Постанова

від 31.08.2009 по справі 2/100-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/100-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2009 року                                    Справа №  2/100-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.  

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резніченко С.Ю.

За участю прокурора: Левшина Ю.Ю., посвідчення № 208  від  14.11.06 р.

За участю представників сторін:

від позивача : Сафронюк І.П., довіреність № б/н  від 02.01.09 р., представник ;

від позивача :  Демиденко Н.Т., довіреність № 3  від 15.01.09 р., адвокат;

від третьої особи :  Самохіна Н.В., довіреність № 9  від 17.08.09 р., представник

від третьої особи :  Чивіт Т.В., довіреність № 4  від 14.01.09 р.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений  належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційного подання Прокурора Дніпропетровської області  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.09р. по справі № 2/100-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунальник", м.Підгороднє 

до  Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора", м.Підгороднє

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Підгороднянська міська рада, м.Підгороднє

про стягнення 71 467,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

           В березні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Комунальник", м.Підгороднє  звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора", м.Підгороднє, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Підгороднянська міська рада, м.Підгороднє про стягнення 71 467,29 грн. і 7 000, 00 грн. сплати послуг адвоката.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.09р. у справі 2/100-09 (суддя –Боділовська М.М.) позовні вимоги задоволенні.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що у зв”язку з  розірванням договору оренди, відповідач повинен відшкодувати позивачеві понесені ним витрати на поліпшення об”єкту орендни.

          Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Прокурор Дніпропетровської області звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційним поданням, в якому просить рішення суду першої інстанції від 25.06.09р. скасувати, вважає його  винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

У відзиві на апеляційне подання представник позивача просить суд залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційне подання –без задоволення.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, третьої особи, дослідивши доводи апеляційного подання, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, на балансі відповідача знаходяться нежитлові приміщення, розташовані за адресою м. Підгороднє, вул.Центральна, 43.

29.12.03р. сторонами справи був укладений договір оренди нежитлових приміщень, загальною площею –115 кв.м. за адресою м. Підгороднє, вул.Центральна, 43.

30.12.2003 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до  Договору  оренди від 29.12.2003 року, відповідно до якої відповідач дав згоду в орендованих приміщеннях Орендатору здійснити перепланування та реконструкцію орендованих приміщень (лист –дозвіл КП „ЖЕК”) від 29.12.2003 року прилаштованих  для  організації в них торгівлі та  громадського харчування.

24.07.2009р. за вих. № 34 Відповідач повідомив Позивача, що він розриває Договір оренди від 29.12.2003р. і  вимагає  від  позивача звільнити  орендоване  та передати  їх відповідачу по акту  прийому –передачі.

З пропозицією відповідача про розірвання договору  позивач  погодився 06.12.2006 року  та  запропонував прийняти  об'єкти оренди.

З огляду на те, що орендовані позивачем приміщення знаходяться у комунальній власності, при укладенні договору оренди сторони повинні були діяти у відповідності до вимог Закону України “Про оренду державного та комунального майна” (в редакції, що діяла станом на 29.12.2003р.).

До того ж з матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору оренди було порушено приписи вказаного Закону, щодо порядку укладення та змісту договору.

            Так, відповідно до ст. 9 Закону орендодавець (ЖЕК) при надходженні до нього від особи, яка бажає укласти договір оренди нерухомого майна, відповідної заяви, а також проекту договору оренди, та інших документів згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, повинен направити їх копії у п'ятиденний строк власнику майна (Підгородненській міській раді).

Подальше укладення договору оренди можливо лише у випадку отримання орендарем згоди власника та затвердження останнім умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що Підгородненська міська рада надала згоду лише на укладення договору оренди від 29.12.03р., але не розглядала питання щодо затвердження умов договору оренди.

Вказана обставина, крім іншого, була підставою для ініціювання власником майна дострокового розірвання договору.

           До того ж постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.08р. по справі № 26/434 –07 договір оренди від 29.12.03р. визнаний недійсним, Вищий господарський суд України постановою від 19.02.09р. по справі № 26/434-07 залишив постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.08р. по справі № 26/434 –07 в силі.

Як вже зазначалось, орендовані приміщення потребували проведення капітального ремонту, з метою їх подальшого пристосування до потреб орендаря, у зв”язку з чим відповідач листом від 29.12.04р. надав позивачу дозвіл на проведення перепланування та реконструкції орендних приміщень, з метою організації в них торгівлі та громадського харчування.

Згідно ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.08р. по справі № 26/434 –07 вірно встановлено, що не може вважатись належним доказом надані позивачем розрахунки по виконанню ремонтних робіт щодо спірних будівель, оскільки колегія суддів не може визначити об”єми, вартість та строки виконання ремонтних робіт, на виконанні яких наполягає позивач.

Позивачем не доведено відповідно до ст..33, 34 Господарського процесуального кодексу України факту проведення ремонтних робіт та перепланування орендованих приміщень,  вартість та строки їх проведення.

Згідно ст.. 1 Закон України "Про місцеве самоврядування" права комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

З постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.08р. по справі № 26/434 –07 та з постанови Вищого господарського суду України від 19.02.09р. по справі № 26/434-07 вбачається, що спірне майно –є об”єктом комунальної власності, а суб'єктом права комунальної власності є відповідна територіальна громада міста, у зв”язку з чим колегія суддів вважає, що вимоги позивача, заявлені до  Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора", м. Підгороднє, є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати тощо.

З наведеного вбачається, що відповідач не був наділений відповідними повноваженнями, згідно законодавства, щодо надання дозволу орендарю на проведення ремонтних робіт та перепланування орендованих будівель.

          На підставі зазначеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду було винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з”ясуванням обставин, які мають значення для справи, що призвело до хибних висновків, у зв”язку з чим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 101-104 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційне подання Прокурора Дніпропетровської області  - задовольнити.

Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.09р. по справі № 2/100-09- скасувати.

В задоволенні позову –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      П.П.Павловський

Суддя                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                          В.В. Швець