числі 111151,00

грн. основного платежу та 55 575, 00 грн. штрафних санкцій.

В результаті адміністративного

оскарження, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове

повідомлення-рішення від 15.09.2005 №0000902301/1.

В Акті перевірки відповідач

зазначає про те, що за період з 01.04.2002р. по 01.04.2005р. позивач здійснював

реалізацію виробів медичного призначення, які відповідно до п.п. 5.1.7 ст. 5

Закону України "Про податок на додану вартість" звільняються від

оподаткування ПДВ, та реалізацію інших товарів, що оподатковуються за ставкою

20%. Однак, в порушення п.п. 7.4.3 ст. 7 Закону України "Про податок на

додану вартість", відповідно до якої при придбанні товарів, які частково

були використані в оподаткованих операція, а частково ні, до складу податкового

кредиту включається лише та частка сплаченого податку при їх придбанні, яка

відповідає частці використаних таких товарів в оподаткованих операціях звітного

періоду, позивачем до складу податкового кредиту був включений сплачений

податок на додану вартість в повному обсязі.

Відповідно до п.3.1 ст.З Закону

України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є

операції платників податку з: продажу товарів (робіт, послуг) на митній

території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами

оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави

позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості

заставодавця; ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та

отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або

споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення

(пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання

послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Продаж товарів, згідно п. 1.4 ст. 1

Закону, визначається як будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами

купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які

передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно

від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів та

операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря

(лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або надання

майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають

відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати

останнього платежу.

Продаж послуг (робіт) - будь-які

операції цивільно-правового характеру з надання послуг (результатів робіт),

надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі

нематеріальними активами, а також з надання будь-яких інших, ніж товари,

об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання

послуг (робіт). Продаж послуг (результатів робіт), зокрема, включає надання

права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди

(лізингу), продаж, ліцензування або інші способи передачі права на патент,

авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому

числі промислової, власності.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону

України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій

з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної

(контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами

(тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших

загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку

на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з

законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної)

вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і

нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем

або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів

(робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Об'єкти оподаткування, визначені

статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та

операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом,

оподатковуються за ставкою 20 відсотків (п.6.1 ст.6).

Згідно п.п. 5.1.7. п. 5.1 ст.5

Закону, звільняються від оподаткування операції з продажу лікарських засобів та

виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому

законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними

установами (дана норма Закону діяла станом на 07.03.2002 року - 15.03.2005 року).

Законом України №1334-ІV  від 27.11.2003р.  дію п.п. 5.1.7. п. 5.1 ст.5 Закону України

"Про податок на додану вартість" було зупинено на 2004 рік, крім

продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до

застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів

України. Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції

з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість,

затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №1949 від 17.12.2003 (із

змінами і доповненнями).

Законом України №2505-ІV від

25.03.2005 підпункт 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок

на додану вартість" викладено в наступній редакції: звільняються від

оподаткування операції поставки (у тому числі аптечними закладами)

зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та

виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом

Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк

перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Відповідно до первинних

бухгалтерських документів, позивач за період з III кварталу 2002 року по І

квартал 2005 року, здійснював торгівлю виробами медичного та діагностичного

призначення (клініко-діагностичне і оптичне обладнання, ТЕСТ-системи до

клініко-діагностичного обладнання) та іншими видами товарів.

Таким чином, позивач при здійсненні

фінансово-господарських операцій щодо реалізації виробів медичного призначення

звільняється від оподаткування податком на додану вартість. Операції щодо

реалізації інших видів товарів оподатковуються на загальних підставах за

ставкою 20 відсотків.

Згідно п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону

України "Про податок на додану вартість", суми податку, що підлягають

сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між

загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким

продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою

податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п.1.6 та п. 1.7

Закону, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована)

платником податку в звітному (податковому) періоді, податковий кредит - сума,

на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного

періоду.

Податковий кредит звітного періоду

згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану

вартість", складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником

податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість

яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних

фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

У разі коли платник податку

здійснює операції з продажу (поставки) товарів (робіт, послуг), що звільнені

від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5

цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням

товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат

виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають

амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва

(обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до

податкового кредиту не включаються (п.п.7.4.2 п. 7.4 ст. 7).

У разі коли товари (роботи,

послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в

оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту

включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або

придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в

оподатковуваних операціях звітного періоду (п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7).

Законом України №2505-IV від

25.03.2005 до п.п. 7.4.1-7.4.3 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на

додану вартість" було внесено зміни та викладено в наступній редакції:

податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та

статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з

метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом,

спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних

матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних

операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового

кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди

почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської

діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від

того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого

звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари

(послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом

оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від

оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться

до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги),

основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді,

на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни

їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Якщо платник податку придбаває

(виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх

використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3

цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього

Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням),

не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Таким чином, при одночасному

здійсненні оподатковуваних і звільнених від оподаткування (або не

оподатковуваних податком) операцій платник податків має забезпечити ведення

окремого обліку валових витрат за різними категоріями операцій (оподатковувані

та звільнені від оподаткування) і виходячи з даних окремого обліку

оподатковуваних операцій формувати податковий кредит.

Зазначена вимога затверджена п.6

Порядку ведення книги обліку придбання товарів (наказ ДПА України від

30.05.1997 №165), відповідно до якого в книзі обліку придбання окремо

обліковуються операції, пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) з правом

включення до податкового кредиту. Порядком визначено конкретний порядок

заповнення відповідних граф книги обліку придбання товарів, з відповідним

розподілом сум сплаченого або нарахованого до сплати постачальникам ПДВ.

Законом України "Про податок

на додану вартість" передбачено, що датою виникнення податкових

зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на

податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася

раніше (п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7): або дата зарахування коштів від покупця

замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт,

послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за

готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при

відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що

обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт

(послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)

платником податку.

Датою виникнення права платника

податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій

(п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7): або дата списання коштів з банківського рахунку

платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного

рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних

дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,

послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7

Закону України "Про податок на додану вартість'" не дозволяється

включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не

підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті

робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який

засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Податкова накладна, згідно

п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону, складається у момент виникнення податкових

зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної

надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 даного

Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має

містити зазначені окремими рядками: а)порядковий номер податкової накладної; б)

дату виписування податкової накладної; в)назву юридичної особи або прізвище,

ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; г)податковий номер платника податку (продавця та покупця); д)місце

розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру)

товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву

отримувача; ж)ціну продажу без врахування податку; з)ставку податку та

відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що

підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна є звітним

податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на

кожну повну або часткову поставку товарів (роби; послуг). У разі коли частка

товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік

(номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до

податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної

податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових

зобов'язань (п.п.7.2.3).

Окрім того, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7

вищевказаного Закону та Порядком ведення книги обліку продажу та придбання

товарів (робіт, послуг) передбачено, що платники податку на додану вартість

повинні вести окремий облік з продажу (поставки) та придбання щодо: операцій,

що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та звільнених від

оподаткування; операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат

виробництва (обігу) або не підлягає амортизації, ввізних (імпортних) та

вивізних (експортних) операцій. Зазначений облік ведеться в спеціальних книгах,

форма і порядок заповнення яких встановлюються центральним органом державної

податкової служби України.

Облік продажу товарів (робіт,

послуг) продавцем проводиться у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) у

момент виникнення податкових зобов'язань, дата -виникнення яких визначена п.7.3

ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Облік придбаних товарів (робіт,

послуг) на митній території України у осіб, які зареєстровані як платники

податку на додану вартість, ведеться виключно на підставі податкової накладної.

Вимогами Закону України "Про

податок на додану вартість" та Порядку ведення книги обліку продажу та

придбання товарів (робіт, послуг) передбачено, що книга обліку продажу містить

в собі порядок обліку операцій і визначає основу для можливості віднесення до

податкових зобов'язань сум податку на додану вартість, нарахованих у складі

ціни покупцю у звітному періоді у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг),

як власного виробництва, так і придбаних для їх подальшого продажу.

Згідно п.8 Порядку ведення книги

обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг), у книзі обліку продаж}'

товарів (робіт, послуг) окремо обліковуються операції, пов'язані з продажем

товарів (робіт, послуг), які оподатковуються податком за ставками 20 % чи 0 %,

звільнених від оподаткування, тих, що не є об'єктом оподаткування як для осіб -

платників податку на додану вартість, так і тих осіб, які не зареєстровані як

платники податку на додану вартість.

Книга обліку придбання містить в

собі порядок обліку операцій і визначає основу для можливості віднесення до

податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих)

продавцю у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно п.6 Порядку, у книзі обліку

придбання окремо обліковуються операції, пов'язані з придбанням товарів (робіт,

послуг), з правом включення до податкового кредиту та без права включення до

податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Порядком визначено конкретний

механізм заповнення відповідних граф книги обліку придбання товарів, з

відповідним розподілом сум сплаченого або нарахованого до сплати постачальникам

ПДВ, а саме : у графі 11 вказується вартість придбаних товарів на митній

території України та імпортованих з правом включення до податкового кредиту чи

без такого. Зазначена сума вказується без податку на додану вартість і відповідає

розміру сум, передбачених у графах (13 + 14+15 + 16+18 (без ПДВ) +19 + 20 + 21

(без ПДВ) + 22 (без ПДВ) + 23+24 (без ПДВ) + 25 (без ПДВ); у графі 13

вказується вартість придбаних на митній території України товарів (робіт,

послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва

(обігу), та придбаних для цілей здійснення операцій, оподатковуваних за ставкою

20 % чи 0 %; у графі 14 вказується вартість імпортованих товарів (робіт,

послуг), вартість яких відноситься до склад}' валових витрат виробництва

(обігу), та придбаних для цілей здійснення операцій (оподатковуваних за ставкою

20 % чи 0 %), сплата податку на додану вартість по яких проведена при митному

оформленні; у графі 17 вказується сума податку на додану вартість, яка сплачена

(нарахована) за придбані товари, виходячи з бази оподаткування, вказані у

відповідних строках 13, чи 14, чи ] 5, чи 16; у графах 19-20 вказується

вартість придбання без податку на додану вартість на митній території України

товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат та які підлягають

амортизації (придбані для цілей здійснення операцій, які підлягають

оподаткуванню (графа 19) та згідно з пунктом 3.3 статті 3 та статтею 5 Закону

не оподатковуються або (чи) звільнені від оподаткування податком на додану

вартість (графа 20); у графі 21 вказується вартість придбаних з податком на

додану вартість імпортних товарів, що відносяться до складу валових витрат та

підлягають амортизації (придбані для цілей здійснення операцій, які не

підлягають оподаткуванню (пункт 3.2 статті 3 Закону), і тих товарів (робіт,

послуг), які звільнені від оподаткування (стаття 5 Закону). Сума податку на

додану вартість по таких товарах сплачена при митному оформленні;    у графі 23 вказується вартість без податку

на додану вартість придбаних імпортних товарів, визначених пунктами 5.1 та 5.3

статті 5 Закону, крім підакцизних товарів.

Згідно Порядку заповнення та

подання податкової декларації по податку на додану вартість, затвердженого

наказом ДПА України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції

України 09.07.1997 №250/2054, п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про

податок на додану вартість" у строки, передбачені законом для відповідного

податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби

за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло

у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Дані, наведені в декларації, мають

відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового

обліку.

По даній справу було призначено

судово - бухгалтерську експертизу. Згідно висновку № 4220/4221 судово -

економічної експертизи по справі № 2/556, висновки, викладені в акті перевірки,

документально та нормативно не підтверджені.

Експертизою встановлено, що позивачем

при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість за період III

квартал 2002 року - III квартал 2004 року не визначено частку товарів, які

використовувались в оподатковуваних операціях (за славкою 20%) у загальному

обсязі продажу продукції (робіт, послуг) за відповідні періоди. Розподіл сум

ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), які

використовуються в оподатковуваних та звільнених від оподаткування операціях,

позивачем здійснено починаючи з жовтня 2004 року по березень 2005 року.

Відсоток операцій, оподатковуваних

ПДВ складає: за жовтень 2004 року - 13,76 %, за грудень 2004 року - 38,89%, за

лютий 2005 року - 39,83 %, за березень 2005 року -53,18%.

У висновку експертизи зазначено, що

дані декларацій по податку на додану вартість та дані книги обліку придбання

товарів (робіт, послуг) ТОВ "Інтеро" за період III квартал 2002 року

-1 квартал 2005 року не в повній мірі відповідають даним податкових накладних,

які необхідно було врахувати при розрахунку суми податкового кредиту з податку

на додану вартість за відповідні періоди. Загальна сума податкового кредиту з

ПДВ, яка підлягає віднесенню до складу податкового кредиту ТОВ

"Інтеро" за період липень 2002 року - березень 2005 року складає

487078,60 грн., у т.ч. по періодах: липень - 13140,79 грн., серпень - 53648,67

грн., вересень - 42860,87 грн., жовтень - 46524,12 грн., листопад - 51242,15

грн., грудень -29094,64 грн., всього за 2002 рік-236511,24 грн.; січень

20103,62 грн., лютий  16506,63 грн.,

березень - 12925,93 грн., липень - 29240,72 грн., серпень - 7220,15 грн.,

вересень - 28452.87 грн., всього за 2003 рік-114449,92 грн.; вересень - 5207,15

грн., жовтень - 32800,17 грн., грудень - 52074,39 грн. всього за 2004 рік -

90081,71 грн.; лютий - 18651,10 грн., березень - 27384,63 грн., всього за 2005

рік - 46035,73 грн.

Загалом за період III квартал 2002

року, І квартал, III квартал 2003 року, вересень 2004 року ТОВ

"їнтеро" завищено суму податкового кредиту з податку на додану

вартість на 18445,69 грн.. а за період жовтень, грудень 2004 року, лютий,

березень 2005 року занижено суму податкового кредиту з ПДВ на 27407,29 грн.

Враховуючи вищевикладене, місцевим

господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови вірно зазначено,

що  позивачем при формуванні податкового

кредиту з ПДВ за вказані періоди віднесено суму ПДВ на 8961,60 грн. меншу, ніж

за даними податкових накладних, наявних у позивача, з урахуванням перерозподілу

сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), які

використовуються в оподатковуваних та звільнених від оподаткування операціях,

котрий здійснено згідно з коефіцієнтом використання товарів в оподатковуваних

операціях у загальному обсязі продажу товарів (робіт, послуг), розрахунок якого

наведено вище. А тому порушення позивачем порядку формування податкового

кредиту з ПДВ по операціям, звільненим від оподаткування, та таким, що

оподатковуються на загальних підставах, не призвело до заниження позивачем

податкових зобов'язань по ПДВ.

Враховуючи ту обставину, що

місцевим господарським судом вірно зроблено висновок про те, що у позивача  факт недоплати (заниження)  суми податкового зобов'язання відсутній,

застосування штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону

України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами" суд визнає необґрунтованим.

Однак, разом з тим, що судом першої

інстанції дано вірно оцінку фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова

підлягає частковому  скасуванню, а

апеляційна скаргу частковому задоволенню з огляду на викладене.

Як зазначалося раніше, позивачем

заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у

Голосіївському  районі м. Києва

№0000902301/0  від 05.07.2005р. , а оскаржуваною

постановою визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у

Голосіївському  районі м. Києва

№0000902301/0  від 05.07.2006р.

Відповідно до ч. 1 статті 195 КАС

України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої

інстанції в межах апеляційної скарги. Суд 

апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в

разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом

першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення спору.

Таким чином, апеляційна скарга

підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова частковому скасуванню,

та прийняттю в цій частині нового рішення,  

визнанню недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському  районі м. Києва №0000902301/0  від 05.07.2005р.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний

господарський суд -

УХВАЛИВ:

 1. Апеляційну скаргу Державної податкової

інспекції у Голосіївськомурайоні м. Києва 

на постанову  Господарського суду

м. Києва від 19.10.2006р.  у справі №

32/566  задовольнити частково.

2.  

Постанову  Господарського суду м.

Києва від 03.04.2006р.  у справі №

32/566  скасувати в частині визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у

Голосіївському районі м. Києва №0000902301/0 від 05.07.2006р.

3. Прийняти нове рішення.

4. Визнати недійсним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському  районі м. Києва від 05.07.2005р.  №0000902301/0.

5. Стягнути з Державного бюджету

України на користь ТОВ “Інтеро"   0

(нуль) грн. 85 копійок.

6. В решті апеляційну скаргу

залишити без задоволення, постанову Господарського суду міста Києва від

19.10.2006р. без змін.

7. Справу № 32/566  повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя          Сотніков С.В.

 Судді

           Дзюбко П.О.

          Дикунська  С.Я.