Постанова

від 19.08.2009 по справі 5/428-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

5/428-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 серпня 2009 р.                                                                                    № 5/428-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Воліка І.М. (доповідача),Демидової А.М., Капацин Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційна скаргаВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

на постановувід 13.04.2009

Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 5/428-08

за позовомДочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

доВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

простягнення 1 439 800,00 грн.

та за зустрічним позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз"

доДочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

провизнання п. 6.4. договору № 04/01-849 від 28.12.2001недійсним

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаРак О.В. (дов. від 26.12.2008 № 188/10);

відповідачаБистрицький М.Я. (дов. від 24.12.2008 № 30/222);

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2008 року позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі –ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернувся в господарський суд Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (надалі –ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз") про стягнення 1 439 800 грн. 00 коп. штрафу, передбаченого п. 6.4 договору № 04/01-849 від 28.12.2001 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації (у редакції Додаткової угоди № 2 від 27.12.2006) за неналежне виконання умов договору в частині здійснення витрат на відновлення та розвиток майна, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення постачання та розподілу природного газу.

Заперечуючи проти позову, 01.09.2008 відповідач -  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" звернувся до суду з зустрічною позовною вимогою про визнання п. 6.4. Договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації № 04/01-849 від 28.12.2001 недійсним, посилаючись на те, що визначення у цьому договорі штрафу у кратному відношенні до суми невиконаного (неповно виконаного) зобов'язання суперечить вимогам Цивільного кодексу України, який встановлює правило обчислення неустойки у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.11.2008 у справі           № 5/428-08 (суддя –Гудим В.Д.) постановлено у задоволенні первісного позову відмовити; у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог мотивовано посиланням на те, що відповідачем не в повному обсязі виконано умови п. 6.4. Договору № 04/01-849 від 28.12.2001 у зв'язку з заборгованістю позивача перед відповідачем, оскільки недовиконання Плану відновлення та розвитку у 2007 році, значно менше ніж заборгованість позивача. Враховуючи положення частини 3 ст. 219 Господарського кодексу України, якою встановлено, що якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності, судом відмовлено в задоволенні первісного позову.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд зазначив, що під час розгляду справи позивач не довів, відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, обставини, які є підставою для визнання п. 6.4 Договору № 04/01-849 від 28.12.2001 недійсним, згідно з вимогами ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 (колегія суддів: Істоміна О.А. –головуючий, судді –Горбачова Л.П., Пуль О.А.) рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008 у справі № 5/428-08 в частині відмови  у задоволенні первісного позову скасовано.

Постановлено прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Стягнути з ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" на користь ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" штраф в сумі                1 439 800,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 4398,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008 по справі № 5/428-08 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, відповідач - ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2009 скасувати, а рішення господарського суду Сумської області від 06.11.2008 залишити без змін. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового акту.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з Роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. п. 1, 6 постанови № 11 від 29.12.1976 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або, виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова господарського суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Як встановлено судами, що 28.12.2001 між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" укладений договір № 04/01-849 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, за умовами якого компанія - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" надає, а користувач - ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" приймає у тимчасове користування на умовах, визначених цим договором, державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення транспортування та розподілу природного газу ( п. 1.1 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Договору передбачено, що отримані від користування майном доходи належать користувачу, за винятком відрахувань на розвиток майна в розмірах, встановлених у п. 5.2 договору та амортизаційних відрахувань, що нараховуються на відновлення майна користувачем за встановленими нормативами. Відрахування на розвиток майна здійснюється у розмірі, що складає 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна користувачем протягом року, і який залишається після сплати податків та обов'язкових зборів, але не менше 4% його залишкової вартості, акумулюються на окремому рахунку, який створюється користувачем ( п. 5.2 Договору).

11.12.2002 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору № 04/01-849 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001, якою внесли зміни в статтю 5 щодо порядку розподілу та виконання відрахувань на розвиток майна (т. 1 а.с. 20-21).

27.12.2006 сторони уклали додаткову угоду № 2  до договору № 04/01-849 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації від 28.12.2001, якою виклали пункти  4.4.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.4 в іншій редакції, зокрема, п.  6.4 Договору в наступній редакції: у разі невиконання (неповного виконання) плану відновлення та розвитку майна, користувач сплачує на користь компанії штраф у розмірі двократної суми недовиконання плану відновлення та розвитку майна з урахуванням раніше сплачених відповідно до цього договору штрафів та враховуючи індекс інфляції  (т.1 а.с. 22- 29).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до висновку незалежного аудитора про фінансову діяльність ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" за 2006 рік, фінансовий результат станом на 31.12.2006 складає збиток 34 237,0 тис. грн., тобто, у ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз"  не було чистого прибутку у 2006 році (т. 2 а.с. 120- 126).

Планом відновлення та розвитку майна, яке не підлягає приватизації на 2007 рік встановлено, що ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" повинно здійснити відрахування на відновлення та розвиток майна, яке не підлягає приватизації у розмірі 5 086 000,00 грн. ( т.2 а.с. 83-89).

Відповідно до Звіту про виконання Договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації за 2007 рік, ВАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз" здійснило відрахування на виконання плану у сумі 4 366 100,00 грн., що свідчить про неповне виконання плану відновлення та розвитку майна           ( т. 1 а.с. 34- 57).

За таких обставин та з урахуванням вимог ст. ст. 629, 525, 526, 530            Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, пунктів 6.1, 6.4  Договору № 04/01-849 від 28.12.2001 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, в редакції додаткових угод, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача штрафу у розмірі двократної суми недовиконання плану відновлення, що становить 1 439 800,00 грн. (719 900,00 грн. х 2).

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні первісного позову суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що місцевий суд безпідставно врахував заборгованість позивача перед відповідачем по іншим договірним зобов'язанням та звільнив відповідача від відповідальності встановленої законом та договором.

За приписами частини 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою етапі 203 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні зустрічного позву, оскільки відповідачем не надано доказів невідповідності оспорюваного пункту договору вимогам чинного законодавства.

Отже, доводи  скаржника,   викладені   у   касаційні   скарзі,   не спростовують висновки суду апеляційної інстанції. Окрім того, ці доводи зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам  ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.

Беручи до уваги все вищевикладене, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2009  у справі № 5/428-08 залишити без змін.

  Головуючий, суддя                                                               І. Волік

         Судді :                                                                             А. Демидова

                                                                                                  Н. Капацин