Постанова

від 24.09.2009 по справі 5/693

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/693

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" вересня 2009 р.                                                           Справа № 5/693

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Калініна Р.С. - представника за довіреністю від 29.04.2009р.,

від відповідача: не з'яився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства

"Будтехкомплект", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "06" липня 2009 р.  у справі № 5/693 (суддя Брагіна Я.В.)

за  позовом Малого колективного підприємства "Бімік", м.Житомир

до Приватного підприємства "Будтехкомплект", м.Житомир

про стягнення 46842,26 грн.,  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.07.2009р. у справі №5/693 позов Малого колективного підприємства "Бімік" до Приватного підприємства "Будтехкомплект" про стягнення 46842,26 грн. задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 43619,20грн. основного боргу, 3223,06грн. інфляційних, 468,42грн. витрат з державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- розглянувши справу та прийнявши рішення без участі представника відповідача, судом першої інстанції було обмежено беззаперечне право останнього на участь в судовому засіданні, поданні доказів та їх дослідженні, наданні пояснень та міркувань з усіх питань, що виникають в ході судового процесу чим було порушено норми процесуального права, а саме ст.77 ГПК України;

- місцевий господарський суд не надав належної оцінки обґрунтованості вимог позивача в частині стягнення заборгованості по договору субпідряду №39 від 18.07.2007р., відповідно до умов якого (п.3.4.) розрахунок за виконані субпідрядником роботи генпідрядник здійснює після прийняття збудованого об'єкта замовником та підписання відповідних форм, однак в матеріалах справи відсутні жодні фактичні дані, які б підтверджували факт прийняття збудованого об'єкта замовником, а відповідно і виникнення у останнього обов'язку здійснити розрахунок;

- господарський суд Житомирської області дійшов неправильного висновку щодо суми, яка підлягає до сплати за спірним договором й визначаючи суму заборгованості суд виходив з вартості виконаних робіт позивачем, а також, дослідивши первинні документи (типові форми КБ-2 та КБ-3) судом було визначено лише вартість виконаних підрядних робіт та відповідність їх проектно-кошторисній документації, проте поза увагою суду залишилися домовленості сторін, що погоджений ними та зафіксований в договорі остаточний розрахунок за виконані субпідрядником роботи, генпідрядник здійснює з утриманням 5% від загальної вартості робіт за надані генпослуги, однак позивачем зазначені 5% від загальної вартості робіт за наданні генпослуги вирахувано не було, не було досліджено їх і судом першої інстанції, що призвело до завищення суми, підлягаючої до сплати;

- в порушення приписів ст.854 Цивільного кодексу України та п.2.4. договору субпідряду №39 від 18.07.2007р. субпідрядником було суттєво порушено строки виконання підрядних робіт, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідач вказує на безпідставність стягнення інфляційних та 3% річних враховуючи необґрунтованість основних вимог позивача.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому судом апеляційної інстанції 07.09.2009р. за вх.№02-01/5527/09 (а.с.88) заперечив проти доводів відповідача, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2009р. у даній справі таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права й з повним дослідженням усіх обставин справи. Просить оскаржене рішення залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини його нез'явлення суд апеляційної інстанції не повідомлено.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду спав в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, якому надіслано ухвалу від 30.07.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження й призначення її до розгляду на 24.09.2009р., 05.08.2009р., тобто своєчасно, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої поштової кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 05.08.2009р, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2007р. між  Приватним підприємством "Будтехкомплект" (Генпідрядник) та Малим колективним підприємством "Бімік" (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду №39 (а.с.8-10), відповідно до умов якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню електромонтажних робіт в приміщенні під відділення банку ТВБВ ЗАТ "UNIVERSALBANK" в м.Житомирі по вул.Черняховського, 1/3 на умовах даного договору та у відповідності до норм чинного законодавства України.

Субпідрядник зобов'язується виконати передбачені договором роботи відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації і здати в обумовлені договором строки, а Генпідрядник прийняти ці роботи і оплатити, у відповідності до умов договору.

Відповідно до п.2.3. договору Генпідрядник, після повідомлення Субпідрядником про виконання певного обсягу робіт або робіт в цілому, зобов'язаний на протязі п'яти  банківських днів прийняти та оплатити їх на умовах цього договору та у відповідності до чинного законодавства України.

Як передбачено п.3.1. договору загальна вартість виконання робіт на момент укладення договору визначена в проектно-кошторисній документації, що є невід'ємною частиною даного договору і складає 64531,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 10755,17грн.

Пунктом 3.2. визначено, що до початку робіт Субпідрядником, Генпідрядник здійснює їх попередню оплату у розмірі 20000,00грн., в тому числі ПДВ 20% - 3333,33грн.

Генпідрядник зобов'язується здійснювати помісячний розрахунок за фактично виконанні Субпідрядником об'єми робіт у відповідності до поданих Субпідрядником форм КБ-2В, КБ-3 (акти виконаних робіт) не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання вищезазначених форм сторонами (п.3.3. договору).

Позивач виконав передбачені договором субпідряду №39 від 18.07.2007р. та проектно-кошторисною документацією роботи на загальну суму 63619,20грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, а саме: актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2007р. (типова форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2008 р. (типова форма КБ-3) на суму 26416,80грн., актом №2 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007р. (типова форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 р. (типова форма КБ-3) на суму 18970,80грн., актом №3 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. (типова форма КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. (типова форма КБ-3) на суму 18231,60грн.  (а.с.11-24).

Крім того, слід зазначити, що п.3.3. договору сторони обумовили, що генпідрядник зобов'язується здійснювати помісячний розрахунок не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт, проте дата підписання в актах виконаних підрядних робіт за серпень, листопад, грудень 2007 року відсутня, а тому датою їх підписання слід вважати останній день серпня, листопада та грудня 2007 року.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості робіт виконав частково, сплативши позивачеві 20000,00 грн. попередньої оплати за субпідрядні роботи, про що свідчить банківська виписка від 25.03.08р. (а.с.26).

05.05.2009р. (згідно штампу господарського суду Житомирської області), Мале колективне підприємство "Бімік" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Будтехкомплект" про стягнення 46842,26грн. (а.с.2-3).

Заявою від 25.06.2009р. (а.с.65-66) позивач уточнив розрахунок стягуваної суми та просив стягнути з відповідача 46842,26грн., з яких: 43619,20грн. - основний борг та 3223,06грн. інфляційні втрати із нарахованих за період з вересня 2007р. по квітень 2009р. 58361,93грн.

Як вже вказувалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 06.07.2009р. позов було задоволено, з чим також погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і                  ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 6 та 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно із п.1 ч.1 ст.208 та                                     ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій  формі   погоджують  умови   договору.

В даному випадку, договір від 18.07.2007р. підписано сторонами та скріплено їх печатками, а тому його умови є обов'язковими для виконання.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, Приватне підприємство "Будтехкомплект"  виконані позивачем роботи на суму 63619,20грн. оплатило лише  в сумі 20000,00грн., а тому борг складає 43619,20грн.  

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 43619,20грн. основного боргу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись даною нормою законодавства, а також приписами                               ст.22 Господарського процесуального кодексу України, за період з вересня 2007р. по квітень 2009р. позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 58361,93грн., однак просить стягнути з відповідача 3223,06грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Житомирської області про стягнення з відповідача на користь позивача 3223,06грн. інфляційних нарахувань.

Стосовно доводів відповідача про порушення позивачем строків здачі робіт, оскільки за умовами договору строк виконання робіт становить три місяці (п.2.4.), а позивач приступив до виконання робіт в серпні місяці 2007 року, отже вони підлягали здачі в жовтні 2007р., слід зазначити, що сторонами у справі було підписано акти виконаних підрядних робіт за листопад та грудень 2007р. без будь-яких застережень і, крім того, несвоєчасне виконання підрядних робіт не звільняє відповідача від оплати їх вартості.

Колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача про те, що суд першої інстанції , розглянувши справу без участі представника відповідача, порушив                       ч.1 ст.77 ГПК України, оскільки, як вбачається з повідомлень про вручення поштового відправлення, відповідачеві копію ухвали про відкладення розгляду справи на 23.06.2009р. було вручено 06.06.2009р. (а.с.48), а копію ухвали від 23.06.2009р. про відкладення розгляду справи на 06.07.2009р. - вручено 30.06.2009р. (а.с.92).

Крім того, відповідач є юридичною особою, і тому, в разі відпустки керівника, не був позбавлений права та можливості забезпечити участь в судовому засіданні іншого представника, з урахуванням кола осіб, які можуть бути представниками, визначеного статтею 28 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо доводів відповідача про те, що судом не враховано передбачені п.3.4 договору 5% загальної вартості робіт за надані генпослуги, слід зазначити, що відповідачем не подано доказів на підтвердження факту надання таких послуг, розрахунок їх вартості.

Крім того, позивач просить стягнути борг, керуючись п.3.3. договору, де передбачено обов'язок Генпідрядника здійснювати помісячні розрахунки за фактично виконані роботи Субпідрядником не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт, тоді як в.п.3.4. договору йдеться про проведення остаточних розрахунків Генпідрядником й утримання ним плати за надані генпослуги.  

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевий господарський суд, оцінивши доводи сторін, та наявні в матеріалах справи докази, прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищевикладеним та не є підставою для скасування оскарженого рішення.

Рішення господарського суду Житомирської області від 06.07.2009р. у даній справі слід залишити без змін, а подану відповідачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1.  Рішення господарського суду Житомирської області від 06 липня 2009 року у справі №5/693 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будтехкомплект", м.Житомир - без задоволення.

2. Справу №5/693 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд