Постанова

від 18.08.2009 по справі 10/15-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/15-09

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" серпня 2009 р.                                                           Справа № 10/15-09

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка", с. Глинівці Андрушівського району Житомирської області

на рішення господарського суду Вінницької області

від "26" березня 2009 р. у справі № 10/15-09 (суддя Даценко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка", с. Глинівці Андрушівського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький", с.Махаринці Козятинського району Вінницької області  

про  стягнення 168281,86 грн.

з перервою в судовому засіданні оголошеною з 11.08.2009р. по 18.08.2009р. згідно  ст.77 ГПК України  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 26.03.2009р. у справі №10/15-09 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький" про  стягнення 168281,86 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення з підстав, викладених у скарзі, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.25).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- до моменту порушення справи про банкрутство ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" останнє не мало грошового зобов"язання перед позивачем, що вбачається з пунктів 3, 5 договору №15/10-07 від 15.10.2007р., а тому, враховуючи норми ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач не є конкурсним кредитором;

- грошові зобов"язання, між сторонами виникли 16.01.2009р., після направлення відповідачу претензії, в якій позивач відмовився від виконання умов договору №15/10-07 в натурі і просив відшкодувати йому збитки на підставі ст.ст.612, 623 ЦК України;

- на підставі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги позивача є поточними, оскільки виникли після порушення справи про банкрутство ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький";

- вимога ч.4 ст.13 зазначеного Закону про введення мораторію на виконання боржником грошових зобов"язань, що виникли до введення мораторію, на позивача не поширюється, оскільки грошове зобов"язання у відповідача перед позивачем виникло після порушення справи про банкрутство та введення мораторію.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін в судове засідання не з"явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький" (виконавець) укладено договір №15/10-07 на переробку цукрових буряків на давальницьких умовах (далі - договір), згідно п.1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов"язується здійснити на умовах цього договору обробку цукрового буряка у готову продукцію цукор-пісок та побічний продукт переробки - жом і мелясу, а замовник зобов"язується прийняти продукцію і оплатити виконану роботу (а.с.8-9).

Згідно п.2.1 договору, виготовлення продукції проводиться з давальницької сировини замовника. За винятком матеріалів потрібних для технологічного процесу, які надає виконавець. Фактична розрахункова кількість цукрового буряка, переданого на переробку, засвідчується приймальною квитанцією. Загальна кількість переданого на переробку цукрового буряка оформляється двостороннім актом приймання-передачі.

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що виконавець зобов"язаний, зокрема, переробити всю кількість доставленого цукрового буряка та розфасувати готову продукцію в мішки. Після 10 днів від початку переробки, передавати замовнику щодекадно цукор-пісок, жом та мелясу виходячи із планового нормативу. Остаточно передати замовнику: цукор-пісок - не пізніше 30 днів після завершення сезону переробки; жом - до 01 квітня 2008 року. Мелясу до 01 квітня 2008 року.

З акту розрахунку по цукрових буряках від 26.12.2007р. та накладної №545 від 26.12.2007р. вбачається, що на переробку було передано 749,571 тон цукрового буряку, з якого нараховано цукру - 40,160 тон, жому - 341,800 тон, патоки - 15,800 тон (а.с.10,35).

Як вбачається з акту №ЦМ-0000006 здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідачем були надані послуги з переробки цукрового буряку на загальну суму 43723,92 грн. (а.с.38)

Як вказує позивач, відповідачем, на виконання умов договору, було поставлено лише жом, а цукор-пісок та меляса, в порушення п.п. 3.3, 3.4 договору, передані не були.

18.09.2008р. сторонами було складено акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" не поставлено ТОВ "Спіка"  40,160 тон цукру та 15,800 тон патоки, а також не сплачено 10549,50 грн. за надані останнім автопослуги (згідно рахунку №16 від 07.11.2007р.) (а.с.11,37).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання щодо поставки цукру-піску і патоки, а також оплати автопослуг, позивач направив відповідачу претензію №1 від 24.09.2008р. з вимогою негайно відвантажити 40,160 тон цукру та 15,800 тон патоки, а також сплатити 10549,50 грн. за автопослуги (а.с.12).

16.01.2009р. позивач повторно направив відповідачу претензію №1, в якій повідомив про відмову від виконання зобов"язання в натурі і про необхідність негайного відшкодування понесених ТОВ "Спіка" збитків, які складають: за цукор-пісок - 12802,36грн., патоку - 29230,00 грн., а також 10549,50 грн. за автопослуги, всього - 168281,86 грн. (а.с.14). Однак зазначені вимоги відповідачем виконані не були.

За вказаних обставин, ТОВ "Спіка" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовною заявою від 22.01.2009р. про стягнення з ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" 168281,86 грн. боргу (а.с.4-5).

З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:

28.07.2008р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/137-08 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Козятинському районі про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький" банкрутом (а.с.52).

16.09.2008 року в газеті "Голос України" №175 опубліковано оголошення про порушення справи №10/137-08 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий завод "Махаринецький".

Місцевий господарський суд своєю ухвалою підготовчого засідання від 09.06.2009р. розпорядником майна боржника призначив арбітражного керуючого Глєбова В. Ф. та затвердив реєстр вимог кредиторів боржника (а.с.53).

Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Нормою вказаної статті передбачено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Виходячи з аналізу положень вказаної статті до складу грошових зобов"язань не включаються речово-правові вимоги з повернення індивідуально-визначеного майна або майна, визначеного родовими ознаками, оскільки кредитор в цьому випадку має речово-правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.

Слід зазначити, що у даній справі вимоги ТОВ "Спіка" про сплату вартості транспортних послуг у сумі 10549,50 грн. є грошовими.

Водночас, у боржника було наявне зобов"язання за договором №15/10-07 по поставці цукру та меляси, яке за своїм змістом є речово-правовим.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача запаси цукру і меляси у відповідача були відсутні на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

У випадку відсутності майна, що повинно бути повернене, такий кредитор має право заявити грошові вимоги, які ґрунтуються на грошових зобов'язаннях по відшкодуванню шкоди внаслідок невиконання договору, внаслідок чого речово-правові вимоги трансформуються у грошові та включаються до реєстру вимог кредиторів в порядку статті 14 Закону. Відповідно до частини 15 статті 11 Закону після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону. При цьому законодавець не обмежує право кредиторів з речово-правовими вимогами заявити грошові вимоги по зобов'язаннях з відшкодування шкоди внаслідок невиконання правочину до боржника.

Таким чином, майновий кредитор за договором переробки у даному випадку стає конкурсним кредитором та має заявити свої грошові вимоги в процедурі ліквідації.

Вимоги ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" є конкурсними, у зв"язку з чим, воно повинно було заявити грошові вимоги до боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 02.04.2008р. №Б15/48/02.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Спіка" не зверталося з грошовими вимогами до ТОВ "Цукровий завод "Махаринецький" у процедурі його банкрутства у справі №10/137-08.

Згідно ч.2 ст.14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зазначеного, суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 26.03.2009 року прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області  від "26" березня 2009 р. у справі № 10/15-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Спіка", с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області - без задоволення.

2. Справу № 10/15-09 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.