Ухвала

від 17.08.2015 по справі 5011-53/17837-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.08.2015Справа № 5011-53/17837-2012

За скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" на дії та бездіяльністьВідділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по справі№ 5011-53/17837-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" доКомунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" простягнення 163349,95 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від стягувача: Мельниченко О.В. - представник за довіреністю;

від боржника: Єщенко І.О. - представник за довіреністю;

від відділу ДВС: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" заборгованості за Договором № 27 від 20.10.2011 в розмірі 163349,95 грн., в тому числі 161224,80 грн. основного боргу та 2125,15 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 161224,80 грн., 2125,15 грн. 3% річних, 3267,00 грн. судового збору та 2000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

26.02.2013 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 видано наказ № 5011-53/17837-2012.

04.06.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" до суду надійшла скарга на дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва, згідно з якою заявник просить суд:

- визнати дії та/або бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 по справі № 5011-53/17837-2012 протиправними та незаконними;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києві у відповідності до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" звернутися до органів доходів і зборів, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, які зобов'язані надати інформацію у триденний строк про відкриті рахунки на сьогоднішній день в банківських установах боржника;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва накласти на грошові кошти боржника, які знаходяться в касі боржника та опечатати касу боржника;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва накласти арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на всіх рахунках відкритих в установах банків із метою недопущення відкриття нових рахунків та накладення арешту на всі відкриті рахунки боржника в банківській установі з зазначити посилання на п. 10.3 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, арешт на підставі постанови державного виконавця може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові. Якщо в постанові державного виконавця не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної постановою, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах, та на п. 4. 1. 9 Інструкції з організації примусового виконання рішень на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою ДВС;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва виставити платіжні вимоги про примусове списання коштів боржника та направити дані вимоги в банківські установи негайно, а докази відправки надати суду;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києва накласти арешт на майно боржника та провести його опис та реалізацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2015 розгляд скарги призначено на 20.07.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника ВДВС та невиконання ним вимог ухвали суду, розгляд скарги відкладено до 03.08.2015.

31.01.2015 скаржник через відділ діловодства суду подав уточнену скаргу на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби, відповідно до якої просив доповнити скаргу вимогою про зобов'язання ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві перерахувати грошові кошти сплачені Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" з метою погашення боргу відповідно до платіжних документів наданих боржником суду на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер".

03.08.2015 від ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві через відділ діловодства суду надійшла копія виконавчого провадження №926/11, номер за ЄДРВП №36996022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника ВДВС, розгляд скарги відкладено до 17.08.2015.

Представник стягувача в судовому засіданні 17.08.2015 скаргу підтримав у повному обсязі.

У свою чергу представник боржника в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечив в повному обсязі та зауважив, що рішення Господарського суду міста Києва у даній справі виконав, на підтвердження чого надав платіжні доручення.

Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві в засідання господарського суду свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника ВДВС не перешкоджає розгляду скарги.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у розгляді скарги, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги, Господарський суд міста Києва дійшов наступного висновку.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Одночасно, частинами 1-2 ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Скаржник у скарзі на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві зазначає, що Відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві не вчиняються дії щодо виконання наказу суду.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно з нормою ст. 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На підставі наказу №5011-53/17837-2012 від 26.02.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві 15.03.2013 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36996022.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 09.09.2013 приєднано виконавче провадження №36996022 з примусового виконання наказу №5011-53/17837-2012 від 26.02.2013 до зведеного виконавчого провадження №33082099, яке веде Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

01.11.2013 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, в рамках виконавчого провадження №39858439, винесено постанову від 01.11.2013 про накладення арешту на кошти боржника Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс".

31.10.2014 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження на підставі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з виконанням боржником рішення суду в повному обсязі.

Згідно з Інформацією про виконавче провадження номер за ЄДРВП №36996022, 31.10.2014 вказана постанова про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження скасована.

Відповідно до п. 4.1.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 (далі - Інструкція), якщо в установлений строк рішення боржником добровільно не виконано, державний виконавець за наявності іншого виконавчого провадження або зведеного виконавчого провадження щодо даного боржника виносить постанову про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження або про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження. Така постанова виноситься не пізніше наступного дня після закінчення строку для добровільного виконання.

Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Згідно з п. 4.19.1. - 4.19.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, якщо в районному (міському) органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, то вони об'єднуються у зведене виконавче провадження за постановою державного виконавця (додаток 19) протягом трьох днів після закінчення строку, даного боржнику для добровільного виконання і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження повинні бути приєднані всі інші виконавчі документи, що надходять стосовно стягнень з цього боржника протягом трьох днів після закінчення строку, поданого боржнику для добровільного виконання.

При виконанні зведеного виконавчого провадження, у тому числі, якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника відкрито в кількох органах державної виконавчої служби, зокрема якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць тощо, можуть утворюватись виконавчі групи. Такі виконавчі групи створюються відповідно до Порядку утворення та функціонування виконавчих груп при органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 №37/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за № 624/9223. Передача матеріалів виконавчого провадження до виконавчої групи здійснюється на підставі Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 №38/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 17.05.2004 за № 625/9224.

При задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження слід керуватися вимогами статті 44 Закону.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після повного задоволення вимог стягувачів попередньої черги. У разі недостатності стягненої суми для повного задоволення усіх вимог однієї черги ці вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачеві суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку календарного надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець складає розрахунки і проводить виплати, якщо сума стягнених коштів перевищує 5 відсотків належних до виплати стягувачам сум, але не рідше одного разу на місяць.

Строк проведення виконавчих дій щодо зведеного виконавчого провадження відраховується з моменту приєднання до зведеного виконавчого провадження останнього виконавчого документа.

Після виконання окремого виконавчого документа виконавче провадження за цим виконавчим документом виводиться із зведеного виконавчого провадження постановою державного виконавця (додаток 19) і виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

В даному випадку, суд шляхом дослідження матеріалів зведеного виконавчого провадження знайшов підтвердження доводам скаржника відносно того, що державний виконавець протягом тривалого часу, маючи інформацію про наявність на рахунках боржника грошових коштів, не вчиняв дії, спрямованих на їх стягнення та розподіл між стягувачами.

Зазначені дії (бездіяльність) призводять до знецінення грошових коштів, присуджених до стягнення, а відповідно завдають збитків стягувачу.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що ВДВС не представлено доказів виконання державним виконавцем вищенаведених приписів ведення зведеного виконавчого провадження, в тому числі щодо накладення арешту у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження, з урахуванням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер".

У рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" Європейський суд визнав порушення Україною її зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (п. 1 статті 6 "Право на справедливий суд" та стаття 1 "Захист права власності" Першого протоколу до Конвенції) в зв'язку з систематичним невиконанням державою рішень національних судів. Крім того, було визнано порушення статті 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції в зв'язку з відсутністю у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту від такого невиконання.

Так, стаття 6 Конвенції, зокрема, гарантує право особи на виконання рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку. Стаття 13 Конвенції гарантує право кожному, чиї права і свободи, викладені у Конвенції, порушуються, на ефективний засіб юридичного захисту, який би забезпечував, зокрема, відшкодування за порушене право.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За приписами ч. 1 ст. 27 вказаного Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно зі ч. 1 ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, ст. 52 Закону визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ст. 62 Закону).

Главою 5 Закону визначено особливості звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи.

Так, згідно зі ст. 65 Закону встановлено, що готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи. Вилучена готівка зараховується на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

При цьому, відповідно до ст. 66 Закону у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Згідно з ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ст. 5 Закону державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Також, п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

На підставі зазначених норм чинного законодавства та встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що державний виконавець проявив бездіяльність при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 №5011-53/17837-2012, оскільки, з матеріалів виконавчого провадження № 36996022 вбачається, що після винесення постанови про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 31.10.2014, державним виконавцем не вчинялося жодних дій.

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Що стосується вимог скаржника щодо зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції м. Києві: у відповідності до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" звернутися до органів доходів і зборів, інших органів державної влади, підприємств, установ та організацій, які зобов'язані надати інформацію у триденний строк про відкриті рахунки на сьогоднішній день в банківських установах боржника; накласти на грошові кошти боржника, які знаходяться в касі боржника та опечатати касу боржника; накласти арешт на грошові кошти боржника, що знаходяться на всіх рахунках відкритих в установах банків із метою недопущення відкриття нових рахунків та накладення арешту на всі відкриті рахунки боржника в банківській установі з зазначити посилання на п. 10.3 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, арешт на підставі постанови державного виконавця може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в постанові. Якщо в постанові державного виконавця не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної постановою, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах, та на п. 4.1.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою ДВС; виставити платіжні вимоги про примусове списання коштів боржника та направити дані вимоги в банківські установи негайно, а докази відправки надати суду; накласти арешт на майно боржника та провести його опис та реалізацію; перерахувати грошові кошти сплачені Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" з метою погашення боргу відповідно до платіжних документів наданих боржником суду на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер", то суд зазначає, що вчинення вказаних дій відноситься до компетенції органів державної виконавчої служби та суд не наділений повноваженнями втручатись в їх діяльність та зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, що викладена ним у постанові від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та, зокрема, зазначається, що суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві підлягає частковому задоволенню.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпартнер" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 5011-53/17837-2012 - задовольнити частково.

2. Визнати незаконною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві під час виконання наказу Господарського суду міста Києва №5011-53/17837-2012 від 26.02.2013.

3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії по виконанню наказу Господарського суду міста Києва №5011-53/17837-2012 від 26.02.2013.

4. В іншій частині скарги - відмовити.

Суддя О.А. Грєхова