Постанова

від 08.09.2009 по справі 3/183-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/183-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2009 р.                                                           Справа № 3/183-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя  Бондаренко В.П.

при секретарі Оніщенко Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача -  Турченко С.П., дов. б/н від 15.06.07 року

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1824 Х/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від 09.07.09 р. по справі № 3/183-09

за позовом прокурора Лебединського району Сумської області в інтересах держави в особі Лебединської  міської ради Сумської області.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд", м. Лебедин

про внесення змін до договору

встановила:

Прокурор Лебединського району Сумської області звернувся до господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Лебединської  міської ради Сумської області, позивача, з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський райагробуд", відповідача, про  зобов'язання ТОВ “ нести зміни до договору оренди земельної ділянки зареєстрованого 12 березня 2007 року за № 040762000037 шляхом укладення додаткової угоди з Лебединською міською радою до договору оренди земельної ділянки, про внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки, а саме: щодо зміни розміру орендної плати з 2 (двох) відсотків на 3 (три) відсотки нормативної грошової оцінки землі - в розмірі 37092,35 грн. Крім того, стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом справи на користь держави.

Рішенням  господарського суду Сумської області від 9 червня 2009 року (суддя Левченко П.І.) позов задоволено. Зобов'язано ТОВ "Лебединський Райагробуд" внести зміни до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 12 березня 2007 року за №040762000037, шляхом укладення додаткової угоди з Лебединською міською радою до договору оренди земельної ділянки, про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки, а саме: щодо зміни розміру орендної плати з    2 відсотків на 3 відсотки нормативної грошової оцінки землі в розмірі 37 092,35 грн. Стягнуто з ТОВ "Лебединський Райагробуд" в доход державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ТОВ "Лебединський Райагробуд", із рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2009 р. по справі № 3/183-09 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Позивач, Лебединська міська рада Сумської області, надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить рішення господарського суду Сумської області від 09.06.2009 р. по справі № 3/183-09 залишити без змін. Зобов'язати ТОВ "Лебединський Райагробуд" внести зміни до п. 9 договору оренди земельної ділянки, розташованої в м. Лебедині по вул. Залізнична, 49, загальною площею 8516 кв. м., шляхом укладення додаткової угоди до договору, а саме щодо зміни розміру орендної плати з 2 відсотків на 3 відсотки нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, позивач надіслав клопотання з проханням розглянути справу без присутності представника Лебединської міської ради.

Прокурор Лебединського району Сумської області надіслав лист, в якому зазначає, що апеляційна скарга ТОВ "Лебединський Райагробуд" не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.   

Колегія суддів дослідила матеріали справи, вислухала пояснення представника відповідача та прокурора, перевірила правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, на підставі  рішення десятої сесії п'ятого скликання Лебединської міської ради від 26.01.2007 року “Про надання земельних ділянок в оренду” 12.03.2007 року між Лебединською міською радою, орендодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю “Лебединський Райагробуд”, орендарем, було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю в тимчасове платне користування земельну ділянку для промислового використання за адресою: м. Лебедин, вул. Залізнична, 49 загальною площею 1,9878 га, з орендною платою у розмірі 2 відсотків від нормативної грошової оцінки у розмірі 24048,40 грн., терміном оренди десять років, договір оренди зареєстрований 12.03.07 р. за № 040762000037.

Пунктом 13 зазначеного договору передбачено випадки перегляду розмірів орендної плати, а саме: при зміні умов господарювання; при зміні розмірів земельного податку, підвищенні цін, тарифів, змін коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенні стану орендованої ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У зв'язку зі змінами в законодавстві, згідно з частиною 4 статті 21 Закону України “Про оренду землі” річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, Лебединська  міська рада направила відповідачу  лист про внесення змін до пункту 9 вищезазначеного договору оренди земельної ділянки, а саме: щодо зміни розміру орендної плати з двох відсотків на три  відсотки нормативної грошової оцінки землі з 01.01.2008 року. Всі інші умови договору оренди землі залишаються без змін.

При цьому, від керівництва ТОВ “Лебединський Райагробуд”, 03.06.2008 року за №69 надійшла відповідь, з якої вбачається, що відповідач від зміни розміру орендної плати з 2% до 3% нормативної грошової оцінки землі відмовився . Також ним було зазначено про можливість внести дані зміни лише після спливу двох років дії цього договору, тобто не раніше 11.03.09 року.

Позивачем  у 2009 році, а саме 20.02.09 року було повторно направлено лист про внесення змін в пункті 9 вищевказаного договору оренди земельної ділянки, а саме: щодо зміни розміру орендної плати з двох відсотків на три відсотки нормативної грошової оцінки землі. Всі інші умови договору оренди землі залишаються без змін. На якій  10.03.09 року від відповідача  надійшла відповідь за № 23, з якої вбачається, що він відмовився від зміни розміру орендної плати з 2% до 3% нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до статті  188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просив суд змінити пункт 9 договору оренди земельної ділянки  від 26.01.2007 року щодо зміни розміру орендної плати з двох відсотків на три відсотки нормативної грошової оцінки землі у зв‘язку із змінами в законодавстві, які відбулися у зв‘язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України  від 03.06.2008 року, №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Однак пункт 13 вищевказаного договору, яким сторони погодили підстави для зміни умов договору щодо розмірів орендної плати такої підстави, як зміни в законодавстві, не передбачає, а прямої вказівки про необхідність  перегляду розміру орендної плати  за землю за договорами, які  були укладені до набрання чинності Законом України  від 03.06.2008 року, №309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вказаний закон не містить.

До того ж, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інши нормативно-правові акти зворотної сили в часі не мають.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір сторони, яка її зробила, вважати себе зобов‘язаною особою у разі її прийняття.

Згідно зі статтею 30 Закону України “Про оренду землі” зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов спір розв'язується у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані позивачем відповідачеві листи про зміну орендної плати  за оренду земельної ділянки по договору 12.03.2007 року не містять істотних умов договору оренди землі, у зв‘язку з чим  вони не можуть вважатися пропозиціями про зміну умов договору, що свідчить про те, що позивачем не було дотримано встановленого статтями 181, 188 Господарського кодексу України та статтею 641 Цивільного кодексу України порядку внесення зміни господарського договору.

Також слід зазначити, що позивач, подаючи позов про зміну умов договору, не додав до позовної заяви проекту відповідної додаткової угоди, яка б містила ті зміни, які він просить внести у договір.  

А отже місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову про зобов'язання відповідача внести зміни до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 12 березня 2007 року за №040762000037, шляхом укладення додаткової угоди з Лебединською міською радою до договору оренди земельної ділянки, про внесення змін до п. 9 договору оренди земельної ділянки, а саме: щодо зміни розміру орендної плати з    2 відсотків на 3 відсотки нормативної грошової оцінки землі в розмірі 37 092,35 грн.

Таким чином, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував та порушив норми матеріального права, у зв‘язку з чим це рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103,  пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський Райагробуд"  задовольнити.

Рішення господарського суду Сумської області від 9 червня 2009 року по справі №3/183-09 скасувати.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

         Головуючий суддя                                                                    Івакіна В.О.  

                                 Суддя                                                                   Ільїн О.В.  

                                Суддя                                                                   Бондаренко В.П.