Постанова

від 18.08.2015 по справі 922/1007/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. Справа № 922/1007/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Даниленко Т.П.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. №08-11/4840/2-14 від 29.12.2014 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (директор), ОСОБА_3 (дов. б/н від 30.04.2015 р.)

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№3914Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 11 червня 2015 року у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск", м. Харків

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Охтай огли, м. Харків

про повернення майна та відшкодування доходів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив зобов'язати ТОВ "Вереск" повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,0474 га, що розташована по пр-ту Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові та стягнути з ТОВ "Вереск" на свою користь доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 141496,24 грн.; судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2015 р. у справі №922/1007/15 (головуючий суддя Шарко Л.В., суддя Прохоров С.А., суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Вереск" на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна, в розмірі 141 496,24 грн. В решті позову відмовлено.

ТОВ "Вереск" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Третя особа вимоги ухвали суду від 27.07.2015 не виконала, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надала, в судове засідання свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Нез'явлення в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Вереск" є власником нежитлової будівлі літ. "А-1" по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу № 342 від 16.11.1995 р., посвідченого 21.11.1995 р. 2-ю ХДНК та зареєстрованого в реєстрі за № 2-14350 (т.1 а.с. 95-98) та свідоцтва про право власності від 19.12.1995 р. за № 372 (т. 1 а.с. 101), що також підтверджується інформацією з КП "Харківське міське БТІ" № 9410 від 09.12.2014 р.

12.12.2014 р. головним спеціалістом відділу контролю за використанням земель Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради у присутності інженера-геодезиста та інженера землевпорядника були здійснені відповідні заходи контролю за додержанням вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, що розташована по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові, про що складений акт (т. 1 а.с. 14-18).

Актом обстеження та визначення меж, площі та конфігурації вказаної земельної ділянки встановлено, що ТОВ "Вереск" з 19.12.1995 р. використовує земельну ділянку площею 0,0376 га по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1" (кафе з прибудовою) без оформлення документів на право власності або користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статті 125 Земельного кодексу України.

Відповідно до листа ДПІ у Московському районі м. Харкова № 6948/9/20-34-15-03-38 від 13.10.2014 р. ТОВ "Вереск" перебуває на обліку в ДПІ як землекористувач земельної ділянки по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові. Плата за землю протягом 2011-2014 років підприємством не здійснювалась (т. 1 а.с. 21).

Речові права ТОВ "Вереск" на земельну ділянку не зареєстровані, останній не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта від 20.11.2014 р. за № 29794469 (т. 1 а.с. 29), листами Управління Держземагентства у м. Харкові № 4588/08 від 13.10.2014 р. (т. 1 а.с. 26) та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради № 11486/0/225-14 від 30.10.2014 р. (т. 1 а.с. 25).

Наведене, на думку Харківської міської ради, свідчить про те, що ТОВ "Вереск" безпідставно користується вказаною земельною ділянкою, а несплата орендної плати, призвело до фактичного безоплатного отримання ТОВ "Вереск" послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходів в результаті використання цієї земельної ділянки.

Вказані обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до господарського суду з позовом про зобов'язання ТОВ "Вереск" звільнити земельну ділянку та стягнення з останнього суми несплаченої плати за користування земельною ділянкою, як отриманий дохід від використання безпідставно набутого майна.

В обґрунтування розрахунку доходу, одержаного ТОВ "Вереск", позивач посилається на те, що розмір доходу (реального набуття відповідача) від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, був розрахований міською радою в сумі 141 496,24 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

Відмовляючи в частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки, господарський суд Харківської області прийшов до висновку, що зобов'язання повернути в натурі спірну земельну ділянку є порушенням права власності на нерухоме майно відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, суд першої інстанції визнав їх законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

В статті 41 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (статті 179 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як вже зазначалось віще, відповідач набув право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові, яке розташоване на спірній земельній ділянці на підставі договору купівлі-продажу № 342 від 16.11.1995 р.

Факт приймання-передачі предмету договору підтверджується актом від 06.12.1995 р. (т. 1 а.с. 99).

ТОВ "Вереск" отримано свідоцтво № 372 про право власності від 19.12.1995 р., що спростовує твердження позивача про безпідставне користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

В 1989 році на підставі рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів №82-26 від 12.04.1989 р. на об'єкт нерухомості по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові виготовлений будівельний паспорт (т. 1 а.с. 102-127).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача в примусовому порядку звільнити земельну ділянку та передати її в натурі позивачу є порушенням права власності відповідача, гарантованого статтею 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлею з посиланням на її самовільне зайняття.

Слід зазначити, що не оформлення права користування земельними ділянками, на яких розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомості на користування нерухомістю.

Отже, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги Харківської міської ради щодо зобов'язання відповідача повернути в натурі земельну ділянку, розташовану по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові, площею 0,0376 територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради не підлягають задоволенню.

Разом з тим, земельним законодавством України передбачений спеціальний правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний з переходом права на будівлю і споруду.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До особи, яка набуває право власності на нерухоме майно (будинок, будівлю або споруду), це майно фізично переходить разом із земельною ділянкою, на якій воно розташоване, оскільки воно з нею нерозривною пов'язане. У разі, якщо у відчужувача відповідного нерухомого майна було відсутнє право власності або користування на земельну ділянку, то така земельна ділянка набувається новим власником майна за рахунок територіальної громади міста Харкова, оскільки відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, перебувають в запасі земель державної та комунальної власності та перехід прав на ці землі не охоплюється диспозицією статті 120 Земельного Кодексу України.

Умовою для переходу прав на землю до нового власника будівлі є наявність цих прав у колишнього власника будівлі, які повинні бути належним чином оформлені/зареєстровані на момент переходу права власності на будівлю.

Відсутність речових прав на земельну ділянку у колишнього власника будівлі в момент переходу права власності на будівлю робить неможливим перехід права на земельну ділянку до нового власника будівлі, а тому й свідчить про відсутність достатньої правової підстави у нового власника будівлі для набуття майна (земельної ділянки) в контексті статті 1212 Цивільного кодексу України.

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листами Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області та Департаменту земельних відносин Харківської міської ради підтверджується відсутність зареєстрованих речових прав на землю за відповідачем та за колишнім власником будівлі.

Судова колегія вважає правильним висновок господарського суду першої інстанції про те, що у Харківської міської ради правомірно виникло право на застосування до спірних правовідносин статті 1212 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що правова підстава для набуття (збереження) майна (земельної ділянки по пр. Тракторобудівників, 160-Б), у відповідача відсутня.

У відповідності до частини першої статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Розмір отриманого відповідачем доходу від безпідставно набутого майна - земельної ділянки, яка розташована по пр. Тракторобудівників, 160-Б у м. Харкові, розрахований позивачем на підставі даних нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 р. та 01.01.2013 р., яка затверджена рішеннями Харківської міської ради від 25.12.2007 р. № 335/07 та від 03.07.2013 р. № 1209/13.

Згідно розрахунків доходу, одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова, розмір одержаного відповідачем доходу розрахований як різниця між розміром плати за землю, яка повинна була надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою за користування земельною ділянкою за період 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р. складає 99 262,72 грн., за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. складає 42 233, 52 грн. Всього - 141 496,24 грн. (т. 1 а.с. 20, 21).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що акт обстеження від 12.12.2014 р. є неналежним доказом, оскільки складений без участі відповідача або його представника є безпідставними з огляду на наступне.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. за №1188/13 затверджено Положення про Департамент самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради, відповідно до п.п. 3.2.1.-3.2.3. якого Департамент має право обстежувати будь-які земельні ділянки в межах міста Харкова з метою здійснення контролю за дотриманням порядку їх використання та охорони, складати акти обстеження стану земельних ділянок та дотримання умов їх використання та охорони.

Чинним законодавством не передбачено вимог щодо складання працівниками органів місцевого самоврядування під час виконання своїх повноважень, передбачених статтею 189 Земельного кодексу України, акту обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за участю відповідача, залишення його копії акту тощо.

Стосовно доводів апелянта про незаконність проведення позивачем перевірки, у зв'язку з дією в Україні мораторію на проведення перевірок підприємців контролюючими органами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців державними контролюючими органами.

Втім, відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" Харківська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який наділений правом представляти інтереси територіальної громади, а не контролюючим органом.

Перелік контролюючих органів не визначено в одному конкретному нормативному акті. Із систематизованим переліком контролюючих органів можна ознайомитися, зокрема, в мережі Інтернет (Національний реєстр контролюючих органів: тощо)

У даному випадку Харківською міською радою не проводилось перевірочних дій, а вживались заходи самоврядного контролю за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, передбачених статтею 189 Земельного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 р. у справі №922/1007/15 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 р. у справі №922/1007/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 20.08.2015 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.