Постанова

від 25.08.2009 по справі 28/31

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/31

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.08.2009 р.                                                                         справа №28/31

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

При секретарі Жильцовій О.В.  

За участю представників сторін:

від позивача : Дергачов В.С.-довіреність №б/н від 12.03.2009р.

від відповідача: Лищук І.В.-довіреність №б/н від 02.04.2009р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" м.Харків

на рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2009 року

у справі № 28/31 (суддя Курило Г.Є.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" м.Харків

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Здравиця" м.Донецьк

про стягнення 68305,51грн. основного боргу та 8952,72грн. пені ( з урахуванням уточнення позовних вимог від 27.05.2009р.)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.06.2009р. по справі №28/31 у задоволенні позовних вимог ТОВ "Айліс" м.Харків до ТОВ "Аптека Здравиця" м.Донецьк відмовлено.

Рішення господарського суду  мотивовано тим, що між ТОВ "Айліс" м.Харків  та ТОВ "Аптека Здравиця" м.Донецьк  10.01.2008р. укладений договір постачання, за яким  позивач ( постачальник) зобов'язався поставити лікарські засоби, вироби медичного призначення та іншу продукцію  у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними (що мають силу специфікацій), що є невід'ємними частинами цього договору, а відповідач (покупець) зобов'язується приймати товар і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору. На  адресу відповідача позивачем згідно видаткових накладних, наявних в матеріалах справи, за період 01.04.2008р. по 29.11.2008р. поставлений товар на загальну суму 132699грн.91коп. Факт отримання відповідачем вказаного товару  не оспорюється відповідачем.  

 Надані позивачем у якості доказу видаткові накладні господарський суд вважає неналежними доказами того, що відповідачем прострочена оплата товару, отриманого саме за договором постачання від 10.01.2008р. в розумінні вимог ст.33, 34, 36 ГПК України. Відповідно до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України" накладні є первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність.  Для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ у  суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.  З наданих позивачем накладних не вбачається, що вони були складені та підписані на виконання умов саме договору постачання від 10.01.2008р. Видаткові накладні за умовами цього договору мають силу специфікацій та в обовґязковому порядку повинні містити посилання на договір, відповідно до умов п.1.1. договору та вимог ст.266 ГК України.

В матеріалах справи відсутні будь-які специфікації чи інші документи, якими визначається обсяг та асортимент товару,а також посилання на договір в довіреностях на отримання ТМЦ.

Позивачем до матеріалів справи  15.04.2009р. надані податкові накладні, в яких є посилання на видаткові накладні, наявні в матеріалах справи.  Одночасно, 09.06.2009р. позивачем були надані господарському суду податкові накладні, виписані на підставі видаткових накладних, що є підставою позовних вимог,  але в них зазначено, що умовами поставки є договір від 10.01.2008р.   Документи, які були надані позивачем в якості доказів по справі, не мають доказової сили з вищезазначених причин, а відтак, умови договору постачання  від 10.01.2008р., який є підставою позову, не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, які фактично виникли за наявними у матеріалах справи накладними.

Враховуючи підстави відмови в задоволенні  позовних вимог про стягнення боргу, господарський суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення  пені в розмірі 8952 грн. 72 коп.

Оскаржуючи рішення суду, скаржник просить його скасувати, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції невірно застосовані ст.173,174,193 ГК України, ст.ст.526,527,712 ЦК України. 10.01.2008р. між ТОВ "Айліс" та ТОВ "Аптека Здравица" укладено договір постачання лікарських засобів, виробів медичного призначення та іншої продукції. У відповідності до умов вищезазначеного договору, постачальник (ТОВ "Айліс") зобовґязалось поставляти лікарські засоби, вироби медичного призначення  та іншу продукцію у кількості, асортимент і по цінам  згідно із накладними (що мають силу специфікацій), що є невідґємними частинами договору постачання, а покупець зобовґязався приймати товар і своєчасно здійснювати його оплату за умовами договору (п.1.1). Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними (номера податкових накладних перелічені в апеляційній скарзі) та актом звірки взаємних розрахунків, в якому відображені ці видаткові накладні, що скріплені печатками обох підприємств. Зміст наявних в матеріалах справи видаткових накладних та накладних про повернення товару повністю співпадає із предметом укладеного договору поставки, що свідчить про те, що поставка товарів здійснювалась саме в рамках договору .

Судом першої інстанції порушено вимоги ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" та п.2.4. наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку". Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовґязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4. наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовґязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Зміст наявних в матеріалах справи видаткових накладних та накладних про повернення товару повністю співпадає із предметом укладеного договору поставки. Посилання суду на обовґязковість вказівки у видатковій накладній на договір поставки є хибним, оскільки наведені вище норми свідчать про альтернативність, а не імперативність такого реквізиту, як підстава для здійснення операцій. Крім того, в матеріалах справи міститься довідка з бухгалтерії позивача, якою підтверджується факт відсутності будь-яких інших договірних відносин між позивачем та відповідачем і цей факт не заперечується останнім.

Судом першої інстанції невірно застосовані положення ст.258 ГК України. З  наявного в матеріалах справи уточненого розрахунку позову вбачається, що позивачем нараховано пеню у відповідності до ст.258 ГК України в період з 01.08.2008р. по 23.02.2009р., що не перевищує 6 місяців.

Про наявність саме договірної поставки свідчить і той факт, що в матеріалах справи є претензія позивача на адресу відповідача, у відповідь на яку було отримано відповідь про визнання боргу за договором поставки та про прийняття на себе зобовґязань із погашення цього боргу та наведено графік погашення. Даний лист підписаний начальником управління вибору ТОВ "Аптека Здравица" та скріплено печаткою підприємства.

Відповідно до п.3.4.1. наказу МВС України "Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським обґєднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів". Відповідач зазначив, що начальник управління вибору ТОВ "Аптека Здравица" не має права підпису таких документів та доступу до печатки підприємства. При цьому не надав жодного доказу на підтвердження цього. Тобто, факт наявності боргу та його визнання відповідачем встановлено, відповідачем борг визнано, про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків, відповідь на претензію та пояснення відповідача, проте, незважаючи на це суд навіть не надав оцінку цим доказам та відмовляє в позові.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить у її задоволенні  відмовити та залишити без змін рішення господарського суду, посилаючись на те, що позивачем не доведений факт поставки товару у рамках договору постачання № б/н від 10.01.2008р.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

 Між ТОВ "Айліс" м.Харків та ТОВ "Аптека Здравиця" м.Донецьк  укладений договір постачання від 10.01.2008р., відповідно до якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити лікарські засоби, вироби медичного призначення та іншу продукцію у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними (що мають силу специфікацій), що є невід'ємними частинами цього договору, а відповідач (покупець) зобов'язується приймати товар і своєчасно проводити оплату на умовах цього договору ( п.1.1 договору).

Відповідно до п.3.1. договору товар постачається окремими партіями згідно заявок покупця, в яких вказується номенклатура, кількість, узгоджена ціна товару.

Пункт 3.2. договору встановлено, що заявка надається за допомогою поштової, факсової, електронної пошти та інших видів звґязку. Заявка вважається прийнятою постачальником за умови, що вказані у заявці узгодженими з постачальником, якщо протягом 24 години з моменту її отримання, постачальник не надав письмових обґрунтованих зауважень щодо прийняття заявки.

Датою поставки (момент фактичного отримання) товару є дата приймання товару у місті постачання, що засвідчується підписом уповноваженої особи покупця (п.3.5 договору).

Згідно з п.5.3 договору оплата кожної партії Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 25 днів з дати постачання товару.

      Строк дії договору  з моменту підписання до 31.12.2008р. (п. 7.1. договору).

      Відповідно до п.8.2 договору у разі порушення умов п.5.3 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми просроченого грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу.

     З матеріалів справи вбачається, що позивач 15.04.2009р. та 27.05.2009р. звернувся до господарського суду с заявами про уточнення позовних вимог оскільки за період з 01.12.2008р. по 27.02.2009р. на підставі возвратних накладних повернуто товару в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 22252,97грн., які остаточні складаються з вимоги про стягнення з відповідача 68305,51 грн. основного боргу та 8952,72 грн. пені, нарахованої  за період з 01.08.2008р. по 23.02.2009р.

    Право на звернення с такими заявами встановлено ст.22 ГПК України. Тому господарський суд обґрунтовано задовольнив ці клопотання та розглянув справу, з урахуванням поданих заяв.

    Відповідно ст.526 ЦК України  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності інших вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    На виконання умов договору за період з 01.04.2008р. по 29.11.2008р. ТОВ “Айліс” поставило товарів на загальну суму 132699,91грн. і цей факт не оспорюється відповідачем. Взяті на себе зобов'язання за договором відповідач виконав не належним чином. Згідно акту звіряння розрахунків, підписаного представниками сторін без заперечень, відповідачем оплачено 38478,71 грн., заборгованість виникла з 01.08.2008р. та станом на 01.12.2008р. становить 90558,47грн. Факт повернення отриманого товару за період з 01.12.2008р. по 27.02.2009р. на підставі возвратних накладних  на загальну суму 22252,97 грн. не оспорюється відповідачем. Тому вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 68305,51 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

       Оскільки відповідачем порушений строк оплати товару, тому відповідно до п.8.2 договору  вимога позивача про стягнення пені у сумі 8952,72 грн.,  за період з 01.08.2008р. по 23.02.2009р. нарахованої  у відповідності до ст.258 ГК України  є такою, що підлягає задоволенню.

    З рішення господарського суд вбачається, що підставою для  відмови в задоволенні позовних вимог є відсутність у  наданих  позивачем видаткових та податкових накладних посилання на договір поставки від 10.01.2008р, відсутність будь-якої специфікації чи інших документів, якими визначається обсяг чи асортимент товару, тому суд позбавлений можливості визначити, що спірний товар поставлений саме за умовами, вищевказаного договору, на підставі якого позивач звернувся з позовом.

   Такий висновок суду першої інстанції  є помилковим з огляду на наступне.

   Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовґязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п.2.4. наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовґязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники ( у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Тому посилання суду на обов'язковість вказівки у видатковій накладній на договір поставки є помилковим, оскільки наведені вище норми свідчать про альтернативність, а не імперативність таких відомостей, як підстав для здійснення операцій.

Відповідно до приписів ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

З матеріалів справи вбачається, що  між позивачем та відповідачем не укладались будь-які інші  договори у письмовій формі про постачання товару  і цей факт останнім  не оспорюється.

Разом з тим згідно пояснень  відповідача поставка товару здійснювалась  на підставі  усних заявок про умови  яких, сторони  домовлялись по  телефону, тому договір на постачання укладався в усній формі. Такі посилання відповідача є необґрунтованими та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  обраний сторонами спосіб заявки на поставку товару не суперечить умовам 3.2 договору від 10.01.2008р., а його  посилання на усну форму договору, як на підставу отримання товару,  суперечить приписам  ст. 208 ЦК України.

Відповідно до п.1. договору постачальник зобов'язався поставити лікарські засоби, вироби медичного призначення та іншу продукцію у кількості, асортименті і по цінам згідно з накладними (що мають силу специфікацій), що є невід'ємними частинами цього договору. Найменування товару у наявних в матеріалах справи видаткових накладних та накладних про  його повернення  повністю співпадає із предметом укладеного договору поставки, що не дає підстав вважати що поставка здійснена в межах інших зобов'язань між сторонами.

За умовами п. ( п.1.1 договору).  поставка товару повинна  здійснюватись на підставі накладних або специфікацій , тому висновок суду першої інстанції, що відсутність специфікацій до договору або інших документів, якими визначався обсяг та асортимент товару позбавляє його можливості визначити чи поставлявся спірний товар саме за умовами вищевказаного договору є помилковим .  

Крім того, господарським судом помилково не прийнято до уваги, що факт постачання товару на умовах вищевказаного договору у  відповіді на претензію не оспорювався відповідачем, оскільки останній повідомив про визнання боргу  та про прийняття на себе зобовґязань щодо його погашення, згідно  запропонованого ним  графіку .

З огляду на наведене, рішення господарського суду не відповідає  матеріалам справи, приписам чинного законодавства та  підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,-

                                        ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Донецької області від 10.06.2009р. по справі №28/31 скасувати.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Здравиця" м.Донецьк (83114, м.Донецьк, пр-т Панфілова, 15, р/р 26005959968716 в філії ПУМБ у м.Донецьку, ЄДРПОУ 13527536 МФО 335537, ІПН 135275305642) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айліс" м.Харків (61057м.Харків, вул. Пушкінська, 31, ЄДРПОУ 30236129, р/р №26001070578 в ХФ ВАТ “Кредитпромбанк” в м. Харкові, МФО 350727) основний борг в сумі 68305грн.51коп., пеню в сумі 8952грн.72коп., державне мито в сумі 1158грн.87коп.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          1. відповідачу

          1 у справу

          1 ДАГС

                                                                                                                                               1.госп.суду