Рішення

від 15.09.2009 по справі 1/83пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/83пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.09                                                                                 Справа № 1/83пд.

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліспрод”,                        м. Лисичанськ Луганської області

до 1-го відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Картол”,                      м. Донецьк

     2-го відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Лісок",                               м. Лисичанськ Луганської області

про визнання договору переведення боргу недійсним

                                                                                                     С у д д я   Зюбанова Н.М.

                                                            П р е д с т а в н и к и:

від позивача –Алфімов М.П., довіреність від 30.07.09;

                    Какулія Т.Є., директор;

від 1-го відповідача –Кустова М.В., дов. № 02/09-09 від 01.09.09;

                                     Парфіненко О.Б., дов. № 07/04-09 від 01.04.09;  

Суть спору: про визнання договору переведення боргу від 12.11.07 недійсним.

1-ий відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на те, що оспорюваний позивачем договір є таким, що укладений за вільним волевиявленням сторін; під час підписання договору переведення боргу від 12.11.07 договір № 13 від 05.01.04 був діючим, оскільки додатковою угодою від 23.01.06 № 5 було пролонговано строк його дії до 31.12.08.

Дослідивши обставини справи, додатково надані  документи, вислухавши представників сторін, суд  дійшов до наступного.

Так, у відповідності зі ст. 33, ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При вирішенні спору по даній справі та встановленні певних фактів судом були прийняті до уваги наступні факти:

- рішення господарського суду Луганської області від 11.05.07 по справі                     № 16/169 за позовом ТОВ "Картол", м. Донецьк до АТЗТ "Лісок", м. Лисичанськ Луганської області про стягнення 79275 грн. 90 коп., у т.ч. 62578 грн. 59 коп. за договором поставки від 05.01.04 № 13, яке набрало законної сили;

- рішення господарського  суду Луганської області від 02.06.09 по справі                    № 9/117 за позовом ТОВ "Картол", м. Донецьк до ТОВ "Ліспрод", м. Лисичанськ Луганської області про стягнення 54492 грн. 73 коп., у т.ч. 43358 грн. 59 коп. боргу за договором переведення боргу від 12.11.07, яке набрало законної сили;

Ухвалою господарського суду від 31.07.09 по даній справі до участі у справі було залучено 2-го відповідача –Акціонерне товариство закритого типу "Лісок",                  м. Лисичанськ Луганської області.

У відповідності до довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 13.07.09 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи 2-го відповідача в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язане з реорганізацією.  

Позивач просить суд визнати недійсним договір переведення боргу від 12.11.07 та посилається за змістом уточненої позовної заяви на ст. ст. 203, 215 ЦК України, які визначають загальні підстави недійсності правочинів, а також ст. 25 ГПК України та ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" та ті обставини, що АТЗТ "Лісок", ТОВ "Картол" та ТОВ "Ліспрод" не мали право укладати договір переведення боргу за здійснювати заміну сторони під час процесу виконання рішення по справі № 16/169, оскільки дані дії суперечать чинному законодавству України, боржник міг бути замінений лише до прийняття рішення господарським судом.

1-ий відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

          Оцінивши доводи сторін у їх сукупності,  суд вважає, що вимоги позивача є не обґрунтованими, а позов таким, який не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України /далі – ЦК України/, зокрема, ст. 520 ЦК України у редакції на час укладання оспорюваного правочину, яка визначає підстави заміни боржника у зобов"язанні, встановлено, що боржник у зобов"язанні може бути замінений іншою особою /переведення боргу/ лише за згодою кредитора.

Згідно зі ст. 521 ЦК України форма правочину щодо заміни боржника у зобов‘язанні  визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Як було встановлено судом при розгляді справи, 12.11.07 між Акціонерним товариством закритого типу "Лісок" /первісним боржником/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліспрод" /новим боржником/ було укладено договір про переведення боргу, за умовами якого згідно п. 1 первісний боржник перевів, а новий прийняв на себе виконання зобов'язання з оплати за договором від 05.01.04 № 13, який укладено між первісним боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Картол" /1-им відповідачем у справі/. За умовами п. 2 договору переведення боргу переведені зобов'язання на момент укладання договору у сумі 62578 грн. 59 коп.

У п. 6 даного договору сторони зазначили, що згоду на переведення боргу отримано від кредитора –ТОВ "Картол" згідно з письмовим повідомленням.

Як вбачається зі змісту договору переведення боргу, у його преамбулі відсутнє зазначення ТОВ "Картол" як сторони правочину, так само, як і реквізити сторін поряд з первісним та новим боржниками після викладення умов договору.

Позивач наполягає на тому, що 1-ий відповідач виступав стороною договору з посиланням на зроблений напис: "Підписом на даному договорі  Кредитор ТОВ "Картол" підтверджує, що він письмово повідомлен про заміну Первісного боржн6ика за договором постачання № 13 від "05"  01  2004 року у момент підписання цього Договору". Даний напис підписано генеральним директором ТОВ "Картол" з проставленням печатки товариства.

У зв'язку з тим, що 2-ий відповідач припинив свою діяльність та виключений з ЄДР, з'ясування дійсних обставин укладання договору переведення боргу ускладнюється.

У відповідності до пояснень позивача договір укладався у присутності трьох товариств та необхідності письмового повідомлення за п. 6 договору не було.

У свою чергу,  ТОВ "Картол" посилається на одержання факсової копії договору 12.11.07, та вчинення при цьому вказаного вище напису, одержання двох примірників /оригіналів/ по пошті вже у грудні 2007 року та вчиненні на них своєї згоди.  

Виходячи з того, що позивач та 1-ий відповідач надали пояснення, які протирічать один одному, господарський суд при встановленні факту укладання договору переведення боргу від 12.11.07 виходить з того, що:

- по-перше, у ст. 520 ЦК України законодавцем чітко не визначено участь кредитора у зобов'язанні через  оформлення його згоди як сторони, оскільки таку згоду може бути оформлено окремим листом за підписом керівника, що не протирічить закону;

- по-друге, відсутність у преамбулі договору та реквізитах підпису ТОВ "Картол" як сторони, посилання у п. 9 на оформлення двох примірників;

- по-третє, сам зміст напису свідчить про письмове повідомлення про заміну боржника, а не згоду, як таку, що виражена безпосередньо.  

Як звісно, кредитор – це особа, яка управомочена вимагати від свого контрагента /боржника/ виконання певної  дії, а боржник –особа, зобов‘язана вчинити на користь кредитора певну дію або утриматися від вчинення певної дії. Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов‘язанні, опосередковує зміну суб‘єктного складу зобов‘язання, але залишає незмінним його зміст. Переведення боргу можна вважати багатостороннім правочином.

За договором переведення боргу від 12.11.07 відбулася заміна боржника у зобов'язанні, а кредитор –ТОВ "Картол" залишився незмінним.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що ТОВ "Картол" не може бути відповідачем у даній справі, як сторона за оспорюваним право чином, тому у позові слід відмовити.

Провадження у справі відносно 2-го відповідача підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на позивача повністю у відповідності до ст. 49 ГПК України.

Позивачу підлягають до повернення з державного бюджету України 197 грн. 00 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  за платіжним дорученням від 13.07.09 № 4784, оскільки за постановою КМ України від 08.07.09 їх розмір склав з 14.07.09 118 грн. 00 коп.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 35, 49, 80 п. 6, 82, 84, 85 ГПК України,   суд                                                                                 в и р і ш и в :

1.          У задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.

 2. Провадження у справі відносно 2-го відповідача припинити.     

 3. Повернути позивачу з державного бюджету України 197 грн. 00 коп. зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням від 13.07.09 № 4784, яке знаходиться в матеріалах справи. На повернення витрат видати довідку.  

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –21.09.09.

          Суддя                                                                      Н.М.Зюбанова