Постанова

від 10.09.2009 по справі 45/180

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/180

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.09.2009                                                                                           № 45/180

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Островича  С.Е.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Кривчун С.Я. – дов. №9 від 22.04.2009р.

 від відповідача - Рихальчук О.В. – дов. №2/5723 від 02.12.2008р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державний комітет України з державного матеріального резерву

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2009

 у справі № 45/180 (суддя  

 за позовом                               Державне підприємство виробниче об'єднання "Луганський верстатобудівний завод"

 до                                                   Державний комітет України з державного матеріального резерву

 про                                                   стягнення 188574,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.06.2009р. у справі №45/180, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 188574,90 грн. основного боргу, 1885,75 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2009р. у справі №45/180, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009р. апеляційна скарга Державного комітету України з державного матеріального резерву  була прийнята до провадження та призначено розгляд справи №45/180 у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2009р. здійснювалась заміна в колегії суддів.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду -  без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України „Про державний матеріальний резерв” позивач є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

Підприємствам, що здійснюють зберігання цінностей державного матеріального резерву, відшкодування витрат з державного бюджету передбачене п. 5 ст. 11 Закону.

При цьому, законодавством передбачено відшкодування тільки витрат, а не оплата послуг зі зберігання, тобто договір зберігання в даному випадку є безоплатним.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів, з адміністративних актів (ст. 4                        Цивільного кодексу УРСР).

Відповідно до ст. 154 ЦК УРСР, договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення, а державним замовником на поставку матеріальних цінностей до державного резерву є центральний орган виконавчої влади (п.3 ст.8 Закону України „Про державний матеріальний резерв”), яким є відповідач (Указ Президента України №603/2001 від 07.08.2001 „Про Державний комітет України з державного матеріального резерву”).

25.11.2000 між позивачем та Державним агентством України по матеріальних резервах, правонаступником якого є відповідач, був укладений договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву №10 (далі - Договір), відповідно до якого здійснювалось забезпечення зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на складських площах позивача (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.2. Договору відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу витрати на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах асигнувань, передбачених на ці цілі в Державному бюджеті України.

Згідно з п. 3.1. Договору вартість зберігання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву визначається кошторисом. Оплата витрат позивача на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву проводиться в межах надходжень коштів, передбачених окремим рядком в Державному бюджеті України на ці цілі (п. 3.3. Договору).

29.12.2008 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до Договору, в якій сторони погодили розмір коштів на відшкодування витрат позивача на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в межах кошторису на четвертий квартал 2008 року в сумі 229816,55 грн., в тому числі ПДВ 38302,76 грн. Позивачем відповідно до додаткової угоди до Договору затверджено, а відповідачем погоджено кошторис витрат по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву на підприємстві позивача на четвертій квартал 2008 року в сумі 229816,55 грн. оплата за Договором має здійснюватися на підставі акта виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.2. Договору позивач у 10 денний термін після закінчення кварталу звітує перед відповідачем про фактичні витрати на утримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву.

На виконання до п 3.2. Договору позивач після закінчення кварталу надав відповідачеві затверджений ним Звіт про витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву на підприємстві позивача за четвертий квартал 2008 року. Згідно з цим звітом сума фактичних витрат складає 188574,90 грн. разом з ПДВ. Розмір суми витрат додатково підтверджується підписаним між сторонами Актом виконання робіт по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву позивачем за четвертий квартал 2008 року.

Позивачем було виставлено відповідачу акт-рахунок від 31.01.2009 № 00002 на суму 188574,90 грн.

Відповідно до статей 4, 151 Цивільного кодексу Української РСР договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 14, 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до пп. 4, 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а правила про відповідальність за порушення договору застосовується в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки обов'язок щодо сплати боргу продовжує існувати, колегія суддів вважає вірним застосування місцевим господарським судом до нього норми Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою відносини між сторонами з приводу зберігання матеріальних цінностей є правовідносинами зберігання (ст. 936 Цивільного кодексу України). При цьому, договір зберігання є безоплатним, так як відповідно до Закону України „Про  державний  матеріальний  резерв”   відповідальні  зберігачі   матеріальних  цінностей мобілізаційного резерву плату за зберігання не отримують,  а мають право лише на відшкодування понесених витрат.

Відповідно до ст. 947 Цивільного кодексу України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі.

З огляду на вищенаведене суд виходить із того, що позивачу як відповідальному зберігачу мають бути відшкодовані витрати, понесенні на зберігання матеріальних цінностей матеріального резерву.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідачем в порядку п. 3.4. Договору отримано акт виконання робіт по зберіганню матеріальних цінностей мобілізаційного резерву позивачем за четвертий квартал 2008 року, то у відповідача виник обов'язок оплатити вартість зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2009р. у справі №45/180 є законним, обґрунтованим та повністю відповідає фактичним обставинам справи, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву на рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2009р. у справі №45/180 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 18.06.2009р. у справі №45/180 залишити без змін.

Справу №45/180 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.09.09 (відправлено)