Постанова

від 30.09.2009 по справі 8/98

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/98

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 8/98

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -не з'явились

від відповідача:            Слишик М.В. дов. №01/156 від 15.05.2008 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київоздоббуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2009

 у справі № 8/98 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Аквілон-2"

 до                                                   ВАТ "Київоздоббуд"

 про                                                   стягнення 53094,49 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон” до Відкритого акціонерного товариства “Київоздоббуд”  про стягнення з відповідача 44 628,43 грн., що становить заборгованість за контрактом субпідряду № 89 на виконання оздоблювальних робіт, об'єкт: “Ремонт 2-х під'їздів пр. Маяковського, 66 в Деснянському районі м. Києва” від 01.07.2008р. та 8 466,06грн. пені. ( 6 302,34 грн. пені та 2 163,72 грн. штрафу – ч.2 ст. 231 ГК України).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач свої зобов'язання згідно контракту субпідряду № 89 на виконання оздоблювальних робіт не виконав належним чином, за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року (дата підписання повного тексту 03.06.2009) у справі № 8/98 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Київоздоббуд” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон-2” 34 628 (тридцять чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 43 коп. основного боргу, 346 (триста сорок шість) грн. 28 коп. державного мита, 76 (сімдесят шість) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 000,00 грн. припинено провадження у справі. В іншій частині позову відмовлено.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 34 628,43 грн. Відповідачем була здійснена часткова оплата в сумі 10 000,00 грн. Отже, вимога позивача підлягає задоволенню частково в сумі 34 628,43 грн., в іншій частині основного боргу слід припинити провадження у даній справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Крім того, умовами контракту сторони передбачили особливу умову для стягнення з відповідача пені за порушення строків перерахування платежів, а саме порушення строків перерахування платежів саме з вини “генпідрядника”. Судом встановлено, що вина відповідача у порушенні строків перерахування платежів відсутня. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 8 466,06 грн. пені не правомірна, а тому не підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 29.05.2009 року у справі № 8/98, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та врахуванні обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а висновки, викладені у ньому, не відповідають обставинам справи. Скаржник посилається на те, що умовами договору сторони погодили, що відповідач розраховується з позивачем після отримання коштів від замовника, а коштів не надходило, тому підстави для стягнення з відповідача заборгованості відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 09.09.2009 року.

Розпорядженням в.о.голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 08.09.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Баранця О.М. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 8/98 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

09.09.2009 року представником позивача у судовому засіданні на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2009 були подані заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі, колегією суддів ухвалою від 09.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 30.09.2009 року.

З метою повного та всебічного розгляду справи, Київським апеляційним господарським судом було направлено запити до АКБ “Правекс-Банк” про надання:

-          довідки про рух коштів по розрахунковому рахунку відповідача № 26001003700972  відкритий ВАТ “Київвоздоббуд”( МФО 321983 код 05503214, свід. №37624434 ІПН № 055032126550 м. Київ, Музейний провулок, 2-В) за період з 01.07.2008 року по теперішній час;

-          довідки за підписом керівника банківської установи та головного бухгалтера про всі відкриті розрахункові рахунки в АКБ “Правекс – Банк” ВАТ “Київвоздоббуд”( МФО 321983 код 05503214, свід. №37624434 ІПН № 055032126550 м. Київ, Музейний провулок, 2-В) (вказати номери рахунків).

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009 року було зобов'язано відповідача надати суду:

-          довідку за підписом голови правління  ВАТ “Київоздоббуд” Л.В. Шевченко та головного бухгалтера про всі відкриті розрахункові рахунки в банківських установах (вказати номери рахунків);

-          довідку за підписом голови правління банківської установи про рух коштів за період з 1 липня 2008 року по теперішній час по всіх розрахункових рахунках відповідача (ВАТ “Київвоздоббуд” (код ЗКПО 05503214);

30.09.2009 року представником відповідача у судовому засіданні було подано клопотання про залучення доказів по справі (а саме: довідки відповідача № 01/409 від 30.09.2009 року про відкриті в установах банку рахунки, довідки філії Шевченківське відділення Промінвестбанку в м. Київ” №02-20/1730 від 15.09.2009 року про рух коштів, довідки АКБ “Аркада” №344/17 від 15.09.2009 року про рух коштів, довідки АКБ “Промінвест-Банк” №99486/116 від 23.09.2009 року про рух коштів).

Крім цього, представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Клопотання про зупинення провадження у справі обґрунтоване тим, що відповідачем було подано до господарського суду м. Києва позовну заяву про стягнення з БПП “Еталон-2В” боргу в розмірі 162060,27 грн.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою.

Оскільки доказів порушення провадження за вказаною позовної заявою представником відповідача не надано, судом апеляційної інстанції відхилено клопотання останнього про зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від29.09.2009 року у справі №8/98.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 01.07.2008р. між ВАТ “Київоздоббуд” (генпідрядник) та ТОВ “Аквілон-2” (субпідрядник) був укладений контракт субпідряду № 89 на виконання оздоблювальних робіт, об'єкт: “Ремонт 2-х під'їздів пр. Маяковського, 66 в Деснянському районі м. Києва”. (надалі - Контракт).

Відповідно до п.1. Контракту субпідрядник відповідно до договірної ціни і згідно проектно-кошторисної документації виконує оздоблювальні роботи.

Згідно п.1.2 Контракту  генпідрядник зобов'язується прийняти роботи і оплатити їх на умовах даного контракту.

Вартість оздоблювальних робіт визначається договірною ціною згідно додатку № 1 і становить 47 026,80 (у т.ч. ПДВ) (п.2.3 Контракту).

Відповідно до п. 4.1.2 Контракту генпідрядник зобов'язується забезпечити своєчасне відкриття та безперервність фінансування робіт, при умові отримання коштів від замовника.  

Сторони погодили, що генпідрядник зобов'язаний проводити щомісячні розрахунки за виконані роботи на підставі оформлених обома сторонами форм КБ-2в, КБ-3 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним, після отримання коштів від замовника (п.4.1.5 Контракту).

Пунктом 4.1.6 Контракту передбачено, що генпідрядник зобов'язаний провести кінцеві розрахунки за виконані роботи через 15 днів закінчення робіт на об'єкті, згідно цього контракту, на підставі підписаних форм  КБ-2в, КБ-3 та при отриманні коштів від замовника.

Згідно з п.4.2.7 Контракту субпідрядник зобов'язався відрахувати генпідряднику 5,1 % від вартості виконаних робіт за послуги генпідряду.  

Сторонами по спірному контракту були складені, підписані та скріплені печатками сторін акт приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на суму 47 026,80 грн. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008р. на суму 47 026,80 грн., які свідчать про виконання субпідрядником робіт та прийняття їх генпідрядником без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.  

Після порушення провадження у справі відповідач перерахував на рахунок позивача 10 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3138 від 26.11.2008р., випискою банку за 27.11.2008р. (копії в матеріалах справи).

Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Нормами чинного законодавства України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався з позивачем, доказів розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 34 628,43 грн. (за вирахуванням коштів за послуги генпідряду).

Як вже зазначалось вище, п.4.1.2 Контракту генпідрядник зобов'язується забезпечити своєчасне відкриття та безперервність фінансування робіт, при умові отримання коштів від замовника.  

Судом було з'ясовано, що за період з 01.07.2008 року по 14.09.2009 року на поточний рахунок відповідача № 26001003700972/UAH, відкритий ВАТ “Київоздоббуд”  з поточного рахунку ПБП “Еталон-2В” (замовник) були перераховані грошові кошти, яких було достатньо для розрахунку з позивачем згідно контракту субпідряду № 89.

Крім того, контрактом субпідряду № 89 непередбачено, що відповідач розраховується після надходження коштів від замовника саме по цьому об'єкту.

Отже, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що відповідач порушив передбачені контрактом строки перерахування платежів за виконані роботи позивачу.

Крім того, пунктом 6.1.1. Контракту сторони погодили, що у разі порушення з вини генпідрядника передбачених контрактів строків перерахування платежів за виконані роботи генпідрядник сплачує субпідряднику за кожний день прострочення пеню, розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку двох облікових ставок Національного банку України, діючих в період, за який сплачується пеня.  

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Колегія суддів прийшла до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню на суму 6 302,34 грн., яка вірно розрахована позивачем:               34628,43/100%х0,1%х182 =6302,34 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2 163,72 грн. на підставі  ч.2 ст. 231 ГК України.

Позивач стверджує, що ТОВ “Аквілон” відноситься  до державного сектора економіки, тому застосовуються  штрафні санкції у розмірі семи відсотків.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів

Оскільки до матеріалів справи не додано доказів того, що позивач належать до державного сектора економіки, то позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 2163,72грн. є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача  34 628 грн. 43 коп. основного боргу та пені в розмірі 6 302,34 грн.

Оскільки, відповідач після порушення провадження у справі перерахував на рахунок позивача 10 000,00 грн., суд першої інстанції правомірно припинив провадження на підставі  п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -                                                          

ПОСТАНОВИВ:

 1.  Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Київоздоббуд” залишити без задоволення.

2.    Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2009 року у справі №8/98 скасувати частково.

           3.      Рішення в частині стягнення з відповідача основного боргу  в сумі 34 628,43 грн. та в частині припинення провадження у справі в сумі 10 000,00 грн. – залишити без змін.

        Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київоздоббуд”(01001, м.Київ, Музейний провулок, 2-в; код 05503214), або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквілон-2”(м.Київ-105, вул. Будівельників, 8, к.109; код 31989897) 6302,34 грн. ( шість тисяч триста дві грн.. 34 коп.) - пені, державного мита у розмірі 409,30 грн., 90,97 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

                     В решті позовних вимог відмовити.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №8/98 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді