Рішення

від 18.08.2015 по справі 910/13094/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015Справа №910/13094/15 За позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі 1) Державного агентства лісових ресурсів України, 2) Державного підприємства "Білоцерківське лісове господарство"

до 1) Київської обласної державної адміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ландшафтного дизайну "ЕДЕЛЬВЕЙС"

про визнання недійсним розпорядження та договору довгострокового тимчасового користування

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від прокуратури: Підяш О.С. посв. № 028911

Від позивача-1: не з'явились

Від позивача-2: Мірошник М.О. за дов.

Від відповідача-1: Хільчук О.О. за дов.

Від відповідача-2: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про: 1) визнання незаконним та скасування розпорядження Київської обласної державної адміністрації "Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування ПП "Центр Ландшафтного дизайну "Едельвейс" від 28.11.2012 №507; 2) визнання недійсним договору довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 13.02.2013 № 11, укладеного між Державним підприємством "Білоцерківське лісове господарство" та Приватним підприємством "Центр Ландшафтного дизайну "Едельвейс", зареєстрований 25.02.2013 за № 1 Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; 3) зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Ландшафтного дизайну "Едельвейс" (адреса: вул. Шевченка, 146, офіс 241, м. Біла Церква, 09100, ідентифікаційний код 35737461) повернути Державному підприємству "Білоцерківське лісове господарство" лісову ділянку загальною площею 17,0000 га, яка розташована в Томилівському лісництві, квартал 75, виділ 26 площа - 5,9000 га, квартал 77 виділ 6 площа - 10,4000 га, квартал 77 виділ 9 - площа 0,7000 га на території Шкарівської сільської ради в адміністративних межах Білоцерківського району Київської області.

Ухвалою суду від 25.05.15 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.06.15 р.

17.06.15 р. через відділ діловодства суду представником позивача-2 подано документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представником відповідача-1 подано відзив на позовну заяву , в якому він щодо задоволення позовних вимог заперечує та пояснює, що лісова ділянка надана в довгострокове тимчасове користування оскаржуваним розпорядженням № 507 належить до державної власності, розташована за межами населених пунктів на території Білоцерківського району Київської області в межах території Шкарівської сільської ради на підставі п.6 ч.1. ст. 31, ч. 4 ст. 18 Лісового кодексу України за погодженням з Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що підтверджується листом від 23.04.2012 № 01-04/604. Поряд з цим, спірне розпорядження не порушує цивільні права або інтереси, зокрема, інтереси держави в особі Державного підприємства „Білоцерківське лісове господарство", оскільки зазначене підприємство надало своє погодження листом від 13.04.2012 № 385 на виділення в довгострокове тимчасове користування лісової ділянки відповідачу. Зазначає, що в листах-погодженнях ДП „Білоцерківське лісове господарство" від 13.04.2012 № 385, Київського обласного управління лісового та мисливського господарства від 23.04.2012 № 01-04/604 та в листі Головного управління Держкомзему у Київській області № 07023/28443 не зазначалось про знаходження ставка на території лісової ділянки. Вважає, що при прийнятті спірного розпорядження Київська обласна державна адміністрація діяла в межах повноважень та відповідно до норм матеріального права, які регулюють вказані правовідносини.

Представники позивача-1 та відповідача-2 у судові засідання жодного разу не з'явились, вимог ухвал суду від 25.05.2015, 23.06.2015, 14.07.2015 не виконали, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином, жодних клопотань до суду не надходило, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, Господарський суд міста Києва, встановив:

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Київської обласної державної адміністрації від 28.11.2012 № 507 виділено ПП «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс» у довгострокове тимчасове користування строком на 27 років для проведення науково-дослідних робіт та освітньо-виховних цілей лісові ділянки загальною площею 17,0000 га, що знаходяться у постійному користуванні ДП «Білоцерківське лісове господарство», а саме: площею 5,9000 га (квартал 75 виділ 26 Томилівського лісництва), площею 10,4000 га (квартал 77 виділ 6 Томилівського лісництва) та площею 0,7000 га (квартал 77 виділ 9 Томилівського лісництва), та розташовані на території Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

На підставі даного розпорядження 11.02.2013 між ДП «Білоцерківське лісове господарство» та ПП «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс» укладено договір про довгострокове тимчасове користування лісовою ділянкою № 11, який зареєстровано Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства 25.02.2013 за № 1 (далі-Договір).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.05.2015, ТОВ «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс» є правонаступником ПП «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс».

Статтею 16 Лісового кодексу України (далі ЛК України) встановлено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Статтею 18 ЛК України визначено порядок тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 31 цього Кодексу, обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері лісових відносин; передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Статтею 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що на виконання власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

У ст. 41 цього Закону передбачено, що голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до частини 4 ст. 18 Лісового кодексу України (в редакції на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісами на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 458/2011, Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.

Отже, відповідно до ч.4 ст. 18 Лісового кодексу України ( в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) Державне агентство лісових ресурсів України, мало надавати погодження на довгострокове тимчасове користування спірними лісовими ділянками.

З матеріалів справи вбачається, що передачу в довгострокове тимчасове користування ПП «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс» лісової ділянки площею 17 га здійснено на підставі погодження постійного лісокористувача - ДП «Білоцерківське лісове господарство» від № 385 та Київського обласного управління лісового та мисливського господарства від 23.04.2012 № 01-04/604.

Доказів погодження Державним агентством лісових ресурсів України передачі в довгострокове тимчасове користування ПП «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс» лісової ділянки площею 17 га на час прийняття розпорядження суду не надано.

Натомість, листом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.03.2015 № 02-19/2756-15, копія якого наявна в матеріалах справи, підтверджено, що вказаним органом не погоджувалось виділення ПП «Центр ландшафтного дизайну «Едельвейс» у довгострокове тимчасове користування спірної лісової ділянки.

Зі змісту пункту 1.2 договору № 11, слідує, що разом із лісовими ділянками передано у платне довгострокове тимчасове користування і водний об'єкт - ставок.

Вказане підтверджується також актом обстеження земельної ділянки, складеного Державною інспекцією сільського господарства в Київській області від 21.04.2015 № 04-19/21, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі. Лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

В силу вказаної статті до лісової ділянки не належать водні об'єкти, а саме ставок.

В свою чергу, згідно зі ст. 3 Лісового кодексу України лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Статтею 1 Водного кодексу України (далі - ВК України) передбачено, що до водного об'єкту відносяться природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Враховуючи викладене, правовідносини щодо передачі водного об'єкту регулюються відповідно до вимог водного законодавства.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що лісова ділянка передана у користування з метою використання корисних властивостей лісів для проведення науково-дослідних робіт та освітньо-виховних цілей.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 ВК України у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Таким чином, водний об'єкт надано для інших цілей всупереч ч. 1 ст. 51 ВК України.

Згідно з положеннями п. 2 ст. 14 ВК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) до відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить розпорядження водними об'єктами загальнодержавного значення.

Частиною 5 ст. 51 ВК України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження) визначено, що орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Згідно з ч. 6 ст. 51 ВК України розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

На час винесення оскаржуваного розпорядження відсутній розподіл Кабінетом Міністрів України повноважень щодо передачі в оренду водного об'єкту загальнодержавного значення та надання їх місцевим державним адміністраціям.

З урахуванням наказу Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 № 41, яким затверджено «Перелік річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження), встановлено, що усі водні об'єкти, які знаходяться на території Київської області відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Враховуючи викладене, всупереч вказаних норм закону Київська обласна державна адміністрація не мала права на передачу водного об'єкта загальнодержавного значення в оренду.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

З огляду на викладене розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28.11.2012 № 507 прийняте всупереч вимогам ст. ст. 14, 51 ВК України та ст. 18 ЛК України, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню у судовому порядку.

Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 статті 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Таким чином оскільки спірне розпорядження підлягає визнанню незаконними та скасуванню, то і спірний договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 13.02.2013 № 11, укладений на підставі цього розпорядженння, підлягає визнанню недійсним.

У зв'язку із наведеним у відповідача-2 відсутні права на користування зазначеною земельною ділянкою, а тому вона підлягає поверненню державі в особі позивача-2.

Заперечення відповідача викладені у відзиві щодо того, що оспорюване розпорядження прийняте у відповідності до ч. 4 ст. 18 Лісового кодексу України за погодженням з Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що підтверджується листом від 23.04.2012 № 01-04/604 не заслуговують на увагу суду, оскільки редакцію частини 4 вказаної статті було змінено Законом України від 12.10.2012 р., який набув чинності 18.11.2012 р.

Зокрема, ст. 18 Лісового кодексу України, в редакції до 18.11.2012, повноваження щодо погодження передачі у тимчасове користування лісів належали територіальним органам центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Норми пп. 4.26 п. 4 Положення про Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, на який посилається відповідач 1 у відзиві, на момент затвердження наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 401, відповідали вказаній редакції ст. 18 Лісового кодексу України.

18.11.2012 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», яким внесено зміни до ст. 18 Лісового кодексу України. Вказаними змінами законодавець обмежив права територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства щодо погодження передачі у тимчасове користування лісів та надав їх виключно Держлісагентству України.

Таким чином, на момент прийняття спірного розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28.11.2012 № 507 діяла редакція Лісового кодексу України від 18.11.2012, положення ст. 18 якого належить застосовувати до спірних правовідносин.

Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в доход держаного бюджету.

Керуючись ст. ст.2, 33, 34, 49, 82 - 85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації «Про виділення лісових ділянок у довгострокове тимчасове користування ПП «Центр Ландшафтного дизайну «Едельвейс» від 28.11.2012 №507.

2. Визнати недійсним договір довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 13.02.2013 № 11, укладений між Державним підприємством «Білоцерківське лісове господарство» та Приватним підприємством «Центр Ландшафтного дизайну «Едельвейс», зареєстрований 25.02.2013 за № 1 Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Ландшафтного дизайну «Едельвейс» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146, офіс 241, ідентифікаційний код 35737461) повернути Державному підприємству «Білоцерківське лісове господарство» (09113, Київська область, м.Біла Церква, вул.Січневого прориву, 63, код ЄДРПОУ 00992119) лісову ділянку загальною площею 17,0000 га, яка розташована в Томилівському лісництві, квартал 75, виділ 26 площа - 5,9000 га, квартал 77 виділ 6 площа - 10,4000 га, квартал 77 виділ 9 - площа 0,7000 га на території Шкарівської сільської ради в адміністративних межах Білоцерківського району Київської області.

4. Стягнути з Київської обласної державної адміністрації (01196, м.Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533) в доход Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ландшафтного дизайну "ЕДЕЛЬВЕЙС" (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 146, офіс 241, ідентифікаційний код 35737461) в доход Державного бюджету України 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак