Постанова

від 15.09.2009 по справі 12/342

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/342

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" вересня 2009 р.                                                           Справа № 12/342

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача : не з"явився,

від відповідача : Сірика В.П. - голови СФГ  "Надія",

розглянувши апеляційну скаргу Селянського (  фермерського ) господарства "Надія",

с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області  

на рішення господарського суду Житомирської області

від "20" травня 2009 р. у справі № 12/342 ( суддя Сікорська Н.А. )

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Херсон",

м. Херсон

до Селянського ( фермерського ) господарства "Надія", с. Ягодинка

Червоноармійського району Житомирської області  

про стягнення 300 000,00 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.05.2009 р. у справі №12/342 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Херсон"             ( м. Херсон  ) до Селянського (  фермерського ) господарства "Надія" ( с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області ) про стягнення 300 000,00 грн. задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 150 000,00 грн. боргу,                      150 000,00 грн. процентів за користування коштами, 3000,00 грн. витрат по сплаті державного та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати частково з підстав, зазначених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у сумі отриманої відповідачем попередньої плати 150 000,00 грн. та компенсації за користування кредитними ресурсами позивача до 01.10.2008 р. в сумі 10 110,42 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а саме:

- в договорі №53 від 15.05.2008 р. сторонами не було обумовлено порядку письмового повідомлення покупця про наявність товару в пункті поставки, а в п.4 договору чітко записано, що передача товару (приймання-передача) здійснюється в пункті поставки;

- якщо про інший термін, ніж передбачено договором, переписка не велась, то 30 вересня або на наступний день представник позивача повинен був прибути в пункт поставки з довіреністю для прийому товару, однак позивач не звертався з жодним зверненням за отриманням товару;

- в період строку поставки і в своїх наступних вимогах позивач не вимагав виконання поставки товару, а вимагав повернення передоплати за товар, що свідчить про його небажання отримувати товар;

- письмове повідомлення відповідача про наявність товару в пункті поставки (його відсутність є єдиним аргументом позивача та суду першої інстанції) договором не передбачено і в попередніх господарських відносинах не використовувалось;

- відсутності повідомлення недостатньо для висновку про те, що відповідач вчинив господарське правопорушення;

- надані відповідачем документи підтверджують наявність товару в обумовлені договором строки і кількості.

У судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Позивач свого представника в засідання суду не направив. У письмовому відзиві за №226 від 31.07.2009 р. на апеляційну скаргу проти її доводів й вимог заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу - без задоволення, а також заявив клопотання про розгляд скарги без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Херсон" ( м. Херсон ).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Матеріали справи свідчать, що в березні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Херсон", м. Херсон подало до господарського суду Житомирської області позовну заяву, в якій з посиланням, зокрема на певні положення ст.ст. 20, 173,174,175,193,217,218,219,231,232 ГК України, ст.ст.16,610,612 ЦК України   просило стягнути із  Селянського  ( фермерського ) господарства "Надія", с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області ( вказану особу зазначено в якості відповідача ) 150 000,00 грн. боргу - повернення попередньої оплати, перерахованої позивачем на виконання договору поставки №53, згідно з п.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу 700 тонн проса на суму 700 000,00 грн., та           150 000,00 грн. штрафних санкцій  ( ця сума є зменшеною у порівнянні з нарахованими позивачем у відповідності з п.п.10.3, 10.4., 10.5. договору сумами санкцій - штрафів, пені).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.03.2009 р. вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №12/342 ( а.спр.1 ).

У додаткових поясненнях ( а.спр.66,67 ) позивач уточнив, що, крім основного боргу, просить стягнути з відповідача 150 000,00 грн. процентів за користування коштами, перерахованими в якості попередньої оплати.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Житомирської області від 20.05.2009 р. у справі №12/342 позов задоволено ( а.спр.80-82 ).

Мотивуючи своє рішення, місцевий суд з посиланням на умови договору поставки, положення Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів, приписи ст.ст.6,11,525,526,627,629,664,693,712 ЦК України, ст.265 ГК України зазначив, що відповідач дійсно не виконав свого обов'язку щодо передачі товару у встановлений строк, у зв"язку з чим визнав позов обґрунтованим й таким, що підлягає задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.05.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дабл ю Джей-Херсон" ( покупець ) та Селянським ( фермерським ) господарством "Надія" ( постачальник ) укладено договір поставки №53 (а.с.10), згідно з п.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу 700 тонн проса на суму 700 000,00 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено строк поставки до 01.10.08р.

За п. 7.1 договору пунктом поставки являється с. Ягодинка Червоноармійського р-ну  Житомирської області на умовах ЕХW (ИНКОТЕРМС 2000).

Відповідно до п. 6.1 договору сторони обумовили, що оплата товару здійснюється в формі попередньої оплати за партію товару в кількості 150 тонн на суму 150000,00 грн., решта товару оплачується на протязі 3-х банківських днів з моменту поставки товару.

У випадку непоставки чи прострочки поставки товару у вказані в договорі строки, за користування коштами, отриманими в якості попередньої оплати, постачальник щомісячно виплачує 20% в місяць від суми попередньої оплати з дня, коли за товар була здійснена попередня оплата до дня фактичної передачі товару чи повернення суми попередньої оплати (п.10.4. договору).

Позивач свої зобов'язання в частині здійснення попередньої оплати в сумі         150000,00 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями №6 від 14.07.08р. та №107 від 16.05.08р. (а.с.16,17).

За даними позивача відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару в порядку та строки, обумовлені договором.

Позивач вказав, що після спливу строку поставки, передбаченого п. 5.1 договору, втратив інтерес до подальшого його виконання відповідачем, тому листом №2/420 від 23.10.08р. та претензією від 12.12.08р. (а.с. 11,112), керуючись п. 5.4 договору, вимагав повернення суми попередньої оплати.

У відповіді на претензію (а.с. 13) відповідач визнав отримання ним         150000,00 грн. передоплати, однак просив надати додатковий час для проведення розрахунків.

Оскільки позивач вважає, що відповідач порушив умови договору, на  підставі    п. 10.4 договору до стягнення з останнього нараховано 240000,00 грн. процентів за користування коштами, отриманими в якості попередньої оплати.

Однак, керуючись принципами розумності та справедливості, заявив до стягнення лише  150000,00 грн. як проценти за користування коштами.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо порушення відповідачем умов договору, позивач вказав, що СФГ "Надія" повинно було письмово повідомити позивача про готовність товару для надання у розпорядження ТОВ "Дабл ю Джей-Херсон", що в свою чергу зроблено не було.

Відповідач і у письмовому відзиві на позов, і в апеляційній скарзі вважає, що належним чином виконав умови договору, оскільки товар був готовий для надання у розпорядження позивача в передбачені договором строки, однак позивач не з'являвся для його отримання в пункт відправки.

Як  докази наявності проса на період, встановлений в договорі, надав  договори, укладені між відповідачем, який виступав в якості покупця, та  сільськогосподарськими підприємствами - продавцями проса (а.с. 38-44). Крім того, надав довідки  сільгосппідприємств - продавців проса про  наявність у них проса станом на 25.09.08 та 01.03.09 (а.с. 31-37).

Водночас відповідач надав і власну довідку про наявність проса станом на вищевказані дати.  

Пояснив, що про готовність товару для передачі позивачу, повідомляв останнього в телефонному режимі. Доказів такого повідомлення до матеріалів справи не надано. Також зазначив, що в минулий період, по аналогічному договору, позивач, в обумовлений договором поставки термін, без повідомлення про готовність товару до передачі, з'являвся до нього за товаром.

При цьому звернув увагу, що в листі позивача від 23.10.08 р. (а.с.11, 13) йдеться про відсутність у останнього контракту на експорт та вважає, що саме ця обставина стала підставою відмови позивача від  отримання проса.

Крім того, вказав, що договір був укладений на  умовах  (ІНКОТЕРМС 2000), згідно з яким пункт А.8. не зобов'язує  постачальника попередньо надавати  докази поставки, транспортні документи чи еквівалентні електронні повідомлення.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На думку апеляційного суду, позивач довів ті обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, його позов є обґрунтованим з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням договору поставки.

У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічними є положення ч.1 ст. 712 ЦК України.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ч. 4 ст. 265 ГК України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця  передати  товар  покупцеві  вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Аналогічні положення містять і Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), введені в дію з 01.01.2000 року, на які посилається позивач.

Зокрема, умови поставки ЕXW - "франко-завод", на які сторони посилаються в п. 7 договору "Пункт поставки", означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

За ст. А.4. Правил продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів. Якщо сторони не узгодили конкретної точки в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього точок, продавець може вибрати таку точку в межах місця поставки, яка найбільш відповідає його цілям.

Відповідно до ст.А.7 Правил продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності зі статтями А.4 і А.7/Б.7.

З вказаного вбачається, що у будь-якому випадку, згідно з умовами договору  продавець зобов'язаний був проінформувати покупця у строк, встановлений договором, що товар готовий до передання покупцеві у належному місці.

Натомість, позивач стверджує, що не був повідомлений відповідачем про готовність товару до передачі в строки та місці, обумовлені договором, доказів такого повідомлення до матеріалів справи не надано.

Статтями 525, 526, ч.1 530 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк   ( термін ).

В порушення вищезазначених норм відповідач не виконав свого обов'язку щодо передачі товару у встановлений строк .

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що він в телефонному режимі, повідомляв позивача про готовність товару до передачі, керуючись ст.ст. 34,43 ГПК України, суд першої інстанції правильно не розцінив як належні докази по справі, а інші заперечення - як  суттєві.

Судова колегія вважає, що надані відповідачем докази наявності у нього проса на період, коли мала відбутися його поставка ( укладені СФГ "Надія" договори поставки проса із сільськогосподарськими товариствами, кооперативом, господарством ), не спростовують факт неналежного повідомлення про це позивача у даній справі.

Посилання позивача в листі від 23.10.08р. (а.с.11) на відсутність контракту на експорт також не спростовують вищевказаного факту.

Слід вказати, що у зазначеному листі оговорено відсутність контракту після спливу встановленого сторонами строку поставки товару, тому заперечення відповідача в цій частині жодним чином не може вплинути на результат вирішення спору.

За положеннями ч.ч. 2,3 ст. 693 ЦК України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та ту обставину, що відповідач в обумовлені договором строки не виконав зобов'язання щодо поставки товару, як вважає колегія суддів,  позивач правомірно вимагає стягнення перерахованої суми - повернення попередньої оплати ( в апеляційній скарзі відповідач погоджується зі стягненням з нього 150 000,00 грн. боргу ) та 150 000,00 грн. процентів за користування коштами ( аналогічного висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись ).

Слід вказати, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Правові підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін.

В апеляційній скарзі СФГ "Надія" вважає, що з нього слід стягнути, крім суми попередньої оплати, 10 110,42 грн. ( а не 150 000,00 грн. ) процентів за користування чужими коштами за період до 01.10.2008 р.

Такий висновок є помилковим, оскільки, як вже зазначалось, проценти нараховуються  від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

В даному випадку неможливе обмеження періоду, в якому мало місце користування чужими коштами, за що нараховуються проценти.

Доводи апеляційної скарги не є переконливими, спростовуються матеріалами справи.

Апеляційну скаргу Селянського ( фермерського ) господарства "Надія",               с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області  слід залишити без задоволення.   

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

 1.  Рішення господарського суду Житомирської області від "20" травня 2009 р. у справі № 12/342 залишити без змін, а апеляційну скаргу Селянського ( фермерського ) господарства "Надія", с. Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області - без задоволення.

2. Справу № 12/342 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

-----------------------

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 - в наряд