Постанова

від 31.08.2009 по справі 31/28

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/28

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

31.08.09                                                                                           Справа  № 31/28

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                         Зварич О.В.,

                                                    Кравчук Н.М.,

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача (скаржник)  –Гук І.І.

від відповідача –Вихованський К.В.

розглянувши апеляційну скаргу Благодійної організації «Єврейське відродження», б/н від 12.06.2009 року

на рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2009 року, суддя Артимович В.М.

у справі №31/28

за позовом Благодійної організації «Єврейське відродження», м.Львів

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Амфіон», м.Львів

про стягнення 15836,77 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 28.05.2009 року по справі №31/28 в позові Благодійної організації «Єврейське відродження»про стягнення із ТзОВ «Амфіон»-15836,77 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема щодо порушення відповідачем умов договору оренди холодильної камери, які призвели до псування продукції та завдання позивачу шкоди. Поряд з цим, судом відзначено, що договір укладений сторонами за своєю правовою природою –є договором найму (оренди) майна, а не договором зберігання.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Благодійна організація «Єврейське відродження»подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2009 року по справі №31/28, прийняти нове рішення, яким позов задоволити. Зокрема, скаржник вказує на те, що продукція, яка перебувала в орендованій у відповідача холодильній камері визнана непридатною у зв'язку з неналежним забезпеченням відповідачем температури для належного зберігання охолодженого м'яса птиці, а відтак на думку скаржника, позивачу завдано збитків на суму 15836,77 грн.

Представник скаржника (позивача) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, вказуючи при цьому на безпідставність вимог апелянта. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідачем не порушено умов договору оренди  холодильної установки, укладеного між сторонами.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

16.07.2008  року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амфіон»(в тексті договору –орендар) та Благодійною організацією «Єврейське відродження»укладено договір оренди, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався: надати позивачу в користування холодильну камеру площею 5,0 кв. м., яка знаходиться по вул. Тракт Глинянський, 1 у м. Львові;  забезпечити зовнішню охорону холодильно-складських приміщень; забезпечити температурою, яка підтримується згідно з технічними нормативами холодильного устаткування.

Згідно із п.3 договору орендна плата за холодильну камеру встановлюється у розмірі 500 грн. за тонну зберігаємого м'яса птиці в місяць.

Термін дії договору у відповідності до п. 8 договору встановлено з 15.07.2008 р. по 15.09.2008 р.

Як стверджує позивач, він отримав в оренду на виконання умов вказаного вище договору холодильну камеру площею 5,0 кв.м. у м. Львові по вул. Тракт Глинянський, 1.

Судом відзначено, що доводи позивача про придбання ним у ТзОВ “Самбірська птахофабрика” м'яса бройлера першої категорії не підтверджені належними й допустимими доказами, так як у видатковій накладній № РН-0004548 від 16.07.2008р. одержувачем вказаний не позивач, а «Пр. Амер. об'єдн.ком. для євреїв».

В матеріалах справи міститься акт від 22.09.2008 року, складений Державною інспекцією ветеринарної медицини в м. Львові, в якому зазначено що м'ясо-продукція загальною кількістю 943,5 кг., починаючи з 20.07.2008 р. є протермінованою і непридатною до споживання. 23.09.2008 року Державною інспекцією ветеринарної медицини в м. Львові представлено позивачу припис № 5, яким його зобов'язано утилізувати партію м'ясо-продукції в кількості 943,5 кг, загальною вартістю 15567,75 грн.

Позивачем передано на утилізацію ДП “Жовківський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна” бройлерські відходи згідно угоди № 61, укладеної 29.09.2008 року між позивачем та ДП “Жовківський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна”.

Платіжного документу про сплату послуг по утилізації суду першої інстанції подано не було, апелянтом такий документ подано в якості додатку до апеляційної скарги.

Позивач просив суд стягнути з відповідача шкоду в сумі 15836,77 грн., з яких  15567,75 грн. -  вартість м'яса птиці та 269,02 грн. –сплачених за утилізацію м'яса.

Суд враховуючи те, що позивачем доказів про належність саме йому майна, що зберігалось в орендованій морозильній камері, суд дійшов висновку щодо безпідставності вимог позивача, яким подано позов за захистом не свого порушеного права.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір укладений між сторонами є договором найму (оренди) майна, договір зберігання між сторонами не укладався.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Частинами 1, 3 ст. 767 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі у його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Умовами договору від 16.07.2008 року, а саме п.п.д), е) п.2 передбачено, що орендар (позивач) зобов'язаний забезпечити вимоги санітарії, експлуатації електроприладів, наявності якісних посвідчень на продукцію, карантинних сертифікатів, проведення розвантажувальних та завантажувальних робіт тощо.

Апелянт зазначає на завдану йому відповідачем шкоду в сумі 15836,77 грн., посилаючись при цьому на ст. 611 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, позивачем не доведено того, що відповідачем порушувались умови договору оренди від 16.07.2008 року холодильної камери, які призвели до псування продукції та завдання позивачу шкоди, а відтак вимоги позивача є безпідставними та правомірно залишені без задоволення господарським судом.

З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,                                                         

                                                      постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 28.05.2009 року по справі №31/28 залишити без змін, а апеляційну скаргу Благодійної організації «Єврейське відродження»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                                                                   Якімець Г.Г.

Судді:                                                                                                           Зварич О.В.

Кравчук Н.М.