Ухвала

від 22.02.2011 по справі 18/216

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького 59

УХВАЛА

"22" лютого 2011 р. Справа № 18/216

Суддя Василишин А.Р. розглянувши скаргу скаржника : ОСОБА_1 виробничо-комерційного підприємства «Арболіт»

на дії Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції по справі № 18/216

Стягувач: Головне управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації

Боржник: Приватне виробничо-комерційне підприємство «Арболіт»

Орган виконання судового рішення: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції

У справі за позовом Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації

до відповідача ОСОБА_1 виробничо-комерційного підприємства «Арболіт»

про стягнення коштів.

за участю представників:

від стягувача: ОСОБА_2 (дов. № 01-03/742 від 26.10.2009р.);

від боржника (скаржника): не з'явився;

від органу виконання судових рішень: ОСОБА_3.

ВСТАНОВИВ :

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Арболіт»(надалі -Боржник) звернулося до господарського суду Рівненської області зі скаргою (а.с. 1, том 3), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції (надалі -Орган виконання) про відкриття виконавчого провадження від 27 січня 2011 року ВП № 23999062 (а.с. 2, том 3; надалі -Постанова).

Ухвалою суду від 10 лютого 2011 року (а.с. 6-7, том 3) прийнято скаргу Боржника на дії Органу виконання до розгляду, призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 22 лютого 2011 року на 17 год. 00 хв..

Представник Боржника в судове засідання не з'явився та витребуваних судом доказів не подав. 16 лютого 2011 року Боржником подано клопотання про відкладення розгляду скарги (а.с. 11, том 3). Суд відхиляє подане клопотання Боржника в зв'язку з необґрунтованістю поданого клопотання (Боржник не приклав до клопотання будь-яких доказів, які б підтверджували дійсність обставин висвітлених у даному клопотанні). Крім того суд зауважує, що представництво сторін не обмежено Господарським процесуальним кодексом України…

Представники Органу виконання та Головного управління з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (надалі -Стягувач) заперечили проти скарги з підстав вказаних у: запереченні Органу виконання (а.с. 12-13, том 3); поясненні Стягувача (а.с. 14-15, том 3).

Заслухавши пояснення представників Органу виконання та Стягувача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та давши їм належну оцінку, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що скарга не підлягає до задоволення. При цьому господарський суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 2 червня 2010 року місцевим господарським судом винесено рішення (а.с. 108-111, том 2), яким позов Стягувача задоволено: вирішено стягнути з Боржника на користь Стягувача 50 387 (п'ятдесят тисяч триста вісімдесят сім) грн. 23 коп. зайво сплачених коштів, 503 (п'ятсот три) грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять гість) грн. 00 коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Дане рішення було оскаржене в апеляційному порядку.

За наслідками апеляційного оскарження, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2010 року (а.с. 141-144, том 2) вищевказане рішення господарського суду Рівненської області залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В силу дії частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України: рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України: постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Дане відображено і в пункті 2 постанови Львівського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2010 року по справі № 18/216.

Суд зауважує, що з диспозиції вищевказаних норм господарського процесу вбачається, що судове рішення господарського суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги… а у випадку подання апеляційної скарги після прийняття судом апеляційної інстанції відповідної постанови. Також суд наголошує на тому, що стаття 105 Господарського процесуального кодексу України не ставить питання набрання постановою апеляційного суду законної сили в залежність від подання (неподання) касаційної скарги на відповідну постанову (на відміну від статті 85 Господарського процесуального кодексу України)… Аналогічно, стаття 85 Господарського процесуального кодексу України не ставить питання набрання рішенням місцевого господарського суду в залежність від подання (неподання) касаційної скарги…

Враховуючи усе вищевказане, судове рішення по справі № 18/216 набрало законної сили 5 жовтня 2010 року, тобто після винесення Львівським апеляційним господарським судом постанови від 5 жовтня 2010 року (а.с. 141-144, том 2). Дана дата набрання рішенням законної сили (чинності) відображена і в судовому наказі від 23 грудня 2010 року (а.с. 171, том 2)…

Після вищеописаного набрання судовим рішенням по справі № 18/216 законної сили вищеописані рішення місцевого господарського суду і постанова апеляційного господарського суду були оскаржені в касаційному порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 листопада 2010 року по справі № 18/216 (а.с. 167-169, том 2) касаційну скаргу Боржника залишено без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 жовтня 2010 року -без змін.

Згідно частини 3 статті 111-11 Господарського процесуального кодексу України (постанова касаційної інстанції): постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

23 грудня 2010 року господарським судом Рівненської області видано відповідний наказ (а.с. 171, том 2).

27 січня 2011 року державним виконавцем Органу виконання винесено Постанову (а.с. 3, том 3) щодо відкриття провадження з виконання наказу господарського суду Рівненської області № 18/216 від 23 грудня 2010 року (а.с. 171, том 2) про стягнення з Боржника на користь Стягувача 50 387 (п'ятдесят тисяч триста вісімдесят сім) грн. 23 коп. зайво сплачених коштів, 503 (п'ятсот три) грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять гість) грн. 00 коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В поданій скарзі (а.с. 1, том 3), а саме в абзаці 4, Боржник вказує на те, що рішення господарського суду Рівненської області не набрало законної сили та оскаржено до суду вищої інстанції… Господарський суд критично оцінює такі доводи Боржника… Як вбачається з усього вищеописаного у даній судовій ухвалі, рішення по справі № 18/216 набрало законної сили 5 жовтня 2010 року, тобто після винесення Львівським апеляційним господарським судом постанови від 5 жовтня 2010 року (а.с. 141-144, том 2)… Крім того, на момент винесення спірної Постанови та станом на 22 лютого 2011 року в місцевого господарського суду відсутні будь які докази оскарження судового рішення по справі № 18/216 до суду вищої інстанції (як вбачається з наявних у справі матеріалів, судом який міг би переглядати судове рішення по даній справі [відповідну постанову Вищого господарського суду України ] , в порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, міг бути лише Верховний Суд України)…

Ще одним доводом щодо задоволення скарги Боржник вважає направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження пізніше наступного дня з моменту її винесення…

Проте місцевий господарський суд вважає недостатнім факт надсилання Постанови з порушенням строку визначеного частиною 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»для визнання самої Постанови неправомірною та її скасування… Господарський суд наголошує на тому, що у таких випадках (при несвоєчасному направленні та отриманні постанови органу виконання [документів виконавчого провадження]), в силу дії частини 2 статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», стороні надано право звернутися до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій, а державний виконавець за такою заявою має право відкласти виконавчі дії на строк до 10 (десяти) днів. Водночас, в матеріалах справи та в досліджених судом матеріалах виконавчого провадження такої заяви Боржника не виявлено…

Крім того суд наголошує на тому, що Боржником не надано жодних доказів добровільного виконання судового рішення по справі № 18/216 з моменту отримання спірної Постанови по 22 лютого 2011 року…

Враховуючи усе вищевказане, господарський суд вирішив відмовити Боржнику в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги -відмовити.

2. Ухвалу направити стягувачу, скаржнику (боржнику) та Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції.

Повний текст ухвали оформлено та підписано 24.02.2011р.

Cуддя Василишин А.Р.