Ухвала

від 17.08.2015 по справі 2-1822/12

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 6/754/452/15

Справа № 2-1822/12

У Х В А Л А

Іменем України

17 серпня 2015 року м. Київ

Деснянський районний суду міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в місті Києві звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з зазначеним поданням, в якому просить: 1). Видати дублікат виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-822 виданого 16.08.2012 року; 2). Поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-822 виданого 16.08.2012 року.

Сторони, заінтересована особа, державний виконавець у судове засідання за викликом суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦПК неявка зазначених осіб не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

Відповідно ст. 371 ЦПК України неявка сторін, які беруть участь у справі, повідомлених про час і місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Суд перевіривши матеріали справи вважає, що подання є безпідставним, необґрунтованим, доводи цього подання не доведеними, та подання таким, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 ЦПК України замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката у судовому засіданні.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, провадження з виконання судових рішень є самостійною і невід'ємною частиною судового розгляду.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 3 Закону України "Про державну виконавчу службу" передбачає, що виконання рішень, перелік яких встановлюється законом про виконавче провадження, покладається на державних виконавців відповідних відділів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

З урахуванням наведеного, державний виконавець при проведенні виконавчих дій зобов'язаний діяти не лише у відповідності з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", але й дотримуватися інших законів, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Судом встановлено, що виконавчий лист Деснянського районного суду м. Києва №2-822/10 виданий 16.08.2012 року про стягнення на користь ПАТ СК "Арма" з ОСОБА_2 відшкодування шкоди в порядку регресу, було направлено стягувачу, що підтверджується листом від 17.08.2012 року.

Згідно вимог ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, суду не надано доказів своєчасного направлення 10.09.2012 року виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-822/10 виданого 16.08.2012 року заявникові, як зазначено у поданні.

Відповідно Акту про відсутність додатків від 15 жовтня 2013 року відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в місті Києві не було виявлено оригіналу виконавчого листа Деснянського районного суду м. Києва №2-822/10 виданого 16.08.2012 року про стягнення на користь ПАТ СК "Арма" з ОСОБА_2 відшкодування шкоди в порядку регресу.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2013 року було відмовлено у задоволені заяви ПАТ СК "Арма" про видачу дублікату вищезазначеного виконавчого листа.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17.08.2015 року було задоволено подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції в місті Києві про видачу дублікату вищезазначеного виконавчого листа.

Тому, подання в частині видачі дублікату виконавчого листа №2-822 виданого Деснянським районним судом м. Києва 16.08.2012 року є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання, а суд у разі визнання причин пропуску поважними може поновити його (ст. 24 Закону "Про виконавче провадження", ст. 371 ЦПК).

За змістом вищезазначених норм, відповідно до ст. 371 ЦПК України, питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа може ставити стягувач.

Виходячи з вищезазначеного, використовуючи принцип справедливості, визначений ст. 1 ЦПК України, враховуючи, що державним виконавцем не надано доказів реалізації боржником своїх прав і обов'язків у виконавчому провадженні, суд не вбачає підстав для задоволення подання.

Керуючись ст.ст. 210, 370, 371, ст. 33 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 6, 11, 12, 40 Закону України "Про виконавче провадження",

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення до виконання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Петріщева І.В.