Постанова

від 25.08.2009 по справі 1/390

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/390

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.08.2009                                                                                           № 1/390

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 позивача - Ромась Д.В. (дов. від 01.07.2009 року № 496);

 відповідача - Лапідус О.М. (директор);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2009

 у справі № 1/390 (суддя  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства  "Акціонерна компанія "Київводоканал"

 до                                                   Житлово-будівельного кооперативу "Залізничник-4"

 про                                                   стягнення 28361,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 1/390 від 29.05.09 року за позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (далі – позивач, ВАТ “АК “Київводоканал”) до Житлово-будівельного кооперативу “Залізничник-4” (далі – відповідач, ЖБК “Залізничник- 4”) про стягнення 28 361, 01 грн., в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство “Акціонерна компанія “Київводоканал” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2009 року та прийняти нове, яким стягнути з ЖБК “Залізничник- 4” на користь ВАТ “АК “Київводоканал” суму заборгованості у розмірі 28 361,01 грн. та інфляційні витрати у розмірі 4 256,93 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог, позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, судом не було прийнято до уваги зміст укладеного сторонами договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення № 03575/4-09 від 19.12.2003 року, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2009 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” було прийнято до провадження та призначено до розгляду  в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 25.08.2009 року.

Житлово-будівельний кооператив “Залізничник-4” надав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому спростовує наведені в ній доводи та просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року без змін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2009 року змінено склад колегії суддів та справу призначено до розгляду у наступному складі: головуючий суддя – Андрієнко В.В., судді Вербицька О.В., Буравльов С.І

25.08.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача усно підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити: скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове, яким стягнути з ЖБК “Залізничник- 4” на користь ВАТ “АК “Київводоканал” суму заборгованості у розмірі 28 361,01 грн. та 4 256,93 грн. інфляційних витрат; представник відповідача усно просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а спірне рішення – без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.. 99 Господарського процесуального кодексу України ( далі по тексту ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному прядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.  

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2003 року ВАТ “АК “Київводоканал” (Постачальник) уклало договір № 03575/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення з ЖБК “Залізничник- 4” (Абонент), згідно умов якого Постачальник зобов'язався надавати Абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а Абонент зобов'язався розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (далі – Правила).

Відповідно до ст. 2 договору, Постачальник зобов'язався забезпечувати постачання питної води, приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин. А Абонент, в свою чергу, зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без  внесення змін до цього договору. Абонент в кінці кожного місяця направляє до Постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком № 1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення, за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з Постачальником та підписання відповідного акту.

Згідно п. 3.1 договору, кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником, Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента

Як визначено у п. 7.1 договору, цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до п. 3.4 договору, Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у 5-денний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

При цьому, відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання )слуг.

Як визначено ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Станом на 01.10.2008 року відповідачу було надано ВАТ “АК “Київводоканал” послуги з водопостачання та водовідведення на суму 77 342,88 грн., з урахуванням знижки 4 062,16 грн., та враховуючи перерахунки на суму 3 481,96 грн. Станом на 01.10.2008 р. ЖБК “Залізничник- 4” оплатило надані позивачем послуги в сумі 53 108,43 грн., внаслідок чого, як зазначає позивач, станом на 01.10.2008 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 24 104,08 грн.

Разом з тим, відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків, підписаного сторонами договору 30.01.2009 року, заборгованості за договором № 03575/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення у ЖБК “Залізничник- 4” немає, більш того станом на 30.01.2009 року у відповідача існує переплата за зазначеним договором.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ “АК “Київводоканал” щодо стягнення з ЖБК “Залізничник- 4” 24 104,08 грн. заборгованості є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Разом з тим, ВАТ “АК “Київводоканал” просить також стягнути з відповідача 4 256,93 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 та п. 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Стаття 626 ЦК України зазначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено, що ЖБК “Залізничник- 4” виконано взяті на себе за договором № 03575/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення зобов'язання, то підстав для стягнення штрафних санкцій у вигляді інфляційних витрат немає. Відтак, позовні вимоги в цій частині також є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Що стосується гарячого водопостачання, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст.16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Спірний договір № 03575/4-09 на послуги водопостачання та водовідведення, укладений позивачем з ЖБК “Залізничник- 4” на постачання питної води, тобто холодної води. Належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 ГПК України, на підтвердження укладення з відповідачем договорів на постачання гарячої води ВАТ “АК “Київводоканал” не надало.

Доводи ВАТ “АК “Київводоканал” щодо заборгованості ЖБК “Залізничник- 4” за надані послуги водопостачання за кодом 9-50192, то спірним договором не покладено на відповідача обов'язку оплачувати послуги водопостачання відповідно до коду.

Крім того, відповідно до пояснень відповідача, що не заперечувались позивачем, всі розрахунки за водопостачання гарячої води проводяться через ГІОЦ, який здійснює розщеплення платежів, сплачених мешканцями ЖБК “Залізничник- 4” за гарячу воду, а саме: кошти за використані Гкал для підігріву води перераховуються АЕК “Київенерго”, а кошти кубів використаної води перераховуються позивачу.

Згідно п. 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, у разі становлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показання будинкових засобів обліку води.

Відповідно до вказаних Правил надання послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та п.3.11 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року № 190, розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитися з балансоутримувачем бойлеру, тобто, в даному випадку з ГІОЦ.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, Відкритим акціонерним товариством “Акціонерна компанія “Київводоканал” не доведено вимоги апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року. у справі №1/390  за позовом Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” до Житлово-будівельного кооперативу “Залізничник-4” про стягнення 28 361,01 грн. залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” – без задоволення.  

2. Справу № 1/390 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.08.09 (відправлено)