Рішення

від 01.10.2009 по справі 37/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/222

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.10.09 р.                                                                                     Справа № 37/222                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,  м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: Приватного підприємства „Техноімпекс”, м. Добропілля, ідентифікаційний код 31586401

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 528,88грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Манжула А.М. (за довіреністю №70 від 29.07.2009р.);

від Відповідача  – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань

Згідно із ст.77 ГПК України  судове засідання відкладалось з 17.09.2009р. на 01.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся із позовом до Господарського суду Донецької області з вимогами до Приватного підприємства „Техноімпекс”, м. Добропілля (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 528,88грн.  на користь державного бюджету (р/р №31116094700035, код бюджетної класифікації – 22080300, отримувач УДК у м. Добропілля ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686542, МФО 834016.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 1095/2003 від 23.10.2003р. за серпень і вересень 2006р. до момент розірвання означеного договору у судовому порядку згідно рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №10/206пд, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 1095/2003 від 23.10.2003р. з додатками, договір № 1 про внесення змін до вказаного договору оренди з додатками, розрахунок заборгованості, лист від 12.05.2009р. №17-06-03-04965 з доказами отримання Відповідачем, довідку управління статистики відносно Відповідача, рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №10/206пд.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 526, 762 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 193, 284 Господарського кодексу України.

Позивачем надані додаткові документи на обґрунтування своєї позиції та виконання вимог суду (а.с.а.с.24-31)

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.а.с.41,42), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача  про судовий розгляд справи, оскільки до компетенції суду не віднесено обов'язку із фактичного встановлення місцезнаходження Відповідача.  

Позивач у судовому засіданні 01.10.2009р. підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та  його неявка істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2003р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем  (Орендар) укладено договір оренди №1095/2003 (а.с.а.с. 6 -9), згідно п.п.1.1, 10.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає  в строкове платне користування нерухоме майно – нежитлове приміщення загальною площею 791кв.м., розташоване за адресою: Донецька область, м. Добропілля, пров. Радянський, 10, що знаходиться на балансі УСС ДХК „Добропіллявугілля” з метою розміщення учбового комп'ютерного центру для дітей строком до 23.10.2008р.

Згідно п. 2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування майном в термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі.  

Відповідно до умов розділу 3 договору встановлені грошові зобов'язання Орендаря з щомісячної сплати орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України із розрахунку 35,12грн. без ПДВ за базовий місяць вересень 2003р. з щомісячним інфляційним коригування не пізніше 10 числа місяця з урахуванням розподілу 70% та 30% між державним бюджетом та балансоутримувачем.  Розрахунок орендної плати за перший місяць оренди – жовтень 2003р. – викладений у додатку №1 до договору оренди. (а.с.10).

23.10.2003р. об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.11).

Договором № 1 від 01.07.2004р. (а.с.а.с.12, 13) сторонами внесені зміни до договору оренди відносно визначення мети використання  всіх частин площі об'єкту оренди та збільшено розмір орендної плати до 301,26грн. (за базовий місяць – травень 2004р.).

Відповідні зміни відображені сторонами у додатках №3 і №4 до договору оренди – розрахунку орендної плати та акту приймання-передачі.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №10/206пд (а.с.а.с.21, 22) задоволені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Приватного підприємства „Техноімпекс” про розірвання договору оренди №1095/2003 від 23.10.2003р. на нерухоме майно – нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Добропілля, пров. Радянський, 10, загальною площею 791кв.м. та зобов'язання підписати акт приймання-передачі орендованого майна з балансоутримувачем.

Доказів оскарження означеного рішення в апеляційному або в касаційному порядку до матеріалів справи не надано, а виданий 03.10.2006р. наказ Господарського суду Донецької області (а.с.29) на примусове виконання означеного рішення вказує на набранням ним законної сили 01.10.2006р.

Із змісту листа Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області  від 01.10.2007р. №4-16-1049-1625/04-22 (а.с.28) стосовно стану виконання означеного рішення вбачається, що 16.01.2007р. відбувся цільовий аукціон з продажу об'єкту оренди, який знаходився у податковій заставі, та 05.02.2007р. означене приміщення було передано фізичний особі-підприємцю.

Як вбачається із складеного Позивачем розрахунку (а.с.16) за період орендних правовідносин з серпня по вересень 2006р. включно обліковується заборгованість з орендних платежів на користь державного бюджету у сумі 528,88грн.

Листом від 12.05.2009р. №17-06-03-04965 (а.с.а.с.17-18), отриманим Відповідачем 15.05.2009р. (а.с.19) Позивач вимагав виконати грошові зобов'язання з орендних платежів, нарахованих до набрання законної сили судовим рішенням про розірвання договору оренди, та пені, але відповіді та погашення вимог не отримав.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості виключно за серпень і вересень 2006р. у сумі 528,88грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, свою позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, а також ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту розрахунку, складеному та надісланому (а.с.а.с.24-26) Позивачем на вимогу суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань зі сплати орендних платежів за серпень і вересень 2006р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди № 1095/2003 від 23.10.2003р.

Застосування до правовідносин за договором оренди, укладеним до набрання чинності Господарського і Цивільного кодексів України (01.01.2004р.), положень вказаних нормативних актів зумовлено тривалістю вказаних правовідносин, спірним періодом формування заборгованості, що припадає на час дії означених кодексів та приписами ст. 5, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України і п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України і відповідають змісту ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладання договору оренди.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 1095/2003 від 23.10.2003р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення щомісячного платежу з орендної плати до державного бюджету не пізніше 10 числа місяця   до умов розділу 3 договору оренди № 1095/2003 від 23.10.2003р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з серпня по жовтень 2006р. (до моменту припинення орендних правовідносин з 01.10.2006р. у зв'язку із набрання законної сили рішення Господарського суду Донецької області від 20.09.2006р. у справі №10/206пд) утворилась заборгованість з орендної плати в частині, що підлягає сплаті державному бюджету, в сумі 528,88грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості  з орендної плати умовам договору, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги в підлягають задоволенню у повному обсягу.  

При цьому суд відносно перебування частини стягуваної заборгованості за серпень 2006р. за межами строку позовної давності зважаючи на подання розглядуваного позову до суду 28.08.2009р. вважає за необхідне наголосити, що за змістом ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, яка підлягає застосуванню згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відсутність відповідної заяви Відповідача унеможливлює застосування наслідків пропущення строку давності.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Позивач  звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,  м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Приватного підприємства „Техноімпекс”, м. Добропілля (ідентифікаційний код 31586401) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 528,88грн. задовольнити у повному обсягу.

Стягнути з Приватного підприємства „Техноімпекс”, м. Добропілля (ідентифікаційний код 31586401) на користь державного бюджету р/р №31116094700035, код бюджетної класифікації – 22080300, отримувач УДК у м. Добропілля ГУДКУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686542, МФО 834016. заборгованість з орендної плати в сумі 528,88грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства „Техноімпекс”, м. Добропілля (ідентифікаційний код 31586401) в доход державного бюджету витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою присутнього Позивача у судовому засіданні 01.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 01.10.2009р.  

Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання  або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя