Рішення

від 09.09.2009 по справі 3/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.09                                                                                           Справа№ 3/171

     Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі  Кабінету Міністрів України в особі ВАТ „НАК „Украгролізинг” в особі Львівської філії, м.Львів

До відповідача: ПП „Теодор”, с.Семигинів

Про стягнення 88555,90 грн.

В судове засідання з'явились:

від прокуратури : Панасюк О.І. –пом прокурора, посв.№181 від 03.11.08 р.

від позивача: Мамро О.О.-представник

від відповідача: не з'явився

Представникам роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов прокурором Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі  Кабінету Міністрів України в особі ВАТ „НАК „Украгролізинг” в особі Львівської філії до ПП „Теодор” про стягнення 88555,90 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2009 року порушено провадження та призначено справу до розгляду на 09.09.2009 року. Зазначеною ухвалою було зобов'язано відповідача подати обґрунтований відзив на позовну заяву та докази оплати боргу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів погашення боргу чи заперечень по суті позовних вимог не подав, про причини неявки в судове засідання уповноваженого представника суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

          За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 09.09.2009 року  оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

19.01.2004 року між Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" (лізингодавець) та приватним підприємством “Теодор”(лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 13-04-19фл.

На виконання умов вищезазначеного договору, Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" передано ПП “Теодор”в лізинг сільськогосподарську техніку, а саме: сівалку зернову СЗТ-3,6А з гідр. вартістю 18740,00 грн. за актом приймання-передачі № 1 від 14.02.2004 року, гноєприбиральни1 конвеєр КСГ-1-01 вартістю 35376,00 грн. за актом прийому-передачі №2 від 07.10.2004 року, трактор колісний загального призначення ХТЗ-17221 вартістю 214950,00 грн. за актом приймання- передачі № 2 від 02.08.2004 року, трактор універсальний просапний ЮМЗ-8240 вартістю 108220,00 грн. за актом приймання-передачі №8 від 02.03.2004 року; екскаватор –навантажувач Борекс-2201 вартістю 111000,00 грн. за актом приймання-передачі №12 від 23.02.2004 року, культиватор КУН-5,6-1 вартістю 21300,00 грн. за актом приймання-передачі №24 від 27.05.2004 року.

Відповідно до п. 4.1 договору № 13-04-19фл, з моменту одержання предмета лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям. До лізингових платежів включається сума, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та сума щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюються додатком до договору "Графік сплати лізингових платежів" (п. 4.2 договору № 13-04-19фл).

Станом на 10.08.2009р. заборгованість ПП “Теодор”по лізингових платежах складає 83364,62 грн.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань на підставі п.7.1 договору позивачем нараховано пеню в розмірі 5191,26 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення,  суд  виходив  з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - це договір лізингу, за яким лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

          Відповідно до ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №13-04-19 фл від 19.01.2004 року позивач передав відповідачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби, що підтверджується актами прийому-передачі.

Згідно п.4.1 Договору Лізингоодержувач зобов'язувався вчасно та в повному обсязі сплачувати Лізингодавцю всі необхідні платежі, пов'язані з використанням транспортних засобів, однак свої договірні зобов'язання виконав частково. Станом на 10.08.2009 року заборгованість по лізингових платежах  складала  83364,64 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань відповідно до п.7.1 позивачем нарахована пеня в розмірі 5191,26 грн., яка в межах строку позовної давності не перевищує подвійної облікової ставки НБУ та підлягає до стягнення в повному обсязі.

          Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи  відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 885,56 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст..ст.3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,81,82,84,85  ГПК України, суд , -         

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити .

2. Стягнути з Приватного підприємства „Теодор” (82471, Львівська область, Стрийський район, с.Семигинів, код ЄДРПОУ 32730552) на користь  Львівської філії  ВАТ „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (м.Львів, пр-т Чорновола,67, код ЄДРПОУ 25259503) –83364,64 грн. –основного боргу та 5191,26 грн. пені.

          3.Стягнути з Приватного підприємства „Теодор” (82471, Львівська область, Стрийський район, с.Семигинів, код ЄДРПОУ 32730552) в доход державного бюджету України (п/р 31119095700006 в ГУДКУ у Львівські області, МФО 825014, отримувач УДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код 22090200, символ звітності банку 092) - 885,56 грн. - державного мита.

          4. Стягнути з Приватного підприємства „Теодор” (82471, Львівська область, Стрийський район, с.Семигинів, код ЄДРПОУ 32730552) в доход державного бюджету України (п/р 31212259700006 в ГУДК у Львівській області, МФО825014, отримувач: УДК у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22050000) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11.09.2009 року.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя