Постанова

від 03.09.2009 по справі 15/43-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/43-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 вересня 2009 р.                                                                                    № 15/43-09  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Стратієнко Л.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиАК "Харківобленерго"

на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року

у справі господарського суду  Харківської області

за позовомКомунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод"

допроАК "Харківобленерго"спонукання до укладення угоди,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Котляр П.В.,

- відповідача:Оганян Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року Комунальне підприємство каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" звернулось до господарського суду з позовом про спонукання АК "Харківобленерго" до укладення угоди до договору № 4 від 07.05.2004 р., якою вносяться наступні зміни, а саме: 1) третє речення п. 3.1.2 договору викласти в такій редакції –"У разі якщо сторона не відповіла на цю пропозицію в 20- денний термін, або, якщо сторона відмовила у внесенні відповідних змін, суперечки щодо внесення відповідних змін до договору, або визнання недійсними відповідних умов цього договору можуть бути вирішені у судовому порядку"; 2) четверте, п'яте речення п. 3.1.2 договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 р. виключити; 3) абзаци 1-й та 2-й пункту 4.5 Додатку № 2 від 01.04.2008 р. до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 р. виключити; 4) у п. 5 слово "Остаточний" виключити, слово "розрахунок" замінити на слово "Розрахунок"; 5) у п. 6 слово "остаточного" виключити.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2009 року позов задоволено частково.  П. 3.1.2 Договору на користування електричною енергією від 07.05.2004 р. № 4 викладено в наступній редакції: "В разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення до Договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. Сторона, що ініціює внесення змін до Договору, направляє іншій Стороні листа з відповідною пропозицією. У разі, якщо сторона не відповіла на цю пропозицію в 20-денний термін, або якщо Сторона відмовила у внесенні відповідних змін, суперечки щодо внесення відповідних змін до Договору, або визнання недійсними незмінених відповідних умов цього Договору можуть бути вирішені у судовому порядку". Відносно абзаців 1-го та 2-го п.4.5 додатку № 2 від 01.04.2008 року до договору про постачання електричної енергії №4 від 07.05.2004 року - провадження у справі припинено на підставі п.2 ст. 80 ГПК України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року рішення місцевого господарського суду від 13.04.2009 року в частині припинення провадження у  справі відносно абзаців 1-го та 2-го п. 4.5.  Додатку № 2 від 01.04.2008р. до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким абзаци 1-го та 2-го п. 4.5.  Додатку № 2 від 01.04.2008р. до Договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 р.  виключити. Пункт 4.5 викладено в наступній редакції: "4.5. У платіжному дорученні Споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу":

- за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п. 4.1. та п. 4.2.);

- номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії."

В іншій частині  рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2009  року з даної справи залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ВАТ "Харківобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду 09.06.2009 року скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2009 року з даної справи залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій 07.05.2004 року між  АК "Харківобленерго" (постачальник електричної енергії) та ДКП КГ Харківкомуночиствод" правонаступником якого є КП КГ "Харківкомуночиствод" (споживач) було  укладено Договір на постачання електричної енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна компанія зобов"язується поставляти електричну енергію споживачу в кількості на умовах цього договору, а споживач зобов"язується проводити своєчасну оплату використаної електроенергії та інших платежів.

Згідно з пунктом 3.1.2 договору: "В разі, якщо інша Сторона не відповіла на цю пропозицію в 20-денний термін, зміни до Договору вважаються прийнятими. В разі, якщо Споживач відмовив у внесенні відповідних змін, Договір вважається розірваним як такий, що не відповідає чинному законодавству. В цьому випадку Постачальник припиняє постачання електричної енергії Споживачу, попередивши його про це письмово або телефонограмою не пізніше, ніж за 3 робочі дні, у відповідності до НКРЕ".

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Отже, враховуючи приписи зазначеної статті, а також те, що 3, 4 та 5 речення п. 3.1.2 договору суперечать цим приписам, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та внесення змін до п.3.1.2  договору шляхом викладення її в редакції: "В разі прийняття нормативно-правових актів, які змінюють умови цього Договору, Сторони зобов'язуються до внесення до Договору відповідних змін керуватися вимогами цих нормативних документів. Сторона, що ініціює внесення змін до Договору, направляє іншій Стороні листа з відповідною пропозицією. У разі, якщо сторона не відповіла на цю пропозицію в 20-денний термін, або якщо Сторона відмовила у внесенні відповідних змін, суперечки щодо внесення відповідних змін до Договору, або визнання недійсними незмінених відповідних умов цього Договору можуть бути вирішені у судовому порядку".

Судова колегія також погоджується з висновками попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про виключення з п. 5 договору слова "Остаточний", заміни слова "розрахунок" на слово "Розрахунок" та виключення з п. 6 слова "остаточного", оскільки п. 5 та п.6 договору відповідають положенням Правил користування електричної енергією, зокрема п.1.2 та п.6.11 ПКЕЕ та положенням Типового договору.

Щодо позовних вимог  про виключення абзаців 1-ого та 2-ого пункту 4.5 Додатку № 2 від 01.04.2008 року до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 року, то судова колегія вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого господарського суду про припинення провадження в цій частині позовних вимог, оскільки предмет та підстави позовних вимог у справі № 38/498-03 та № 15/43-09 є різними, а тому відповідно і відсутні підстави для припинення провадження згідно з п.2 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п. 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 1996р. № 28, підприємства житлово-комунального господарства, які надають послуги щодо забезпечення  комунально-побутових  потреб населення,  здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електроенергії один раз за фактичними показами засобів обсягів обліку електроенергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.

Отже, враховуючи положення зазначеного пункту НКРЕ та те, що абзац 1-ий та 2-ий пункту 4.5 Додатку № 2 від 01.04.2008 року до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 року суперечить ПКЕЕ, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про виключення з пункту 4.5 Додатку № 2 від 01.04.2008 року до договору про постачання електричної енергії № 4 від 07.05.2004 року абзаців 1-ого та 2-ого та викладення п.4.5 додатку № 2 до договору у редакції: "4.5. У платіжному дорученні Споживач чітко вказує в розділі "призначення платежу":

- за який вид нарахувань проводиться оплата (види нарахувань вказані в п. 4.1. та п. 4.2.);

- номер і дату укладеного договору про постачання електроенергії."

Згідно із ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова  є повною, законною та обґрунтованою, винесеною з дослідженням всіх обставин справи в сукупності, при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування. Щодо доводів, викладених в касаційній скарзі, то вони не спростовують висновків суду покладених в основу судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року у справі № 15/43-09 залишити без змін.

Головуючий                                                                               Н.О.Кочерова                                     

Судді                                                                                     Л.В.Стратієнко

                                                                                              М.М.Черкащенко