Ухвала

від 19.08.2015 по справі 922/5224/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" серпня 2015 р. Справа № 922/5224/14

Вх. номер 5224/14

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши заяву ТОВ "Енергопромсервіс" про відстрочку виконання рішення суду по справі за позовом: приватного акціонерного товариства "Хладопром", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача, акціонерна компанія "Харківобленерго", м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011", м. Харків,

про стягнення 155168,49 грн.

за участю представників :

заявника (боржника) - Козир В.О. (дов.),

стягувача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Розглядається заява ТОВ "Енергопромсервіс" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 1.12.2014р. у справі № 922/5224/14 на 12 місяців. Заявник просить також зобов'язати Дзержинський ВДВС ХМУЮ зняти накладені арешти на кошти боржника.

Заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 19.08.2015р.

У судовому засіданні представник заявника (боржника) підтримує подану заяву, просить надати відстрочку в виконанні рішення суду на 12 місяців, посилаючись на важке фінансове становище підприємства та можливість виконання рішення суду в майбутньому.

Стягувач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Від стягувача через канцелярію суду надійшов відзив на заяву, в якому стягувач проти заяви заперечує, посилаючись на те, що боржник рішення суду не виконує протягом тривалого часу, інфляційні процеси, які тривають у державі сприяють знеціненню грошових коштів, просить врахувати, що підприємство стягувача також опинилось у важкій фінансовій ситуації. Стягувач просить розглядати справу за відсутності його представника.

Суд вважає, що нез'явлення стягувача не перешкоджає розгляду заяви.

Вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи та додатково надані документи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство "Хладопром" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011" заборгованості в розмірі 155168,49 грн. (136977,84 грн. - попередньої оплати за електричну енергію, 15451,10 грн. - пені та 2739,55 грн. - 3% річних).

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2014 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року, позов задоволено частково, присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопромсервіс 2011" на користь Приватного акціонерного товариства "Хладопром" попередню оплату в розмірі 136977,84 грн., в стягненні 15451,10 грн. пені та 2739,55 грн. 3% річних відмовлено.

29.12.2014р. на виконання рішення суду виданий відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015р. рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року у справі № 922/5224/14 залишено без змін.

Заява про відстрочку виконання рішення суду, обґрунтована важким фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими ст. 43 Господарського процесуального Кодексу України.

Виходячи із наведеного суд зазначає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду, заявник повинен надати докази на її обґрунтування із зазначенням об'єктивних обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, але стороною приймаються всі можливі заходи для подолання таких обставин.

Наявність заборгованості у банку перед боржником у сумі 117198,38 грн., яка є меншою, ніж заборгованість боржника перед стягувачем у даній справі, а також наявність у боржника заборгованості по податкам не свідчать про неможливість виконання рішення суду.

Заявником до заяви про відстрочку виконання рішення суду не надано жодного доказу, який би підтверджував існування об'єктивних обставин, які б свідчили про неможливість виконання рішення суду.

Заявник посилається на те, що заборгованість буде погашатись за рахунок коштів, що надійдуть після виконання договору № 04-08 від 28.06.2013р., однак суд зазначає, що доказів безумовного надходження коштів по вказаному договору в травні 2016р. заявником не надано, а також не надано доказів того, що заявник матиме змогу направляти отримані кошти саме в рахунок погашення заборгованості, що виникла за рішенням суду в даній справі.

Суд також враховує той факт, що рішення суду в даній справі було прийнято 11.12.2014р., набрало законної сили 09.02.2015 року, при цьому боржник оскаржив рішення суду в касаційному порядку. Постанова Вищим господарським судом України, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін, прийнята 08.04.2015р.

Однак боржником з 08.04.205р. до теперішнього часу не вжито жодного заходу, спрямованого на погашення заборгованості.

Посилання заявника як на підставу надання відстрочки виконання рішення суду на те, що його діяльність може бути повністю заблокована, не є підставою для відстрочки виконання судового рішення, оскільки носить загальний характер та впливає на матеріальні інтереси обох сторін.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що економічна криза в державі становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності, не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, з яким він уклав договір.

У статті 193 Господарського кодексу України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

За таких обставин, відмовляючи в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд вважає, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав, які свідчать про неможливість виконання рішення суду.

Крім того, суд враховує, що несвоєчасне виконання рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача та впливає на його фінансовий стан, що може призвести до негативних наслідків господарської діяльності останнього.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2014р. по справі № 922/5224/14.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Енергопромсервіс" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.12.2014р. по справі № 922/5224/14.

Суддя Яризько В.О.