Постанова

від 26.08.2009 по справі 20/51

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/51

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.08.2009                                                                                           № 20/51

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Переяславська  М.В. ( за довіреністю)

від відповідача: представник – не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2009

 у справі № 20/51 (суддя  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів"

 до                                                   Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця" Головне комерційне управління

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 5630,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

 В березні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду з позовом  про  стягнення з відповідача вартість майнової шкоди в сумі 5 630,63 грн.? завданої внаслідок недостачі вантажу, який був прийнятий відповідачем до перевезення.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.04.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.  

          Не погодившись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апелянт посилається на те, що судом  першої інстанції  неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а саме скаржник зазначає, що суд першої інстанції  не дав правової оцінки змісту комерційних актів, з яких вбачається вина залізниці.

          Відповідач  надав відзив на апеляційну скаргу , в якому просить апеляційну скаргу  залишити без задоволення, а рішення – без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржене рішення слід скасувати в повному обсязі з наступних підстав.

07.03.08 між позивачем  (за текстом договору “покупець”) та компанією “Kafton Trade, INC” (“продавець”) був укладений контракт купівлі-продажу   №07/08 (далі –контракт)(а.с.45).

Згідно з п.1.1 контракту продавець зобов'язався  поставити покупцю продукцію, асортимент, якість, кількість, ціна, строки та умови поставки якої визначені в  додатках до даного контракту, які є його невід'ємною частиною, а покупець - оплатити відвантажену продукцію на умовах, визначених контрактом.

Вантажовідправник продукції зазначається в додатках до контракту (п.1.2 контракту).

За змістом п. 2.3 контракту відвантаження починається після виконання покупцем умов отримання залізничною станцією вантажовідправника телеграм про підтвердження перевезення та оплати на території України, а також отримання від покупця інструкцій з оформлення залізничних накладних для безперешкодного проходження вантажу по території Російської Федерації та по території України.

Датою надходження на станцію призначення та датою переходу права власності на поставлену продукцію вважається дата штемпеля на станції Нікополь на залізничній накладній (УМВС).

На виконання умов контракту компанія “Kafton Trade” виставила позивачеві інвойси на оплату вартості коксу кам'яновугільного: № 0107/3 від 01.07.08 на суму 58 125,60 доларів США та №0107/4 від 01.07.08   на суму 89 610,30 доларів США (вартість однієї тонни складає 270,00 доларів США).

Позивач здійснив оплату коксу згідно умов контракту, що підтверджується платіжним дорученням (МТ103) № 3461 від 22.07.08  (а.с.24).

В п.5.3 контракту зазначено, що продавець направляє разом з вагоном документи  на відвантажену продукцію,  в т.ч. залізничну накладну СМГС – один оригінал на кожний вагон.

25.06.08 відповідно до накладної № Д 0847707 ТОО “Сари-Арка Спецкокс” було відправлено на адресу позивача вагон № 67380584 з вантажем –кокс кам'яновугільний (спецкокс фракції 10-25мм) вагою 65000 кг “навалом”. У графі 45 зазначеної накладної відсутні відмітки вантажовідправника про здійснення опломбування вантажу (а.с.8).

25.06.08 відповідно до накладної № Д 0847710 ТОО “Сари-Арка Спецкокс” було відправлено на адресу позивача вагон № 62831516 з вантажем -  кокс кам'яновугільний (спецкокс фракції 10-25мм) вагою 65000 кг “навалом” (а.с.10).

При видачі вантажу за накладною № Д0847707 станцією Нікополь Придніпровської залізниці здійснено зважування вагону № 67380584, за результатами якого складено комерційний акт № 049807/109. Даним актом встановлено, що  при  зважуванні вагону на електронних вагах покупця виявилась нестача 2600 кг коксу кам'яновугільного. Вказаним актом було також встановлено, що вантаж у вагоні вміститися міг, у накладній рівень завантаження та маркування не вказані; в дійсності завантаження  відповідне акту загальної форми №8164, завантаження шапкою вище рівня бортів 20 см., вантаж не  маркований , над першими люками заглиблення  розміром 300х280х20 см, над 7-ми люками заглиблення розмірами 150х280х100см., люки щільно закриті, течі вантажу немає.                 

Що стосується вагону № 62831516 за відправкою № Д0847710,   на станції Куп'янськ-Сортувальний Південної залізниці у даному вагоні було виявлено нестачу 4100 кг коксу кам'яновугільного, про що було складено комерційний акт № 576659/972/112 (про стан завантаження та контрольного зважування).

В даному комерційному акті  зафіксовано, що в вагоні завантаження нерівномірне, хвилеподібне, нижче бортів 150мм,  з північної  сторони до головних дверей виявлений скіс 2000х2000 і глибиною 1000мм, люки щільно закриті, течі вантажу немає (а.с.12-13).

Кінцеву недостачу встановить станція призначення при розвантаженні та протирці вагону.

На станції Нікополь Придніпровської залізниці при видачі вантажу різниці проти зазначеного комерційного акту не встановлено, про що зроблена відмітка у акті.

13.02.09 позивачем було надіслано на адресу Головного комерційного управління Укрзалізниці претензії № 621-7528/4016 та № 622-7578/4016 з вимогою про відшкодування вартості втраченого вантажу у розмірі 5 630,63 грн.

Відповідач дані претензії повернув без розгляду по суті.

На території України відносини у сфері міжнародного залізничного вантажного сполучення регулюються, в т.ч. Багатосторонньою угодою (не СНД), Країни - учасниці, від 01.11.1951, "Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС)".

Згідно зі ст.9 Конституції України дана угода є частиною національного законодавства України.

Частиною 2 ст.4 ГПК України встановлено, що у випадку якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Крім того, у постанові Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 246 “Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення” зазначено про приєднання Державної адміністрації залізничного транспорту України до цих угод і про необхідність залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам та вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод.

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) та Конвенція про міжнародні залізничні перевезення “КОТІФ” передбачають обов'язковий досудовий претензійний порядок врегулювання спору.

Матеріали справи містять докази надіслання позивачем документів, необхідних для належного розгляду претензій Головним комерційним управлінням “Укрзалізниці” (відповідачем у справі).

Отже, дотримання позивачем обов'язкового досудового претензійного порядку врегулювання спору є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, обставинам та матеріалам справи.

Відповідно до §§ 5, 6 ст.8 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі –Угода) договір перевезення вважається укладеним з моменту приймання станцією відправлення вантажу та накладної до перевезення. Приймання до перевезення засвідчується накладенням на накладну календарного штемпеля станції відправлення.  Крім того, станція відправлення повинна проставити календарний штемпель на додаткових листах, які прикріплені до накладної у відповідності до  § 12 ст.7.

Календарний штемпель має бути накладено негайно після здачі відправником всіх вантажів, перерахованих у накладній.

Після накладення штемпелю накладна є доказом укладення договору перевезення.

25.06.08 станцією Кизилжар КЗХ 676700 (Казахстан) було прийнято вантаж до перевезення, що підтверджується  накладенням календарного штемпелю в графах 3 та 46 накладних.

Відповідно до § 1 ст. 22 Угоди залізниця, яка прийняла вантаж до перевезення по накладній УМВС, відповідальна за виконання договору перевезення на  всьому шляху слідування вантажу до його видачі на станції призначення. Параграфом 3 цієї ж статті передбачено, що кожна наступна залізниця, яка приймає вантаж до перевезення разом з накладною, вступає тим самим в цей договір перевезення та приймає на себе зобов'язання по цьому договору.

Отже, виходячи зі змісту зазначеного параграфу, припускається відповідальність залізниці, зокрема за шкоду, що виникла внаслідок повної або часткової втрати, нестачі маси вантажу під час перевезення.

В § 1 ст.23 Угоди зазначено, що залізниця відповідальна в межах умов, які встановлені цим розділом за прострочку доставки вантажу та за шкоду, яка виникає в зв'язку з повною або частковою втратою, недостачею маси, пошкодження, псування або зниження якості вантажу по іншим причинам за час з моменту прийняття вантажу до перевезення до видачі його на станції призначення.

Як було зазначено вище, комерційним актом №  576659/972/112 зафіксовано, що в вагоні № 62831516 завантаження нерівномірне, хвилеподібне, нижче бортів 150мм, з північної  сторони до головних дверей виявлений скіс 2000х2000 і глибиною 1000мм, люки щільно закриті, течі вантажу немає. Комерційним актом № 049807/109 зафіксовано, що в вагоні №67380584 завантаження шапкою вище рівня бортів 20 см., вантаж не  маркований, над першими люками заглиблення  розміром 300х280х20 см, над 7-ми люками заглиблення розмірами 150х280х100см., люки щільно закриті, течі вантажу немає.                 

На станції Нікополь Придніпровської залізниці при видачі вантажу різниці проти зазначеного комерційного акту не встановлено, про що зроблена відмітка у акті.

Отже, із встановленних вище обставин вбачається, що  відповідач не довів наявності умов, передбачених § 3 ст. 23 Угоди, які звільнюють перевізника від відповідальності, а саме,  відсутності його вини в недостачі вантажу у вагоні №62831516 в кількості 4100 кг. та у вагоні № 67380584 в кількості 2600 кг.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнути вартість недостачі коксу у вагонах № 62831516 та № 67380584 на суму  5630,63  грн.  

З огляду на викладене вище, апеляційна скарга  Відкритого акціонерного товариства  „Нікопольський завод феросплавів” підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від  21.04.09 - скасуванню.

Судові витрати у відповідності до ст.. 49 ГПК України  покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  „Нікопольський завод феросплавів” задовольнити.

          2.  Рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.09 по справі № 20/51 скасувати.

          3. Позов Відкритого акціонерного товариства  „Нікопольський завод феросплавів”  задовольнити повністю.

             Стягнути з Державної  адміністрації залізничного транспорту  України „Укрзалізниця”  (Головне комерційне управління) (03680, м. Київ-150, вул. Тверська, 5, р/р №26006000534 у АБ „Експресбанк” , м. Київ, МФО 322959, код 20078961) на користь  Відкритого акціонерного товариства  „Нікопольський завод феросплавів”  ( 53213, м. Нікополь, вул.. Електрометалургів, 310, р/р № 26009132197001 у КБ „Приватбанк” , МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520 ) 5 630 грн. 63 коп. вартість майнової шкоди,  153 грн. 00 коп.  витрати по оплаті державного мита та 118 грн. 00 коп.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 20/51   направити до Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді