Ухвала

від 18.11.2015 по справі 922/1007/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 листопада 2015 року Справа № 922/1007/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Сибіги О.М. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справіГосподарського суду Харківської області за позовомХарківської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вереск" третя особаФізична особа-підприємець ОСОБА_1 проповернення майна та відшкодування доходів

ВстановиВ:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно із вимогами ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній до 01.09.2015) судовий збір справлявся у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачувався у розмірі 2 відсотка ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484 - VIII від 22.05.15 (який набрав чинності з 01.09.2015) було внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Так, за подання до господарського суду касаційних скарг на рішення суду, сплачується 120% ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. При цьому приписи наведеного Закону не містять положень про сплату судового збору, виходячи з оспорюваної частини рішення.

У даній справі заявлено дві вимоги майнового характеру, а саме: повернення безпідставно набутого майна - земельної ділянки та відшкодування доходів, отриманих від безпідставно набутого майна. Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

До касаційної скарги додано платіжне доручення № 4081/з1 від 10.09.2015 на суму 3395,90 грн., яке не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі за наявності двох вимог майнового характеру.

Після усунення обставин, що зумовили повернення касаційної скарги, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

Керуючись ст. 86,п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вереск" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 у справі № 922/1007/15 повернути скаржнику.

Головуючий: Сибіга О.М.

Судді: Костенко Т.Ф.

Ходаківська І.П.