Постанова

від 22.09.2009 по справі 10/127-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/127-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 вересня 2009 р.                                                                                    № 10/127-06  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого суддісуддівМуравйова О. В. Полянського А. Г.Фролової Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційної скарги

Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову

відХарківського апеляційного господарського суду 18.03.2009 року

по справі№ 10/127-06  Господарського суду Сумської області

за позовомДержавної податкової інспекції в м. Суми

до

про1.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-L"2.          Товариства з обмеженою відповідальністю "Сотіс"визнання недійсним договору та стягнення 73 620 грн.

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача - 1:від відповідача - 2:

Мельниченко І. З. –дов. від 21.09.09р.Гольнєв В.І. - директорне з'явились

В С Т А Н О В И В:

27.02.2006 року ДПІ в м. Суми звернулося до Господарського суду  Сумської області з позовом про визнання недійсними на підставі ст. 207 ГК України договору № 53/04 від 05.07.2004 року та додаткової угоди № 1 до договору, укладених між ТОВ "Сервіс-L " та ТОВ "Сотіс". Підставою для визнання недійсними спірних договорів позивач вважав те, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-2206/1 від 08.06.2005 року було задоволено позов Прокурора Деснянського району м. Києва, заявленого в інтересах ДПІ у Голосіївському районі м. Києва: визнано недійсним Статут ТОВ "Сотіс", зареєстрований Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією за № 2615, з моменту його перереєстрації, а саме 09.02.2004 року, та визнано недійсним Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 37077561 з моменту його видання, тобто з 31.01.2004 року.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року позов задоволено. Визнано недійсними договір № 53/04 від 05.07.2004 року та додаткову угоду № 1 до договору, укладені між ТОВ "Сервіс-L" та ТОВ  "Сотіс". Стягнуто з ТОВ "Сотіс" на користь ТОВ "Сервіс-L" грошові кошти в сумі 73 620,00 грн., які отримані за договором № 53/04 від 05.07.2004 року. Стягнуто з  ТОВ "Сервіс-L" в доход державного бюджету України грошові кошти в розмірі 73 620,00 грн. вартості продукції за договором №  53/04 від 05.07.2004 року та 42,50 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ "Сотіс" в доход державного бюджету України 42,50 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Справа була розглянута за нормами ГПК України.

02.02.2007 року ТОВ "Сервіс-L" звернулося до Господарського суду Сумської області з заявою про перегляд рішення від 19.06.2006р. по даній справі за нововиявленими обставинами за норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Господарського суду Сумської області від 25.06.2007 року вказану заяву ТОВ "Сервіс-L" було задоволено, рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 скасовано. В задоволенні позову ДПІ в м. Суми було відмовлено. Дана постанова винесена на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2008 року апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми було задоволено частково. Постанову Господарського суду Сумської області від 25.06.2007 року по справі № 10/127-06 скасовано. Провадження за новоявленими обставинами закрито, оскільки рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 винесено за нормами ГПК України і таке рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами в межах ГПК України .

15.02.2008 року ТОВ "Сервіс-L" звернулося до Господарського суду Сумської області із заявою та доповненням до неї про перегляд рішення господарського суду сумської області від 19.06.2006 року по даній справі за новоявленими обставинами за нормами ГПК України.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 19.06.2008 року рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі №10/127-06 - скасовано, провадження по справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 року по справі № 10/127-06 скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2008 року по справі № 10/127-06 про скасування рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 та припинення провадження по справі. Справу передано на розгляд Господарського суду Сумської області.

15.01.2009 року ТОВ "Сервіс-L" подало клопотання про відновлення пропущеного строку для перегляду рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.01.2009 року (суддя Левченко П. І.) клопотання ТОВ "Сервіс-L" про відновлення пропущеного строку задоволено. Строк подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 за нововиявленими обставинами ТОВ "Сервіс-L" відновлено. В задоволенні заяви ТОВ "Сервіс-L" від 15.02.2008 року про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 відмовлено. Рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 залишено без змін.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року по справі № 10/127-06 (головуючий суддя Карбань І. С., судді Гончар Т. В., Шутенко І. А.) апеляційну скаргу ТОВ "Сервіс-L"  задоволено частково: ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.01.2009 року по справі № 10/127-06 скасовано та прийнято нове рішення. Задоволено заяву ТОВ "Сервіс-L" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06. Скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06. Відмовлено в позові ДПІ в м. Суми про визнання недійсними договору № 53/04 від 05.07.2004 року та додаткової угоди № 1 до договору, укладених між ТОВ "Сервіс-L " та ТОВ "Сотіс".

Державна податкова інспекція в м. Суми звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року, в якій стверджує про порушення судом норм процесуального права, зокрема ст. ст. 38, 43, 113, 114 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відводів складу суду не заявлено.

Представники другого відповідача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників другого відповідача.

За згодою представників позивача та першого відповідача в судовому засіданні 22.09.2009 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи рішення по суті спору, Господарський суд Сумської області 19.06.2006 року керувався Господарським процесуальним кодексом України.

Вирішуючи питання відновлення пропущеного строку для звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду Сумської області від 19.06.2006 року, місцевий господарський суд також керувався положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи зазначену ухвалу Харківським апеляційним господарським судом 18.03.2009 року відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України прийнята постанова про скасування рішення місцевого суду та прийняте нове рішення по суті спору про відмову в позові також з посиланням на Господарський процесуальний кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в м. Суми звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом 27.02.2006 року також за правилами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судами не враховано, що з 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.

Пунктом 1 статті 3 цього Кодексу визначено поняття справи адміністративної юрисдикції - як переданого на вирішення адміністративного суду публічно –правового спору, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До компетенції адміністративних судів відповідно до пункту 1 статті 17 названого Кодексу віднесені, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно –правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відтак, суб'єктний склад та характер правовідносин по даній справі свідчить про те, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно до пункту 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2953-ІV "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України", після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) в таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суди першої та апеляційної інстанцій припустилися процесуальних порушень, не врахувавши наведених норм та не застосувавши перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, розглянули справу за нормами Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду Сумської області та постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню, а провадження по справі –припиненню на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.03.2009 року по справі № 10/127-06 Господарського суду Сумської області, ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.01.2009 року по справі № 10/127-06, рішення Сумської області від 19.06.2006 року по справі № 10/127-06 скасувати.

Провадження у справі припинити.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова