1/340
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 р. № 1/340
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді М.В.Кузьменка,
судді В.М.Палій,
судді Б.М.Грека,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
"Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2009р. та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р.
у справі №1/340
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Житлово-будівельного кооперативу "Восход-4"
про стягнення 31 976,82 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Юраков Є.Ю. –довіреність у справі,
від відповідача: Воронов Є.Є. –довіреність від 11.12.08 №97-ю;
Примак В.М. – довіреність від 08.09.09. №78-ю,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Восход-4" і просило суд стягнути з останнього 28 643,45 грн. боргу та 3333,37 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору №07849/4-04 від 20.11.2007р щодо оплати спожитих у період з 01.10.2007р. по 01.09.2008р. послуг з водопостачання та водовідведення.
Відповідач, заперечуючи заявлений позов, посилається на відсутність у нього боргу перед позивачем.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2009р. (суддя В.І.Мельник), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. (головуючий, суддя Сотніков С.В., судді Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.), у задоволенні позову відмовлено через безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судами двох інстанцій встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №07849/4-04 від 20.11.2007р. у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується надати абоненту (відповідачу) послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м.Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м.Києва, а абонент –здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.
Пунктом 1.4. договору встановлено, що постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ГОСТ 2874-82 "Питна вода".
Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.п.1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, чинних на момент укладення договору, абонентами, що користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах.
Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості.
Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.
Як встановлено судами, позивач присвоїв відповідачу особистий рахунок 4-1493 (водопостачання питної води).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди двох інстанцій мотивовано виходили з того, що умовами договору №07849/4-04 від 20.11.2007р. не регулюється постачання води, яка використовується для виготовлення гарячої води, відповідна додаткова угода між сторонами не укладалась. Тому, наданий позивачем розрахунок заборгованості у розмірі 18 570,63 грн. за кодом 4-51493 підставно відхилений судами, оскільки позивач неправомірно присвоїв відповідачу цей рахунок, за яким проводить нарахування за використану холодну воду, яка іде на виготовлення гарячої води. Визначення вартості наданих позивачем послуг повинно здійснюватись виходячи лише з даних показників лічильника, зареєстрованого за абонентським номером 4-1493 (водопостачання питної води), який присвоєно постачальником абоненту при укладенні договору №07849/4-04 від 20.11.2007р.
Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно п.3.13. Правил користування системами центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші
Відповідно до п.4 розпорядження КМДА від 28.08.2007р. №1127, зобов'язано ВАТ "АК "Київводоканал" прискорити укладання договорів з балансоутримувачами теплових пунктів на реалізацію води, яка використовується для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води.
У листах, наявних у матеріалах справи, Головне управління з питань цінової політики роз'яснювало, що вироблення послуги з централізованого постачання гарячої води відбувається на обладнанні теплового пункту (бойлеру), її виробником є балансоутримувач бойлеру, і саме він повинен купувати сировину для вироблення цієї послуги –холодну воду у ВАТ "Київводоканал" на підставі укладених з цим підприємством договорів. Також зазначено, що розрахунок за холодну воду, що використовується для вироблення/створення комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води проводитися між ВАТ "Київводоканал" та АК "Київенерго".
Судами встановлено, що відповідач перебуває у договірних відносинах з Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" щодо постачання гарячої води, а саме між відповідачем та АЕК "Київенерго", який є балансоутримувачем бойлеру, укладено договір №620410 від 01.10.2007р. про постачання теплової енергії у гарячій воді за умовами пункту 2.2.1 якого, АЕК "Київенерго" постачає відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів про те, що розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитись з балансоутримувачем бойлеру.
Одночасно судами встановлено, що під час визначення вартості наданих відповідачу послуг за спірний період позивач не врахував грошової суми оплати, проведеної відповідачем за грудень 2007 року та січень 2008 року, а також щорічного перерахунку за надані мешканцям відповідача послуг з водопостачання, яке здійснюється відповідно до Методики, затвердженої розпорядженням КМДА від 26.12.2002р. №2306, згідно з якою грошові суми з перерахунку нарахованих та відшкодованих субсидій та пільг проводиться напряму надавачеві послуг, тобто позивачу, безпосередньо з місцевого бюджету, а також грошові суми пільг певним категорія споживачів (авізо)
Враховуючи те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується відсутність заборгованості відповідача перед позивачем за спірний період, суди двох інстанцій підставно відмовили у задоволенні позову.
Отже, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суди двох інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку й ухвалили судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для зміни або скасування оскаржуваних рішення та постанови немає.
Викладені скаржником у касаційній скарзі доводи не спростовують обґрунтованого висновку судів двох інстанцій про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. у справі №1/340 - без змін.
Головуючий, суддя М.В.Кузьменко
Суддя В.М.Палій
Суддя Б.М.Грек
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 08.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4886261 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні