Постанова

від 19.08.2009 по справі 26/30

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/30

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.08.2009                                                                                           № 26/30

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кропивної Л.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з'явились

 від відповідача -Дутов О.М., довіреність № 187-1 від 11.03.2009 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 07.05.2009

 у справі № 26/30 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Охорона"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськбудінвест"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 110130,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

У   січні 2009 р.  Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Енерго-Охорона” ,  звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача , Товариства з обмеженою відповідальністю  “Будівельна компанія Міськбудінвест”, про стягнення  110 130,50 грн., мотивуючи вимоги  невиконанням відповідачем  умов договору на охорону об'єктів № 10/07 від 10.10.2007 р.  у частині   оплати послуг охорони.

Позивач,   спираючись на  акти здачі-прийняття  робіт, які  були  підписані  сторонами без зауважень,   вказував,  що  здійснював  охорону  належних відповідачу об'єктів у лютому та березні 2008 р., але   відповідач   протягом   10 днів  після підписання актів  прийом-передачі   не вніс платежів  на рахунок  позивача в установі банку, чим порушив свої  зобов'язання, передбачені пунктом 5.3 договору.

Посилаючись на  ст.ст.  323 ГК України,  526,549, 625   ЦК України,   умови пункти  5.5.5  договору, позивач нарахував  відповідачу   пеню  у розмірі  5 283,73 грн., яку просив стягнути  з  відповідача, як з боржника,  що прострочив виконання грошового  зобов'язання,   12 369,77 грн. інфляційних нарахувань та   3% річних    у розмірі    2 023,80 грн.

Рішенням  господарського суду міста Києва позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Охорона” був  задоволений   повністю   і стягнуто  на його користь  з товариства з обмеженою відповідальністю “ Будівельна компанія  “ Міськбудінвест ”  90 453, 20 грн  –основного боргу, 5 283 ,73 грн. –пені,  2 023 , 80 грн.. –3 % річних, 12 369, 77 грн.   -  збитків від інфляції,  а також  1 101 ,31 грн.   державного мита та 118   грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись   із вказаним рішенням,   відповідач  подав до Київського   апеляційного  господарського  суду    апеляційну скаргу, у якій , посилаючись на неповне з'ясування  судом обставин справи та  порушення  судом  норм матеріального  та процесуального  права, просив рішення скасувати    і прийняте нове,  яким відмовити позивачу у задоволенні   його  позову повністю.

Як на підставу  апеляційної  скарги,  апелянт послався, зокрема, на те, що судом не  було враховано     припинення  зобов'язань відповідача  перед позивачем внаслідок зарахування  відповідачем  зустрічних однорідних вимог. За твердженням  апелянта,    підчас виконання   позивачем   функцій з     охорони    на території, що охоронялася  ним, сталася крадіжка належного  відповідачу  бетононасосу.

Не заперечуючи    своїх  грошових  зобов'язань   перед   позивачем  на суму   вартості   наданих послуг  з охорони,  апелянт, позатим,   вважав,  що  вправі  був зарахувати   їх,  в порядку   частини 3 ст.  203 ГК України,   у  виконання     зобов'язань позивача, перед відповідачем підставою виникнення яких   відшкодування збитків у зв'язку із крадіжкою бетононасосу, яка сталася  внаслідок неналежного  виконання    позивачем   договору  на охорону.   На  думку  апелянта,   обов'язок позивача   відшкодувати вартість втраченого  майна  виник раніше, ніж обов'язок  відповідача  оплатити  вартість наданих послуг, тому заява   відповідача  про     зарахування  зустрічних однорідних вимог,  як заявлена  до прийняття  судом рішення по справі,    повинна була  враховуватися  судом  першої інстанції   при прийнятті ним  рішення.

Разом з тим,   апелянт  подав  заяву про відновлення  пропущеного  ним строку на подання апеляційної  скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2009р. у справі 23/30 (у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Калатай Н.Ф.  ) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Міськбудінвест” було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у даній справ з відновленням     строку на  подання апеляційної  скарги.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від    19.08.2009р.  „Про зміну складу колегії суддів” у зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням суддів у щорічній відпустці) відповідно до статті 28 Закону України „Про судоустрій України” та статті 46 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги у даній справі було доручено колегії у складі: головуючий суддя – Кропивна Л.В. судді – Поляк О.І.., Вербицька О.В..

  У судове засідання  19.08.2009 р.    з'явився представник  відповідача (апелянта ).  Позивач не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях,   заперечень на скаргу не подав,  клопотань (заяв) про відкладення розгляду  апеляційної  скарги  до суду не направив.

Зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу на рішення  господарського суду міста Києва  від 07.05.2009 р. у справі 23/30  за відсутності  представників позивача, повідомлених  належним чином про час і місце судового засідання.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу  та просив суд її задовольнити.

 Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який прибув у судове засідання,  обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши  законність та обґрунтованість  прийнятого  місцевим  господарським   судом рішення  у повному обсязі, Київський  апеляційний господарський суд вважає, що  апеляційна скарга  підлягає   задоволенню,     виходячи з наступного.                                                       

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу,  не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вірно  встановлено   судом  першої інстанції,  10.10.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Енерго - Охорона”   позивачем ) та товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія“ Міськбудінвест” ( відповідачем ) був укладений договір на охорону об'єктів № 10/07, відповідно до п.1.1 якого замовник ( відповідач ) доручає, а охоронна фірма ( позивач ) бере під охорону об'єкти, перераховані у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Змістом цього  правовідношення є   найняття   для охорони    свого  майна  в якості  охоронця (наглядача)  юридичну особу  (позивача)  за   плату.

Як  випливає  з матеріалів справи,  на виконання умов договору   позивач надав відповідачу послуги з охорони об'єктів на загальну суму 252 598,01 грн., що підтверджується підписаними без зауважень представниками сторін актами здачі - прийняття робіт: № ОУ – 0000883 від 31.10.2007 р. на суму   20 154, 83 грн.,  № ОУ – 0000969 від 30.11.2007 р. на суму 44 489, 98 грн., № ОУ –0000973 від 31.12.2007 р. на суму 48 100 грн., № ОУ – 0000048 від 31.01.2008 р. на суму 49 400 грн., № ОУ –0000205 від 29.02.2008 р. на суму 49 400 грн., № ОУ – 0000306 від 31.03.2008 р. на суму 41 053, 20 грн.  

Задовольняючи   позов у частині  стягнення  суми основного боргу у розмірі   90 453,20 грн.   за здійснену  позивачем   охорону  у лютому та березні 2008 р. грн.,   місцевий господарський   суд  виходив  із того, що відповідач   порушив умови договору, зобов'язань  по оплаті   вартості послуг  з охорони  у строки та на умовах, визначених  договором,  не виконав,  внаслідок  чого  був визнаний    судом боржником, що прострочив   виконання  грошового   зобов'язання  з усіма наслідками,  які з цього випливають.

Утім, такий висновок   суду першої інстанції  є хибним, а рішення - постановленим без належного  з'ясування  всіх обставин  справи, виходячи з такого.

За змістом п. 5.3   договору  замовник зобов'язувся   як на протязі 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі послуг наданих за цим договором, так і  на  протязі місяця   оплатити   вартість послуг охоронній фірмі, а відповідно до п. 5.4. договору -  акт приймання передачі послуг має бути   підписаний  до 5 числа кожного  місяця, наступного за місяцем, в якому надавалися послуги.

Таким чином,    умови та  порядок оплати   послуг охоронця  не  давали  підстав суду   вважати, що   сторонами   досягнуто   згоди у визначенні  конкретного  строку виконання  зобов'язань по оплаті   послуг,   тому   висновок   суду   про  те,  що  відповідач   був боржником,  який  прострочив   виконання,    не  відповідав обставинам справи.

Аналогічним чином  не могли бути задоволені вимоги  позову про стягнення   з відповідача    пені,  інфляційних та   річних, адже відповідно до п. 5.5 договору № 10/07 від 10.10.2007 р. пеня   за прострочення проведення оплати за цим договором  нараховується за кожен день прострочення від суми боргу у розмірі однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня,  а в  силу  ст.   625 ЦК України  кредитор має право вимагати  від  боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  оплати  суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Скасовуючи  рішення  місцевого  господарського   суду,    колегія   Київського апеляційного  господарського суду  разом з тим   відхиляє  і доводи апелянта,  наведені ним у апеляційній скарзі , про  те,  що   між ним позивачем    відповідачем не існувало    зобов'язань  по оплаті   110 130,50 грн., а у позивача   було відсутнє   право  вимагати   оплати  цієї заборгованості,  внаслідок      зарахування  її  в погашення    зобов'язання   позивача перед  відповідачем   за збитки,  завдані крадіжкою   майна,   з наступних мотивів.

Зарахуванню,  в порядку ст. 205 Господарського суду кодексу України, підлягають   зобов'язання,  які  є      юридично  однорідними. Натомість,  вимоги   позивача  про оплату  виконаних  послуг і вимоги відповідача  про   відшкодування збитків     такими   не є.

До того ж,  доводи  апелянта   про   зарахування ним  зустрічних однорідних вимог   спростовується    наявними у матеріалах справи  процесуальними    документами (ухвалою господарського   суду м. Києва   у справі № 48/102, якому на розгляд    був переданий  спір  між  апелянтом  та    позивачем   про відшкодування   збитків на суму   452 333,33 грн.)  та численними  клопотаннями  Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Міськбудінвест” про об'єднання справ за № 48/102 та  № 26/30.      

З огляду на наведене, апеляційна скарга підлягає  задоволенню,     рішення    господарського суду   від 07.05.2009 р. по справі №  26/30 як таке,  що постановлене  на висновках , які не відповідають  обставинам справи,  -  скасуванню з прийняттям нового  рішення про відмову  у задоволенні     позову  .

Керуючись ст.. 33, 34, 35, 49, 99, 101,103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Міськбудінвест” задовольнити.    

Рішення господарського суду міста Києва від 07.05.2009 р.  року у справі № 26/30  скасувати.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Енерго-Охорона” у  задоволенні  позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна   компанія Міськбудінвест”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енерго-Охорона”(м. Київ, вул. Нововокзальна,5,  код  ЄДРПОУ 32657483),    на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Міськбудінвест” 9, м. Київ  вул. Фрунзе, 160, код  ЄДРПОУ 32657483) в повернення 1101,31 грн.   державного  мита, сплаченого  за розгляд   апеляційної скарги.

Доручити місцевому господарському суду  видати  наказ.

Матеріали справи № 26/30 повернути до господарського суду місті Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 21.08.09 (відправлено)